Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Води майже не видно
Олексій Волков. Слід на воді. – К.:, Нора-Друк, 2011. – 350 с.
Жанр: класичний детектив
Як лікар Олексій Волков із Тернопільщини має вищу медичну категорію. Як український автор, котрий працює в жанрах трилера й детективу - теж. Ця категорія, правда, в нас ніким, крім вашого скромного автора, в нашій країні чомусь не присвоюється. Та й сприймати цю оцінку варто лише як суб´єктивний погляд якого-не-якого доморощеного й самовикоханого теоретика й практика масової культури. Тим не менше, Волков у своєму новому романі «Слід на воді» примудряється одночасно зрадити собі і залишитися собою.
Спочатку про зраду. Для мене Волков - передусім автор трилерів «Виконавець», «Подорож у безвихідь» та «День Відбуття», котрі побачили світ на початку минулого десятиліття й досі залишаються неперевершеними (звісно - в українській белетристиці) зразками цього жанру. Якби черкащанин Станіслав Стеценко, автор «Чорної акули в червоній воді», не припинив писати і хоча б не втратив рівня, заданого цим твором, мені лишилося б скромно відійти вбік та споглядати за умовним двобоєм цих колег. Проте Стеценко одним трилером і обмежився, а Волков після третього або «здав» жанр, або - здав позиції: від «Амністії для хакера» і далі це вже зовсім інший письменник. Не скажу, що гірший або кращий - інакший, ось як буде правильно. Я більше не тремчу від нетерплячки, гортаючи сторінку за сторінкою та стежачи за небезпечними пригодами його героїв на землі, під землею та на дахах швидкісних поїздів. Тепер оповідь спокійніша, а ситуації - і це стосується «Сліду на воді»! - вже не надто критичні. Ну, ось хоча б порівняння для тих, хто не читав: у «Виконавці» герой вибирається з підземного полону впродовж 20 сторінок, а у «Сліді...» з обіймів болотяної твані - за 1.5 сторінки.
А тепер - про збереження себе. Волков як автор трилерів теж не гнався за модою, бо трилери в Україні - не наймодніший жанр, це ж не препарувати себе впродовж 185 сторінок, аби переконатися в недосконалості світу. Тепер, написавши типовий класичний детектив, Волков так само не наслідує моді: лиш цього разу - світовій. Класичний детектив у тому вигляді, який був запропонований спочатку в першій чверті ХХ століття в Великій Британії та Франції, а потім, у 1960-1980-х роках у радянському союзі та Польщі, вже зовсім не є жанровим трендом. Чи, скажемо так, майже не є. Тим не менше, «Слід на воді» або вдихає в нього нове життя, або, що буде правильнішим, дає зрозуміти: старий добрий детектив-загадка, слабко інтегрований у соціум, ще не склеїв ласти.
За сюжетом, без сліду зникає людина. Колишній судовий експерт Анатолій Рибак найнятий групою приватних осіб, аби відшукати хоча б якісь реальні сліди, бо розбиратися в подібних історіях він уміє, за що свого часу навіть мало не поплатився кар´єрою. Створивши під «пошуковий проект» реальне детективне агентство, Рибак починає закидати свої вудки та блешні, і тут помітно: сам автор як вправний мисливець точно знає та розуміє, у яких справах поспішати не варто для кращого результату. Власне, детективна оповідь час від часу гальмується саме через деталізацію кожного кроку Рибака і компанії, аби показати: саме терпіння й труд усе перетруть. Сліди зниклого виникають у різних регіонах України, але всякий раз обриваються, розходячись тими самими колами по воді. Знову каламутна вода, знову гладка поверхня, знову все з початку...
Ніхто не розкриває в подібних оглядах, чим саме завершиться розслідування. За такі речі убивають J. Краще зазначити кілька моментів, з якими я особисто далі не готовий погодитися попри їхню логіку. Наприклад - оце саме приватне детективне агентство, існування якого в українських реаліях не вважаю чимось перспективним. Звісно, якщо твір поза часом та простором, приватний сищик із документами піде. Проте мені ближче герой-егоїст, герой-одинак, той самий, якого в справу втягнув збіг обставин, і лише в другу чергу - бажання когось там знайти чи щось там розкрити. Наше суспільство таке: кожному з нас для активізації потрібне не детективне агентство, а особистий катарсис. Далі - згадані вже гальмування сюжету, хоча цього і вимагає обраний жанр. Але це не всюди, Волкову вдається все ж таки не надто захоплюватися рефлексіями. Та головне: не надто вдалий, як на мене, вибір головної жертви - того самого зниклого, довкола якого все закрутилося. Андріан Чумак - популярний письменник, що для теперішньої країни саме по собі нонсенс. До того ж сам особисто не надто люблю книжок про письменників, якщо це не Довлатов, Буковські чи біографічна література. Бо нікому, крім самого письменника, письменник, а тим паче - його зникнення, на фіг в нашій з вами країні не потрібне. А раз статус жертви не має суспільного значення, значить, і пошуки його не можуть викликати масового зацікавлення.
Проте Олексія Волкова, одного з кращих детективщиків України, це теж мало обходить. Він лишається собою, що, погодьтеся, і для письменника, і для людини багато цінніше. А значить, цінним лишається і його новий детектив, відзначений 2010 року спеціальною відзнакою «Гранд Коронація».
Оцінка ****(+)
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки - Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки - Аби не гірше.
Книжки з низької полиці. Введення в рубрику
Додаткові матеріали
- Сильна Україна
- Кохання і трошки смерті
- Вкрадений слон та інші злочини
- Єврейський скарб
- Діаманти не вічні
- Війна з павуками
- Проклятий обруч
- Сало для Сканера
- Чоловіки тут не герої
- Пухнастий чекіст
- Неформатні в Україні
- Не донецька мафія
- І хто ж це в нас там під куполом?
- Легенди, міфи та маніяки
- ТОП-5 кращих українських детективів-2010. Авторська версія
- Крутий музикант
- Спочатку був маніяк
- Булочка без нічого
- Звірі повертаються
- Ботанік плюс
- Алкоголь, секс і одне вбивство
- Двовимірне слідство
- Казка про бандитів
- Одиночні постріли
- Чужа серед своїх
- Загадки київського андеграунду
- Про вовка промовка…
- Помста без закону
- Читати можна і нервовим
- Не розмовляй із незнайомцем
- Гості з майбутнього
- Кримінальне щось
- Слово – зброя
Коментарі
Останні події
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»