
Re: цензії
- 30.03.2025|Ігор ЧорнийЛікарі й шарлатани
- 26.03.2025|Віталій КвіткаПісня завдовжки у чотири сотні сторінок
- 11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. КременчукЖінкам потрібна любов
- 05.03.2025|Тетяна Белімова"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю
- 05.03.2025|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськСтефаник у художньому слові Оксани Тебешевської
- 22.02.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУЗоряний "Торф"
- 18.02.2025|Світлана Бреславська, Івано-ФранківськПро Віткація і не тільки. Слово перекладача
- 15.02.2025|Ігор ПавлюкХудожні листи Євгенії Юрченко з війни у Всесвіт
- 14.02.2025|Ігор ЗіньчукЗагублені в часі
- 05.02.2025|Ігор ЧорнийЯке обличчя у війни?
Видавничі новинки
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Не люди
Назар Крук. Звірі. – Львів, Кальварія, 2009. – 126 с.
Жанр: любить дівчат – але не Леон-кілер
Якщо моніторити теми, до яких автори української популярної літератури звертаються найчастіше, то полювання українських спецслужб на дітей індиго займе перше місце з великим відривом. Принаймні, з десяти свіжих новинок, котрі датовані 2009 роком, Назар Крук – ще один письменник, який намагається закрутити кримінальну інтригу довкола підлітків із надзвичайними здібностями. Не ризикну заявляти, що Маріанна Малина своїм романом «Фіолетові діти» була першою: просто її книга вийшла друком трохи раніше за твір Крука, а однакові ідеї дуже часто приходять у голови різним людям, причому між собою вони навряд чи знайомі.
Тікати від порівняння цих двох текстів марно: явно не змовляючись, Малина і Крук роблять головними потенційними жертвами лиховісних спецслужб дівчаток-підлітків, а фінальну розв’язку обоє авторів переносять на дах багатоповерхового будинку. Правда, у Малиної діти індиго хочуть захопити світ, а в Крука – врятуватися від світової жорстокості. Але в обох романах чільну позицію в рейтингу надзвичайних здібностей займає гіпноз. У «Звірах» дівчинка, котру хоче вбити кілер за завданням таємної служби, вміє ще телепортуватися. Що з успіхом робить, намагаючись врятувати себе і найманця Джокера від снайперських куль.
Кого автор називає звірами, теж стає зрозуміло під фінал. Спочатку кілер Денис на прізвисько Джокер переконаний, що звірі – це діти індиго. Ну, не те щоб зовсім звірі. Але точно – не люди в традиційному розумінні. Потім, ясна річ, він, убивця-професіонал, прозріває: звірі – це його хазяї, зокрема – Жарох і Доктор Зло. Вони прагнуть або досліджувати дітей у закритих санаторіях, порпаючись у їхніх мізках, або – ліквідувати, аби не плуталися під ногами в «нормальних» людей. Тому зміну поглядів Джокера можна передбачити вже після того, як він, теж, виявляється, не зовсім звичайна людина, отримав завдання вбити підлітка-сироту Аню: він вирішив її захистити.
Одного такого кілера шанувальники постмодерного бойовика вже знають. Його придумав у 1994 році режисер Люк Бессон у ті часи, коли ще не пустився берега зі своїм «П’ятим елементом» та іншими, ще гіршими стрічками. Фільм «Леон» я схильний вважати вершиною творчості цього французького режисера. Сюжет відомий навіть тим, хто з якоїсь причини «Леона» не бачив: суперкілер волею долі врятував дівчинку Матильду, котру так само дивом не вбили наркодилери, лишивши її сиротою. Не змігши вбити її, тим самим скинувши непотрібний «вантаж», Леон натомість починає піклуватися про неї спочатку як батько, а потім – як закоханий. Історія дивного платонічного кохання Матильди і Леона показана в повній версії стрічки: для американського прокату її скоротили на 40 хвилин, аби Леона не запідозрили в педофільських нахилах, а Матильда не шокувала пуритан віктимною поведінкою юної німфетки.
Приблизно такі стосунки намічаються і в Джокера з Анею в романі «Звірі». Обізнаність автора з класикою жанру кидається в очі: в тексті рясніють згадки про «Омен» Девіда Зельцера та серіал «Секретні матеріали». Що, між іншим, окреслює певні претензії Назара Крука на створення постмодерного чтива. Але саме бажання зробити з чтивної «сировини» так звану «розумну» книгу обмежується лише численними діалогами на теми «Що таке добре, що таке погано» і «Як врятувати світ». Сама ж дія навіть для такого невеликого за обсягом тексту помітно пробуксовує.
Зокрема, суперкілер Джокер багато розводиться про власну суперовість. Але, на відміну від Леона, жодного разу не показує себе в дії. Більше того: підстраховувати «суперкілера» для чогось посилають снайперів. А снайперів. Своєю чергою, страхує ще один посланець всесильної Контори. Для чого така матрьошка, коли на мішень виводять супермена? Нарешті, Стівен Кінг як класик жанру справді не зловживає спецефектами в «Тій, що запалює поглядом», «Керрі» та «Мертвій зоні». Але в цих романах діти та молоді люди все ж таки демонструють свої пара нормальні здібності в тих епізодах, де треба, і так, що аж подих перехоплює. Назар Крук ніби принципово цих спецефектів – коли кілер та індиго в дії – уникає. Мабуть, думає, що його історія не по це, а набагато глибша. Проте, максимально обтяживши це справді легке чтиво інтелігентськими розмовами, автор цим самим прив’язав до твору з великими перспективами гирю, відлиту з чавуну банальностей. Тому, обираючи популярну форму, але замінюючи дію інтелігентським патяканням, автор пропонує вже не чтиво, але ще не «умняк». Те, що відверто хоче буди посередині, посереднім здебільшого, на жаль, і лишається.
Оцінка ***
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.
Книжки з низької полиці. Введення в рубрику
Додаткові матеріали
- Психо назавжди
- Непросто вигнати нечисту силу
- Не плюй, президентом не станеш!
- Volkov. m.d.
- Вбити за гея
- Кримінальна міліція
- Полковник рятує генерала
- Обережно, діти!
- Слідство веде планктон
- Тричі славний обман
- Податківці рятують голови
- Зайти скарб, вбити Юлю і залишитись живим
- Сімнадцять миттєвостей податківця
Коментарі
Останні події
- 30.03.2025|10:014 квітня KBU Awards 2024 оголосить переможців у 5 номінаціях українського нонфіку
- 30.03.2025|09:50У «Видавництві 21» оголосили передпродаж нової книжки Артема Чапая
- 20.03.2025|10:47В Ужгороді представили книжку про відомого закарпатського ченця-василіянина Павла Мадяра
- 20.03.2025|10:25Новий фільм Франсуа Озона «З приходом осені» – у кіно з 27 березня
- 20.03.2025|10:21100 книжок, які допоможуть зрозуміти Україну
- 20.03.2025|10:19Чи є “Постпсихологічна автодидактика” Валерія Курінського актуальною у XXI ст. або Чому дослідник випередив свій час?
- 20.03.2025|10:06«Вівальді»: одна з двадцяти найкрасивіших книжок всіх часів відкриває нову серію для дітей та їхніх батьків від Видавництва «Основи»
- 13.03.2025|13:31У Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів
- 13.03.2025|13:27Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2024 року
- 11.03.2025|11:35Любов, яка лікує: «Віктор і Філомена» — дитяча книга про інклюзію, прийняття та підтримку