Re: цензії
- 01.12.2024|Ігор ЗіньчукТомас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Ботанік плюс
Юрій Макаров. Геній місця. – К.:, Факт, 2010. – 250 с.
Жанр: пригодницька повість
Новим походом у масову культуру, як обіцяє текст на обкладинці стильно, як на мене, оформленої книги «Геній місця», Юрій Макаров не може здивувати за визначенням. Хоча б тому, що його професійна діяльність пов’язана з журналістикою, в тому числі – телевізійною, а телевізор – оплот масової культури, і все, що в ньому – її суть. Інша річ, що масова культура має безліч проявів, та аж ніяк не належить до мистецтва. На цьому наголосив в одному з останніх інтерв’ю Борис Акунін: «Я не займаюся мистецтвом, я займаюся культурою». Отже, написавши чергову книгу, Макаров просто продовжує займатися своєю справою, тобто – видає на-гора зразок культурного продукту.
До речі, про Акуніна: оформлення нової, третьої, здається, від 2003 року, але другої художньої – це точно, книги Юрія Макарова невловимо відсилає втаємничених до першого видання акунінського роману «Ф.М.» та його ж серії кінороманів «Смерть на брудершафт». А саме: текст супроводжуютьне малюнки, а, так би мовити, прикладний ілюстративний матеріал. Якщо в тексті йдеться про шпигунську техніку, то ось, будь ласка, пане чайнику, дивись, як виглядає простенька мікросхема. Якщо згадується картина «Портрет невідомої» Крамського, то тут же – відтворення цієї класичної роботи. Словом, маємо пригодницьку повість, котра зацікавить як фізиків, так і ліриків.
На цьому паралелі з Акуніним, зокрема – з його циклом про Ніколаса Фандоріна, який відкриває роман «Алтин толобас», щодо «Геніюмісця» не закінчуються. Подібно нащадку Ераста Фандоріна, герой Макарова Матвій Тараненко теж шукає скарб та протистоїть колишнім працівникам радянських спецслужб, а нині – мільйонерам, котрі наймають для свої потреб корумпованих ментів. Звісно, переспівом чи адаптацією Акуніна на суто український грунт «Генія місця» назвати не можна і навіть робити цього не варто. Але настрій Макарову вдається передати відповідний до того, який отримуєш та відчуваєш, читаючи сагу про славний рід фон Дорнів – Фандоріних – Доріних – Дорнів. Поза сумнівом, Юрій Макаров із повагою ставиться до пригодницької літератури та її класичних, часом – аж надто класичних як на наш час традицій.
Якщо герой «Культурного шару», дебютної книги Макарова, був таким собі суперменом, борцем із «чорними археологами», то герой «Генія місця» повна протилежність йому. Матвій Тараненко – потомственний київський інтелігент, художник, за плечима якого – гіпівське минуле, типово богемне життя, нині він займається комп’ютерним дизайном і заодно – батько сімейства. Вірніше – мама: дружина Олена з головою поринула в бізнес, а чоловік-підкаблучник сидить із немовлям. Маємо типового ботаніка-інтелектуала,на позір позбавленого будь-яких питомо чоловічих рис, про що свідчить навіть звертання до нього – Мотя (хай взагалі подякує, що не Мотря!)
Та коли цей гіпі-пацифіст випадково відповідає на телефонний дзвінок, адресований дружині, стає зрозуміло: родині загрожує якась небезпека. І ось тут у ботаніка відкривається маса плюсів. Рятуючи свою родину,він мусить одночасно розв’язувати родинні загадки, тікати від філерів,поступово беручи ситуацію у ворожому таборі під свій контроль, при цьому примудряється виконувати професійні обов’язки, заробляючи гроші креативним дизайном та не влізти в політику, хоча дія відбувається в 2004 році, незадовго до початку Майдану. Під фінал Матвій розрулює купу складних ситуацій, та ще й розуміє: не кожна жінка, з якою одружений, є коханням на все життя. До того ж на дві з половиною сотні сторінок – жодного трупа.
Що зайвий раз дає зрозуміти: Юрій Макаров не просто не страждає в даному разі на письменницьку гігантоманію (для нього 250 сторінок – скромна повість без претензій, а для когось 100 сторінок – претензія на епохальний, бажано філософський, роман), а й прекрасно розуміє не тільки свою цільову аудиторію (оті самі інтелігентні «ботаніки з плюсом»), а й потенційні можливості впливу сучасної гостросюжетної історії в Україні, де читач із вищою філологічною освітою не надто вітає радикалізм у літературі загалом та культурі – зокрема.
До речі, для снобів, котрі не сприймають пригодницької літератури навіть у такому доброму інтелігентному варіанті: вам ця книжка може бути цікава як практичний посібник із креативу…
Оцінка *****
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.
Книжки з низької полиці. Введення в рубрику
Додаткові матеріали
- Алкоголь, секс і одне вбивство
- Казка про бандитів
- Одиночні постріли
- Чужа серед своїх
- Загадки київського андеграунду
- Про вовка промовка…
- Помста без закону
- Читати можна і нервовим
- Не розмовляй із незнайомцем
- Гості з майбутнього
- Кримінальне щось
- Слово – зброя
- Викрадання підлітків та собак
- Збоченці твого міста
- Американська гірка
- Чорніше чорного
- Занудний символізм
- Cмерть кричить
- Кримінальне чтиво в Україні. До річниці проекту
- Пригоди українців в Парижі
- Мертвий удав
- Україна немасонська
- Йде полювання на вовків
- Жертви та рахунки
- Тюремна буремна історія
- Хічкок би плакав
- Намисто смертей
- Розбійник любить Україну
- Не люди
- Психо назавжди
Коментарі
Останні події
- 06.12.2024|18:41Вікторію Амеліну посмертно нагородили Спецвідзнакою Prix Voltaire
- 03.12.2024|09:25Дискурс радянського самовбивства
- 28.11.2024|14:49Видавництво Старого Лева спільно з Talents for Ukraine запускають серію подій "Читати. Говорити"
- 27.11.2024|12:11"Книгарня "Є" відновлює тури для письменників: дебютні авторки-фантастки вирушають у подорож Україною
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева