Вірянин приймає світ створеним, а вчений шукає пояснення, як цей світ творився. Чи можна поєднати два такі різніпідходи? Чи можна водночас вірити в Молекулу і в Бога? 

Польська фундація Kolegium Europy Wschodniej im.Jana Nowaka-Jeziorańskiego оприлюднила книжку білоруської письменниці Наталки Харитонюк у перекладі українською мовою, який здійснив В’ячеслав Левицький. 

Море – колиска всього живого. З моря ми вийшли, і, цілком імовірно, у морі добігне кінця існування нашого виду. Море здається нам незмінним і вічним. Але насправді воно мінливе й парадоксальне – лагідне й водночас жорстоке, щедре й подеколи скупе, гостинне й дуже небезпечне… 

Ми живемо у складному світі, де щось віднедавна пішло не так. Наша людська цивілізація неначе заблукала, руйнуючи довкілля, планету і нас самих. 

Війна – це завжди війна, з усіма її жахіттями, і кому, як не українцям, знати про це. А жінки – то завжди жінки, створені для щастя, а не страждань. Але життя вносить свої корективи... 

Основні події роману відбуваються у сучасній Швейцарії, але завдяки так званим бічним історіям захоплюють Західну Україну – сучасну та близько сорока років тому, а також кілька приватних історій. 

«Дев’ять історій про панну Сіт» Біляни С. Црвенковскої можна сприймати і як збірку оповідань, і як роман, у якому основна історія-рамка містить дев’ять інших історій, об’єднаних кількома спільними лейтмотивами. 

Побачив світ арабський переклад книжки дипломанта "Коронації слова" Володимира Самойленка "Час розкиданого каміння", виданого єгипетським видавництвом "Сефсафа". 

Замок Камелот і Круглий Стіл, король Артур і чарівник Мерлін, звитяжні лицарі Трістрам і Ланселот, королева Ґвіневера і Фея Морґана, меч Ескалібур і Святий Ґрааль — навряд чи знайдеться хтось, для кого ці імена та назви є лише порожнім звуком. 

У болоті захланної провінційної вулички лежить і цвірінчить телефон. Якщо відповісти на його дзвінок, то можна задешево сповнити усі свої бажання.