Роман «Проща святої Бірґітти» розкриває сторінки життєпису Бірґітти Шведської – релігійної діячки, католицької святої, яку називають покровителькою Швеції та Європи. Бірґітта вирізняється глибокою релігійністю, побожністю, бачить видіння, у яких їй відкриваються майбутні події. 

Автор бестселерів «Оригінали» та «Давати і брати» цього разу досліджує мистецтво переосмислення: вміння ставити під сумнів власні думки та відкривати думки інших людей, щоб досягти бездоганності в роботі та мудрості в житті. 

Книжка складається з двох творів, об´єднаних однією темою: українсько-російська війна. Її причини та неминучість. 

Химерниця Агнес читає людські душі й зцілює тіла. Слава про незвичайні здібності дівчини-сокільниці шириться по околицях. Аж ось вона вже віддана дружина та мати, обробляє орендований у брата клаптик землі — відьмацький садочок. Збирає лікарські рослини, дбає про дітей і пасіку. Тим часом її чоловік Вільям підкорює лондонську сцену. 

Їх було троє. Дев’ятнадцятирічний Рябий, який носить великі окуляри та їздить на чотирьохколісному велосипеді. Мес, який купує екстазі і за плечима якого сповнене насиллям дитинство. І третя, Ада — дівчина з перерізаними венами, яка чує дивний голос. 

Літо 1988 року. У маленькому містечку Еджвуд знаходять понівечені тіла чотирьох зниклих дівчат. Містяни звикли до крадіжок, пограбувань і затримань із наркотиками. 

Шість років тому сварка поклала край дружбі Дафни і Дрю. Відтоді подруги припинили спілкуватися. Аж раптом Дрю звертається до Дафни з проханням бути подружкою нареченої на її весіллі влітку. 

Дилогія, що складається з романів «Сузір’я Дів» і «Місяцівна», — то справжнє плетиво жіночих доль, пов’язаних давнім амулетом, фатальним прокляттям і родинною історією, яка рясно скроплена моторошними таємницями, лукавими інтригами, безневинною кров’ю, підступними зрадами, безоглядною самопожертвою, справжнім коханням, що густим шлейфом тягнеться за представницями давнього шляхетного роду Коморовських від XVІІІ століття і до наших днів. 

Роман сучасного македонського письменника Сашка Насева успішно вписується в традицію міського магічного реалізму. 

…«Письменник Шлойма Ецірван глибоко видихнув і якомога твердіше поклав руку на чорну ебонітову кульку, яка увінчувала ручку рубильника…»