Re: цензії

13.01.2022|Ігор Зіньчук
Життя заради України
08.01.2022|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Пірнання в мореокеання дум
07.01.2022|Захарі Іванов, голова Асоціації письменників Південносхідної Європи та Асоціації софійських письменників (Софія, Болгарія)
Маг напівтонів
Все, що було і чого не було, або Сповідь ґедоніста
05.01.2022|Валентина Семеняк
У лабораторії матриці Слова Володимира Кравчука
Селфі з містом
03.01.2022|Наталія Ребрик, Ужгород
Вертеп від Світлани Бреславської
31.12.2021|Валентина Семеняк, письменниця
Шість дуетів - шість світлоносних всесвітів
28.12.2021|Роксолана Жаркова, літературознавиця
«А я тебе в душу поклала і ношу, як хрестик натільний»: сакральні мотиви у поезії Ірини Фотуйми
Дриґом чи шкереберть? – 5 книг з незвичними сюжетами

Події

23.01.2009|07:35|Буквоїд

Ірен Роздобудько: «Я завжди багато працювала і ніколи не думала про успіх»

Ірен Роздобудько пише не лише романи та сценарії для кінофільмів, а ще й вишиває картини і готує п’єсу для театру. Про це письменниця розповіла під чат-конференції на порталі «Буквоїд».

Подаємо відповіді Ірен на запитання наших читачів.  

ktatat 10:07:57  Ірен... Хочу, Вам особисто... Подарувати свою книгу «Додаток№888»... Читав Ваші... Так не чесно... А Ви моєї ще жодної не прочитали... У Вас... Ваші очі красномовно невимовно звітують: «Є щось приховане нереалізоване мною»... Що це? Мисько Сергій (Ктатат)
- Дякую за книжку. Приносьте її на найближчі книжкові заходи. Будемо чесними. А про «нереалізоване»... Звісно! Якби я реалізувала все, що хотіла і хочу - можна було б вже скласти руки і «почити на міфічних лаврах».

орест 12:06:14 Хотілося би почути Вашу оцінку роману Р.Коритка «Корона Данила Галицького.  Якщо ви з ним знайомі звичайно.
- На жаль, поки що не читала. За всіма книжками не встигнеш стежити. Дякую, обов’язково прочитаю.

pula 20:49:16 Прочитала вашу свіжу книжку «2 хвилини правди». Там дуже багато про те, на мій погляд, що змушує нас фальшувати. Ви коли-небудь фальшували? Які ви носили маски?:) і чому?
- За великим рахунком - ніколи. Хоча нещодавно прочитала цікаве висловлювання Єжі Леца: «Скільки масок потрібно одягти людині, щоб не відчути удару в обличчя?» і подумала, що якби я їх носила, можливо, було б трохи легше жити. А за маленьким (рахунком)... Часом ці «маски» потрібні, коли спілкуєшся з людьми «з іншої планети» - наприклад, в ЖЕКу чи в паспортному відділенні чи ще в якихось державних закладах, де тітоньки в буклях вважають себе «вершителем твоєї долі» і від них залежить видати тобі потрібну довідку чи ні. Я дуже боюсь таких спілкувань і навіть радилась із психологом, як бути в тих випадках, коли ти розмовляєш із «стіною» (це мені потрібно було не лише особисто, а я писала статтю на цю тему). Можу поділитися порадою. Вона (психолог) сказала: а ви уявіть собі, як би в такому випадку поводилась Шарон Стоун або англійська королева і спробуйте зіграти таку ж роль. Взагалі, я гадаю, що бути собою в будь-якій ситуації - дуже важливо для життя і... корисно для здоров´я. Адже ніколи не можна ламати себе ні за ради чого.

Юрій Островершенко 23:08:21 Чи плануєш найближчим часом побувати в Одесі?
- Юра, рада тебе чути. Хоча бачились так давно, що, певно, не впізнаємо одне одного. Дуже хотілося б в Одесу навесні. Якщо мої видавці будуть їхати - обов´язково поїду.

