Re: цензії
- 19.09.2024|БуквоїдTasty Communication: How to Understand and Be Understood
- 19.09.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиПро мову, боротьбу і єдність нації – популярно
- 13.09.2024|Олег СоловейРелігія страждань
- 13.09.2024|Артур ЛантанРосійська війна проти України: Як нам розірвати 400-річне замкнене коло
- 11.09.2024|Роман ТкаченкоЧи «нормальні люди»?
- 11.09.2024|Віктор ВербичЄвген Сверстюк в іпостасі проповідника зі шпагою
- 05.09.2024|Ігор Павлюк«Їжаки»
- 26.08.2024|Юлія ХорошиловаКартка Марії: сповнена щедрістю та любов’ю історія
- 26.08.2024|Олег СоловейНа сонячному боці
- 24.08.2024|Віктор ВербичРашизм-путінізм: убивчий фатум імперської традиції
Видавничі новинки
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
- Ольга Полевіна, Еліна Заржицька. "Чи бачать небеса котів"Книги | Буквоїд
- Тара Шустер. "Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось"Психологія/Філософія | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Обережно, діти!
Маріанна Малина. Фіолетові діти. – К.:, «Країна мрій», 2009. – 220 с.
Жанр: детективне розслідування фантастичних обставин
Мені сказали, що це – не фантастика, тому я і купився. Тобто, купив книжку Маріанни Малиної, і прочитав її в той самий день, коли ця авторка знову отримала диплом конкурсу «Коронація слова» за роман «Випалений шлях». Попередня книга теж відзначена цим конкурсом. До того ж Інтернет підказав мені, що Маріанна Малина живе в Криму і таки сама себе вважає письменником-фантастом. А отже, переконувати самого себе, що прочитав «детектив з елементами містики» не варто: мені впарили фантастику. Та, подумавши ще кілька днів, я вирішив не поспішати з висновками.
Факти з сучасного українського літературного життя часом ставлять під сумнів належність того чи іншого автора до того чи іншого жанрового сегменту. Скажімо, Марина і Сергій Дяченко – фантасти. Є ще Володимир Аренєв – теж фантаст. А є Василь Шкляр, якого за роман «Ключ» українські фантасти визнали своїм братом по крові і нагородили. Хоча якби в Україні існувала така субкультурна спільнота, як тусовка «детективістів», «триллеристів» чи «еротоманів», Шкляра з його «Ключем» радо прийняли б і туди. Така сама історія відбулася і з Юрієм Винничуком – автор чи не першого українського нуару «Діви ночі» не так давно теж був визнаний фантастами фантастом.
Якщо вийти за межі вузенького українського простору популярної літератури, то «Фіолетові діти» Малиної викликали в мене насамперед легеньку асоціацію з одним із ранніх романів Олександри Марининої «За все треба платити». У Марининої – армія людей з паранормальними здібностями, яка виходить з-під контролю. У Малиної – діти з надзвичайними здібностями, яких ще називають дітьми індиго, котрі теж гуртуються для завоювання світу. У Марининої з гіпнотизерами боролася професійна сищиця Настя Каменська, у Малиної їм намагається протистояти шкільний психолог Дарина.
У тому, що люди з незвичайними здібностями таки бувають, нас уже не перший рік переконують телепрограми на зразок «Паралельного світу» чи «Битви екстрасенсів». А якщо екстрасенси бувають, значить, роман «Фіолетові діти» - не зовсім фантастика. Отже, я все ж таки прочитав щось на зразок детективу з паранормальним підтекстом. Бачите, як просто переконати себе в тому, що вперто не читаєш фантастики!
Але все ж таки Маріанна Малина вочевидь насамперед тяжіє саме до фантастичної літератури. Бо в «Фіолетових дітях» від самого початку немає таємниці чи бодай подвійного дна чи мінімально хибного шляху пошуків істини – найпростіших прийомів, до яких вдаються автори детективних романів. Фантастика – література без таємниць. Якщо у фантастичній історії повинен з`явитися зелений марсіанин з бластером – він з`являється, і ні за кого себе не видає. Бо для шанувальників фантастики він, марсіанин, цінний саме через свій зелений колір, бластер останньої моделі та інопланетне походження.
Так, уже на початку історії ми дізнаємося, що учні 11-Б класу – не діти, а виродки. Потім, коли подруга Дарини, вчителька Олена, з доброго дива накладає на себе руки, читач зовсім не сумнівається, що це – справа рук дітей-виродків. Далі старшокласник Кирило починає гіпнотизувати психолога Дарину, і останні сумніви стосовно того, що в 11-Б зосередилося світове зло, зникають. Власне, вся детективна лінія цієї історії, прописана, до речі, досить жваво і грамотно, приводить приватне розслідування психолога Дарини до розуміння того, про що читачі знали з перших сторінок роману і без розслідування: діти індиго – зло, яке треба зупинити. А їхнього гуру, екстрасенса Арсенія, бажано ізолювати від суспільства. Розв’язка відбувається на даху під гуркіт вертолітних лопатів, але ефектності це не додає: подібні історії завжди передбачають фінал у рівній мірі відкритий та похмурий.
Не знаю, чи маю я тут право комусь давати поради. Але, мені здається, «Фіолетовим дітям» не вистачає несподіванки. Наприклад, Дарина переконана, що діти індиго – це добре, а виявляється – навпаки, вони змовилися проти всіх. Чи інакше: Дарина думала, що діти індиго змовляються проти всіх, та з`ясувалося – вони не просто рятують людей, а ще й самі рятуються від хижих та ницих спецслужб. Тут свій маячок дають «Керрі», «Мертва зона» і «Та, що запалює поглядом» Стівена Кінга.
Словом, маємо безперечне вміння авторки легко оповідати. Є сюжет. Є всі ознаки м’якого жіночого письма, що додає книзі до аудиторії шанувальників фантастики ще й суто жіночу аудиторію. Проте «Фіолетовим дітям», як на мене, бракує історії та хорошого драйву. Хоча, можливо, я чогось не розумію: через те, що роман все ж таки більше фантастика, ніж детектив…
Оцінка **** (-)
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше
Коментарі
Останні події
- 19.09.2024|19:44До України на знак підтримки прибули ще 27 тисяч книжок від британських видавництв
- 12.09.2024|10:28Книжкові події на Coffee, Books & Vintage #5
- 11.09.2024|10:54Фестиваль TRANSLATORIUM оголосив повну програму подій
- 11.09.2024|10:444 міста Австрії, 10 презентацій, 6 авторів: як «Фронтера» розповідає про українську літературу за кордоном
- 11.09.2024|09:04Тетяна Пилипчук стала лауреаткою Премії імені Василя Стуса за 2024 рік
- 09.09.2024|12:44Українська перекладачка Ганна Яновська потрапила до Почесного списку кращих дитячих книжок 2024
- 07.09.2024|08:55Детектив Елін Гільдербранд “Ідеальна пара”, за яким Netflix зняв мінісеріал з Ніколь Кідман у головній ролі, вийшов друком у “Видавництві Старого Лева”
- 06.09.2024|10:26Книжка Олександра Гавроша увійшла до Почесного списку Міжнародної ради з книг для молоді (IBBY)
- 30.08.2024|11:09«Книгарня «Є» готується до відкриття першої книгарні нового формату у своїй мережі
- 27.08.2024|08:10«Книжка року’2024»: Тиждень книжкової моди Лідери літа у номінації «Візитівка»