
Re: цензії
- 30.03.2025|Ігор ЧорнийЛікарі й шарлатани
- 26.03.2025|Віталій КвіткаПісня завдовжки у чотири сотні сторінок
- 11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. КременчукЖінкам потрібна любов
- 05.03.2025|Тетяна Белімова"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю
- 05.03.2025|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськСтефаник у художньому слові Оксани Тебешевської
- 22.02.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУЗоряний "Торф"
- 18.02.2025|Світлана Бреславська, Івано-ФранківськПро Віткація і не тільки. Слово перекладача
- 15.02.2025|Ігор ПавлюкХудожні листи Євгенії Юрченко з війни у Всесвіт
- 14.02.2025|Ігор ЗіньчукЗагублені в часі
- 05.02.2025|Ігор ЧорнийЯке обличчя у війни?
Видавничі новинки
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Не розмовляй із незнайомцем
Ірен Роздобудько. Перейти темряву. Харків: Фоліо, 2010. – 154 с.
Жанр: соціально-психологічний сюжет
Мені пояснили, що сучасний європейський роман невеличкий за обсягом. Якщо можна так сказати – не «романний». Мені не треба пояснювати, що в актуальних українських письменників у головах більше сюжетів, ніж часу на їх виписування в книгу «романного» обсягу. Тим не менше, у своїй новій книзі «Перейти темряву» Ірен Роздобудько, пропонуючи, мабуть, найтонший свій роман, довела: для того, аби заплутати досвідченого та вдячного читача, досить лише сюжету. А ще – наявності в нього стереотипного мислення.
… Ще в ті благословенні часи, коли Андрій Макаревич не дружив із Володимиром Путіним і я дозволяв собі ходити на концерти «Машини часу» та слухати цю групу вдома, на одному з концертів Макар пояснив, чому навіть тоді, коли в музикантів нова програма, зал все одно реве: «По-во-рот!». Ніби крім цієї пісні в творчому доробку «машиністів» нічого нема, не було й не буде. Все просто: люди швидше готові сприймати те, до чого звикли. Аби долучити їх до нового, довівши при цьому, що насправді оце нове – лише добре забуте старе, треба старатися, і старання ці невдячні та не окупляться. Тому в підсумку «Машина…» все одно співатиме «Поворот», Пол Маккартні – «Yesterday», Тарас Чубай – «Вона», «ВВ» - «Танці», Брюс Вілліс завжди гратиме Міцного Горішка, Шон Коннері навіть у ролі Вільяма Баскервільського все одно не персонаж Умберто Еко, а Джеймс Бонд від Яна Флемінга, а ваші улюблені поети на своїх творчих вечорах все одно читатимуть не свої, а насамперед ваші улюблені вірші.
Ось так формуються смаки та стереотипи. Ось із таким стереотипним мисленням підходять досвідчені шанувальники книжок про маніяків до історії, яку пропонує Ірен Роздобудько. Навіть ті, кого лякають не лише історії про маніяків, а й саме слово «маніяк», все одно знають: кожен психопат-садист у дитинстві відривав метеликам крильця, бабкам та коникам – лапки. Далі – препарація жаб, отруєння собак і, нарешті, перший експеримент із живою людиною. Тренуються маніяки вже не на котах, а на бомжах. Ну, а розквіт таланту психопата – викрадення молодої вродливої жінки з метою втілити якісь свої індивідуальні фантазії.
Тому нема сумнівів у тому, що маленький Міка, якого ми бачимо на початку сюжету – майбутній психопат. Бо він, нагадую, відриває крильця та лапки комахам, рідна мати називає його дебілом, вона ж наклала на себе руки від творчої нереалізованості, а сам Міка згодом набув сексуального досвіду в ліжку з маминою ровесницею. Купа комплексів, якими автор наділяє персонажа, включно з Едіповим, уже не залишає читачеві шансів на інший розвиток подій. До стор. 110, тобто, дві третини книги, ми переконані, що читаємо незвичну для української літератури історію про божевільного, який заманює в свої тенета наївних провінціалок, аби зробити з ними щось маніячне. І найбільш скептично налаштовані зітхають: «Ну, йоли-пали, чому все так просто і ясно!»
Проте на стор. 111 навіть у досвідченого читача літератури про маніяків починають з`являтися перші сумніви: а чи справді ця історія – та, якою ми її вважаємо? Чи справді сюжет не має жодної загадки, і нам лишається тільки дочитати до кінця, дізнатися, хто ж із двох чоловіків, Сергій чи Дмитро, отой самий маніяк Міка, любитель познущатися над комахами та людьми, і відкласти книжку з почуттям виконаного обов`язку.