Алла 18:47:59 Пані Ірен, якими принципами Ви керувались, коли виховували вашу дочку. Чи надаєте Ви їй поради зараз, коли вона вже доросла? Як, на вашу думку, правильно виховувати дітей? І ще одне запитання: що робити жінці, коли її чоловік вимагає від неї залишити роботу й займатись лише сім´єю, а вона при цьому прагне реалізувати себе? Дякую.
- Про дітей. Я сама зараз дивуюсь тому, що моя донька виросла такою, якою я б і хотіла її бачити - порядною людиною. Сама думаю: як це сталося. Адже я ніколи не нав´язувала їй якогось виховання. Просто завжди багато з нею розмовляла, пояснювала те, що їй було не зрозуміло. А ще - завжди була на її боці. Навіть тоді, коли вона носила двійки за поведінку зі школи. Можливо, це було не педагогічно, але я вважаю: ми народжуємо дітей задля власного задоволення, вони ж нас про це не просять! ))) І не треба потім тиснути на них, підроблювати «під себе», ламати і вимагати вдячності. Головне - не втрачати з ними зв´язок і їхню довіру. Про роботу... Ви знаєте, важко давати якісь поради, не знаючи ситуації і ваших стосунків. Чомусь я думаю, що в родині таких питань, не повинно виникати. Так мені здається. Бо реалізація себе, своїх можливостей, таланту, здібностей - це дужа важлива річ і для жінки, і для чоловіка, і для їхніх дітей. А заради чого тоді жити - заради борщів і чистих шкарпеток?! Але ж одне другому не заважає! Мене напружує у вашому запитання слово «вимагає»... Дуже неприємне поняття. Ви нікому нічого не винні і ніхто не може з вас вимагати того, чого ви не хочете.

Тарас 12:08:07 1. Пані Ірен, скажіть, чи важко бути в Україні письменником?:) 2. За Вашими сценаріями знято не один фільм. Скажіть, задоволення Ви більше отримуєте тоді, коли тримаєте свою нову книжку чи дивитися новий фільм, знятий за Вашим сценарієм?
- 1. Чи важко бути письменником в Україні - я про це не думала. От хіба що зараз поміркую. Мені не важко. Важко тоді, коли ти намагаєшся БУТИ, а не виходить. Це, певно, страшні муки. Але це може трапитись в будь-якій сфері діяльності. Якщо стає важко - треба шукати щось інше. Особливо коли це стосується творчості. 2. Звісно, більше задоволення, коли тримаю книжку, бо за неї несу відповідальність лише я.

Олександр і Наталка Шевченки 12:10:01 Ірен, найкращі вітання від Шевченків:) Вітаємо з вдалою прем´єрою і бажаємо не зупинятися на досягнутому. Питання таке - які кінопроекти за твоїм сценарієм нас чекають попереду? Чи не збираєшся ти поімпровізувати з різними жанрами? Дякуємо:)
- Дорогі, дякую! Удачі вам і кохання! Чотири фільми вже знято. А в роботі ще три готових сценарії, які було прийнято до реалізації, але у зв’язку з ситуацією відкладено до весни. Про два можу сказати - це за книжкою «Мерці» або «Пастка для жар-птиці» - 4-серійний тріллер і ще одна величезна робота - повнометражний фільм, який хоче знімати Ахтем Сейтаблаєв. Але поки що не варто говорити більш. А третій - теж величезна робота з іншим досить відомим режисером. Теж поки що не варто розкривати секрет, бо він не лише мій. «Лежать» ще парочка сценаріїв і купа синопсисів... Сподіваюсь, колись цей потяг рухнеться вперед. І вам бажаю удачі в цьому напрямку!!!!

oksana 22:33:11 Доброго дня, пані Ірен! Дозвольте подякувати за Ваші твори - з них по суті розпочалося для мене особисто відкриття сучасної української літератури. Всі вони у мене на поличках. Тепер питання. Подивившись фільм «Ґудзик», отримала дивні враження. Спочатку надзвичайно сподобалось: і підбір акторів, і гра, але потім... Наче роман перерізано навпіл і друга половина спалена (рукописи таки горять?). Це була вимога продюсерів - цей фільмовий хеппі-енд? Чим ви керувалися в написанні сценарію? Бо в титрах стояло Ваше ім´я... Дякую.
- Доброго дня! Дякую і вам, що читаєте. Про фільм. Звісно, це не екранізація, а одна колізія з книги, та ще з хеппі-ендом. Зняти всю цю історію, яка тягнеться 20 років (в книзі) було неможливо. тому продюсери запропонували своє бачення. Фільм це фільм, а книга - це книга. сприймайте це , як різні речі. Не порівнюйте і тоді сприйняття буде кращим. Можливо колись буде знято і повний «Ґудзик» - 2)))) А керувалась я тим, що це була моя майже перша робота і мені було цікаво навчитися писати сценарії. До речі, несподіване мою за нього відзнаку - перше місце на кінофестивалі в Чорногорії... Отже робота не була даремною. Дякую.

