
Re: цензії
- 24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
- 21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиДжерела мови російського тоталітаризму
- 18.04.2025|Ігор ЗіньчукРоман про бібліотеку, як джерело знань
- 18.04.2025|Валентина Семеняк, письменницяЗа кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
- 12.04.2025|Андрій СодомораІ ритмів суголосся, й ран...
- 06.04.2025|Валентина СеменякЧитаю «Фрактали» і… приміряю до себе
- 05.04.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ«Ненаситність» Віткація
- 30.03.2025|Ігор ЧорнийЛікарі й шарлатани
- 26.03.2025|Віталій КвіткаПісня завдовжки у чотири сотні сторінок
- 11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. КременчукЖінкам потрібна любов
Видавничі новинки
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Не плюй, президентом не станеш!
Дмитро Бондаренко. Як стати президентом? - Дніпропетровськ, РВА Дніпро- VAL , 2009. – 92 с.
Жанр: анекдот про вбивство
Книги, які регулярно пише дніпропетровський автор Дмитро Бондаренко, поза всяким сумнівом належать до сегменту розважальної літератури. При цьому не ризикну чітко класифікувати ці твори. Очевидно, тут доречне порівняння з класифікацією кіно у радянські часи. Тоді ходила примовка: є, мовляв, фільми хороші, погані, індійські та студії Довженка. За аналогією, є в негустих рядах українського чтива детективи, трилери, мелодрами, страшилки, фантастика і романи Дмитра Бондаренка.
Не слід відразу робити висновок, що ці історії погані. Саме так – історії, бо назвати «романом» твори, котрі виходять у стандартному обсязі 4,7 авторських аркуша (приблизно 180 тисяч знаків на комп’ютері, до 50 сторінок роздрукованого тексту на листках офісного паперу стандартного формату А 4) ризикує хіба сам автор. Ключове словосполучення тут – «автор ризикує». Бо у вихідних даних зазначено: «Текст друкується в авторській редакції», і в купі з самоідентифікацією історій як «романи» маємо справжній авторський проект. Сам придумав, сам назвав, сам редагую, сам продаю: літературно-видавничий експеримент у чистому вигляді.
І, можна сказати, що експеримент успішний. Бо у письменника Дмитра Бондаренка зібралася чимала колекція нагород: серед іншого, попередні авторські проекти відзначені і «Книгою року Бі-Бі-Сі» та премією представництва ООН в Україні. Знову повертаюся до кіно. Режисер блискучого «чорного» фільму «13» Гела Баблуані у одному з інтерв’ю пояснював одну з причин свого успіху: «Справа в тому, що мій фільм – чорно-білий. Тепер всі звикли до кольорового кіно зі спецефектами, а все це, як на мене, відволікає глядача від самої історії. Тому я запропонував історію в чистому вигляді».
Те ж саме робить і Дмитро Бондаренко. За неоковирною стилістикою «авторської редакції», яку навіть репортерським стилем назвати не можна, він ховає історії, які після початку читання затягують так, що вже не хочеться зупинятися на зворотах типу: «По його щоках реально текли сльози. А мені самому ставало так жалко його, як мабуть ще зовсім недавно було жалко Ані».
«Як стати президентом» - чергова, шоста проста історія від Бондаренка, котра демонструє нестримну авторську фантазію. Її, як і свободу в листопаді-грудні 2004 року, не спинити. Лузер Єгор Хмуров вирахував, що більшість успішних людей, і в першу чергу – президентів, завдячують своєю кар’єрою вдалому одруженню. Він теж вирішив вдало одружитися, та для цього треба хоча б навчитися знайомитися з жінками. Бо він – лузер, а до лузерів жінки байдужі. У цьому Єгору допомагають однокласник та його дружина Ольга. По тому, як після кількох спроб Хмурова таки вдалося позбавити цноти, котру той вимушено зберігав від шкільної лави, почався етап ловлення птаха удачі. Все склалося на користь Єгора, мрії збуваються. Але, стрімко пішовши в гору і отримавши реальні перспективи стати президентом, Єгор відмахнувся від тих, хто допомагав йому підніматися вгору соціальним ліфтом. Наплювавши на дружбу, новоспечений перспективний політик нарвався на проблеми: зраджені друзі, як водиться, замислюють помсту…
Погодьтеся, таких історій можна придумати вагон. Проте в Україні їх чомусь придумує лише Бондаренко, хоча теми – ось вони, лежать під ногами. Відповідь шукайте в його книзі: «У нас в Україні писання детективів дуже погано оплачується», - говорить автор вустами одного зі своїх персонажів. Це правда: коли ми вже заговорили про президентів, то згадаємо Віктора Ющенка з його визначенням України як «унікальної країни». Бо країна справді унікальна: історії, котрі в державі з розвиненим книжковим ринком мали б комерційний успіх лише через розважальне спрямування, в Україні є малотиражними авторськими проектами та андеграундом. Натомість потік свідомості, пришпорений маріхуаною, називається шедевром і стає культовим твором у колі людей, котрі теж курять траву, проте самі писати не вміють.
Можливо, автори подібних творів матимуть купу претензій до стилістики Дмитра Бондаренка, зокрема, до зворотів: «Ми таке велике діло задумали, а ти на першому ж випробуванні всрався? – Чому я всрався? Нічого я не всрався…». Так само очевидно, що в Польщі книги Бондаренка не перекладуть – надто вже вони «не мистецтво». Але для тих, кому цілком досить історії з експозицією, зав’язкою, розвитком дії, кульмінацією та розв’язкою, твори цього дніпропетровського письменника будуть саме тим, що дозволить без напрягів провести час у автомобільних пробках міста-мільйонера. Тому, до речі, їх і називають «дніпропетровськими бестселерами». Запитуйте в книгарнях міста.
Оцінка ****
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.
Книжки з низької полиці. Введення в рубрику
Додаткові матеріали
- Volkov. m.d.
- Вбити за гея
- Кримінальна міліція
- Полковник рятує генерала
- Обережно, діти!
- Слідство веде планктон
- Тричі славний обман
- Податківці рятують голови
- Зайти скарб, вбити Юлю і залишитись живим
Коментарі
Останні події
- 21.04.2025|21:30“Матуся – домівка” — книжка, яка транслює послання любові, що має отримати кожна дитина
- 18.04.2025|12:57Під час обстрілу Харкова була пошкоджена книгарня «КнигоЛенд»
- 14.04.2025|10:25Помер Маріо Варгас Льоса
- 12.04.2025|09:00IBBY оголосила Почесний список найкращих дитячих книжок 2025 року у категорії «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями»
- 06.04.2025|20:35Збагнути «незбагненну незбагнеж»
- 05.04.2025|10:06Юлія Чернінька презентує свій новий роман «Називай мене Клас Баєр»
- 05.04.2025|10:01Чверть століття в літературі: Богдана Романцова розкаже в Луцьку про книги, що фіксують наш час
- 05.04.2025|09:56Вистава «Ірод» за п’єсою Олександра Гавроша поєднала новаторство і традицію
- 30.03.2025|10:014 квітня KBU Awards 2024 оголосить переможців у 5 номінаціях українського нонфіку
- 30.03.2025|09:50У «Видавництві 21» оголосили передпродаж нової книжки Артема Чапая