Знаєте, який він, обов’язок читача? Не купити і прочитати книгу, а обізвати автора примітивним ідіотом: мовляв, мені, проникливому читачеві, все ясно навіть не з першої сторінки, а з назви. Справді, що може заспівати відома група, крім свого хіта, який всі знають та чули багато разів? Яку ще роль може зіграти улюблений актор, крім тієї, яку вже зіграв разів сто?
Власне, на подібний ефект і розраховувала, вочевидь, авторка, сідаючи за написання своєї історії. До стор. 110 я зітхав, думаючи, що колега мітить докорінно чоловічу територію похмурих історій про серійного вбивцю, а я ще жодного маніяка не придумав. Під кінець я задоволено вигукував: «Невже все так просто і ясно, йоли-пали»? Виявляється, є маса популярних соціальних тем, які можна легко сховати за клішованими сюжетами про пошуки серійного злочинця, під ванною в якого знайшли смердючий жіночий одяг.
Не біда, що інша, відтак - головна тема цього роману-матрьошки, побудованого за кіношним принципом флеш-беку, така сама розтягана. Головне, про що хоче сказати Ірен Роздобудько: не митець вводить вас в оману, а лише існуючі стереотипи. Жанрові, культурні, соціальні, життєві… Тому не розкажу, хто маніяк і чи є взагалі класичний психопат у цій історії. Бо жанрова література пишеться лише для того, аби її читали без сторонніх коментарів. Сам купив, сам прочитав, сам висновок зробив, чого і вам бажаю.
… Ага, ще одне, для тих, хто читає Ірен Роздобудько як авторку сентиментальних та сюрреалістичних історій: вона постійних читачів усе одно не розчарує. Бо Міку, який відриває всім лапки, навіть мені було шкода. До сліз…
Оцінка **** (+)
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.
Книжки з низької полиці. Введення в рубрику
Додаткові матеріали
- Гості з майбутнього
- Кримінальне щось
- Слово – зброя
- Викрадання підлітків та собак
- Збоченці твого міста
- Американська гірка
- Чорніше чорного
- Занудний символізм
- Cмерть кричить
- Кримінальне чтиво в Україні. До річниці проекту
- Пригоди українців в Парижі
- Роздобудько Ірен
- Ірен Роздобудько: «Діти - це банк, у який вкладаєш, аби на старвік отримати»
- Ірен Роздобудько: Хочу прочитати «Сарабанда банда Сари» Лариси Денисенко
- Ірен Роздобудько. «Гра в пацьорки»
- Ірен Роздобудько. «Перейти темряву»
- Ірен Роздобудько: «Я завжди багато працювала і ніколи не думала про успіх»
- Ірен Роздобудько презентує фільм «Ґудзик»
- Ірен Роздобудько презентує фільм «Таємничий острів»
- Галина Вдовиченко відсвяткувала день народження роману «Тамдевін». АУДІО
- Автограф-сесія Ірен Роздобудько у «Читайці». ФОТО
- Обличчя літературної України-2009 (ФОТО)
- Ірен Роздобудько презентує новий роман
- ТОП-10 від видавництва «Фоліо»
- «Книжка року‘2010»: Лідери літа. Індивідуальні рейтинґи у номінації «Красне письменство»
- Письменники ударили автопробігом по безкнижжю. ФОТО
- Київський Дитячий книжковий ярмарок у персонах. Фото
Коментарі
Останні події
- 30.03.2025|10:014 квітня KBU Awards 2024 оголосить переможців у 5 номінаціях українського нонфіку
- 30.03.2025|09:50У «Видавництві 21» оголосили передпродаж нової книжки Артема Чапая
- 20.03.2025|10:47В Ужгороді представили книжку про відомого закарпатського ченця-василіянина Павла Мадяра
- 20.03.2025|10:25Новий фільм Франсуа Озона «З приходом осені» – у кіно з 27 березня
- 20.03.2025|10:21100 книжок, які допоможуть зрозуміти Україну
- 20.03.2025|10:19Чи є “Постпсихологічна автодидактика” Валерія Курінського актуальною у XXI ст. або Чому дослідник випередив свій час?
- 20.03.2025|10:06«Вівальді»: одна з двадцяти найкрасивіших книжок всіх часів відкриває нову серію для дітей та їхніх батьків від Видавництва «Основи»
- 13.03.2025|13:31У Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів
- 13.03.2025|13:27Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2024 року
- 11.03.2025|11:35Любов, яка лікує: «Віктор і Філомена» — дитяча книга про інклюзію, прийняття та підтримку