Бехерівка 12:16:14 Пані Ірен! Чи погоджуєтесь Ви з думкою, що кожна книга письменника є певною мірою автобіографічною?
- За великим рахунком - так. Бо кожен пише так, як дихає (це цитата з Окуджави). Але я намагаюсь все узагальнити і користуюсь більше своїми спостереженнями за людьми. У мене єдина суто автобіографічна книжка - «Переформулювання». Чи є автобіографічними інші - судіть самі, коли прочитаєте цю. Загалом я не вважаю мистецтвом «роздягання на публіці».

Тарас 12:28:44 Ви кажете про задоволення від книжки, а не від фільму. Але ж сценаристи заробляють, наскільки мені відомо, більше, аніж письменники! Як бути із цим?:)
- Певно, що заробляють більше. Але я ніколи не думаю про гроші! Приємно, звісно, отримувати за фільм більше... але моя позиція: зробити те, що я хочу і як хочу. В кіно це важкувато, бо головним є режисер, його бачення і талант. Якщо наші думки співпадають, тоді робити сценарій - задоволення. А фільм я потім дивлюсь, як звичайний глядач. Звісно, дуже приємно, коли кіно вийшло добрим. І себе в титрах теж приємно бачити.

zxy 12:46:00 А кого читає Ірен Роздобудько із сучасних українських авторів? Кожен раз заходжу у книгарню і не знаю, що купити для читання! Порадьте!
- Я намагаюсь стежити за всіма своїми друзями - а їх у мене багато. І мені цікаво, як вони розвиваються, про що пишуть. Боюся навіть перераховувати, бо вони всі - різні і на різні смаки. Завжди не пропускаю новинок від Марічки Матіос, Лариси Денисенко, Наталки та Сашка Шевченків, братів Капранових, Андрія Кокотюхи, Галі Вдовиченко, Лесі Ворониної. Завжди з цікавістю стежу за «івано-франківцями» на чолі з Тарасом Прохасько, за львів´янами - Маріанною Кияновською, Мар´яною Савкою та іншими. Але боюся давати вам поради, бо не знаю ваших смаків. Беріть книжку і читайте перший абзац - з нього, як правило, все стає зрозумілим - «твоє» чи ні.

serg 12:46:37 Зараз усі говорять про кризу, у т.ч. в книговидавничій сфері. Можливо, тепер менше будуть видавати книжок. У письменників з’явиться час для роздумів і створення шедеврів. А то було таке враження, що все, що писалося, автоматично друкувалося - прямо з коліс. Як Ви прогнозуєте книговидавничу ситуацію і розвиток літератури у зв’язку з цим? 
- У мене останнім часом теж складалося враження, що письменниками стали всі, хто вміє тримати перо (користуватися клавіатурою) в руках...)) З розмов з видавцями, я знаю, що друкувати книжки стало важче у зв´язку з подорожчанням паперу і т.п. Але вони все одно виходитимуть. Можливо, дійсно, вже видавці будуть обирати - кого видавати в першу чергу. Відбудеться «природній» відбір.

Колоритка 12:51:53 Пані, Ірен! Учора також бачила прем’єру фільму. Стрічка - чудова, дуже сподобалася - і головне, як завжди непередбачуваний фінал. Задумка сценарію класна. Гадаю, цей фільм буде успішним у прокаті. Але скажіть, буд-ласка, наскільки Ваші попередні фільми, що зняті за мотивами Ваших романів чи за Вашим сценарієм, успішні в прокаті?
- Дякую дуже! Мені цей фільм теж подобається - Володя Тихий ще себе покаже! Це лише початок. Щодо фільмів і їх «успіху». Ну, ось «голі» факти. «Ґудзик» - двічі пройшов в Україні і один раз в Росії, отримав в Чорногорії перше місце за кращий сценарій ))), «Таємничий острів» знімався, як телемуві, а пішов в прокат... «Почати з початку. Марта» (цей фільм мені найменше подобається - знімав пітерський режисер) пройшов в цю неділю по «Інтеру», а в Росії - на ОРТ раніше і мав саме там рейтинги, бо перебив якесь їхнє льодове шоу, як мені казали продюсери. Дуже чекаю на «Зів’ялі квіти», бо фільм мені також подобається і скоро побачимо, як його сприймуть... - знімав наш Ахтем Сейтаблаєв з гарними акторами і дуже гарною музикою.

pula 12:58:53 Ірен, Ваша книжка «Ранковий прибиральник» проникнута атмосферою Мальти. Вас так вразила ця країна, що хотілося написати про неї? Мені здається, що кожний наш письменник, коли потрапляє за кордон, потім думає, що про це треба написати. а де відбуватиметься дія наступної Вашої книжки?
- Мальта мене вразила всім тим, про що йдеться в романі. Включно з вузесенькими вуличками і... завжди відчиненими дверима. Ви праві щодо потрапляння за кордон і вражень, якими хочеться поділитися потім. але я ще думаю. що це розширює літературні рамки. В «Двох хвилинах правди» в мене є Малайзія. Я хочу поділитися своїми відчуттями від країни з тими, хто там не бував. Наступний роман писатиму довго... Там теж є екзотична країна, яка... не матиме назви, тому що це буде деяка містифікація. А сам роман хочу написати, як притчу... Але знаю, що там буде корида, море, гори і... звісно, Київ...

Колоритка 13:02:23 Ви вже вмієте усе: писати прекрасну поезію, прозу, писати сценарії, писати журналістські матеріали, бути редактором, вишивати бісером) Тобто - Ваші мрії збуваються, багато з них вже збулися. А які з’явилися нові: що Ви ще не вмієте, але дуже хотіли б навчитися) 
- Дякую за запитання і те, що ви добре мене знаєте, певно... Нещодавно закінчила вишивати нову картинку - жила нею два місяці і нічого не робила. крім неї... Цей рік хочу присвятити... театру... )))) Хочу навчитися писати для театру. А далі буде видно...

Інга 13:03:01 Пані Ірен, ви театралка? вам подобаються театральні вистави, сучасні українські актори, хто з них? І чи не хотіли б Ви для когось з них написати п’єсу? Дякую, Ви дуже гарна:)
- Дякую! Я дуже люблю театр. Принаймні колись мріяла вступати до театрального... П´єсу зараз пишу - ви вгадали. Але поки що не впевнена - чи вийде добре, бо це інша специфіка. але дуже цікаво спробувати і... не програти! ))) Щодо певних акторів чи театрів... Я б мріяла про... пропозицію. Адже, так як і в кіно, виставу творять актори і режисер - а сценарист чи драматург мусить дослухатись до них, відчути, що вони б хотіли, їхні характери зрозуміти. Можливо я не права, але я б підлаштувалася б з задоволенням під Богдана Бенюка, скажімо, чи під якийсь гарний театральний колектив, який би мені повірив, а я б повірила йому. Я не думаю. що п´єсу варто писати «в стелю». Раніше драматурги мали з театральним колективом певний духовний зв’язок і тоді вистава виходила доброю. Згадати б хоча б «Таганку». А зараз ці традиції втрачено. Хотілося б мати певне «замовлення» - але в кращому розумінні цього поняття.

zxy 13:22:58 Ірен, а Вам не пропонували влаштувати майстер-клас для початківців? Мені здається, що більшість письменників лише тільки називаються у нас письменниками....
- Мені пропонували зустрічі з читачами - в вузах і т.п. Коли я можу - завжди з задоволенням іду і завжди намагаюсь щось вкласти в наші розмови, відповісти на запитання максимально правдиво. Але я боюся бути «істиною в останній інстанції» - я ще сама багато чому не навчилась...))

Nina 13:28:52 Ірен, Ви - чарівна жінка! Як Вам вдається бути у такій гарній формі, писати книжки і знімати кіно, писати колонки?:). Поділіться секретом свого успіху!:)
-  Якщо він є - цей «успіх» (а про це судити не мені), то секрет простий: я завжди багато працювала. Просто і «тупо»: багато працювала і ... ніколи не думала про успіх!Дякую! Дорогі мої читачі і всі, хто сьогодні був зі мною. По-перше - дякую, що ви є! Бажаю вам не виживати, а жити! Навіть коли вам звідусіль кажуть про... кризу. Дивіться гарне кіно, читайте книжки і посміхайтеся!!!



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери