
Re: цензії
- 05.08.2022|Тетяна Дігай, ТернопільЕнциклопедична трилогія про Чортків
- 05.08.2022|Валентина Семеняк, письменницяЧому? Навіщо? За що?
- 01.08.2022|Ігор ПавлюкРежисерка жовтого катарсису
- 31.07.2022|Людмила Даниленко«Якщо на селище напали чужі…». Читайте «Чорний хліб» Фоззі
- 29.07.2022|Ярослав Мотика, скульптор, лауреат Національної премії імені Т. ШевченкаМожна лише дивуватись, що є такі поети як Ігор Павлюк
- 20.07.2022|Василь КузанЧас усвідомити
- 12.07.2022|Альона Радецька, Хмельницький«Картка Марії» Олександра Козинця як можливість самопізнання
- 12.07.2022|Василь КузанЕпоха Павлюка
- 21.06.2022|Марина СушкоШамани слова
- 20.06.2022|Євген Баран«Я нічого більше не хочу, лише писати…»
Видавничі новинки
- Ольга Улгер. «Палкі і нерозважні»Книги | Буквоїд
- «Близькі чужинці», Марія КаменськаКниги | Буквоїд
- «12 годин чоловіка», Ксенія ФуксКниги | Буквоїд
- ігор Павлюк. "Вакуум"Книги | Буквоїд
- Jestem z Drochobycza. Я – з ДрогобичаКниги | Буквоїд
- Костянтин Піскорський. «Сорок і чотири»Книги | Буквоїд
- Як подружити дитину з емоціями розповість нова книга психологині Світлани Ройз «Ключі сили»Книги | Буквоїд
- Між укриттями і ракетами: в Україні виходить антологія "Поезія без укриття"Книги | Буквоїд
- Віра Валлє. «У пошуках Людини. Homo emoticus»Книги | Буквоїд
- Мар’ян Ґолька. «Суспільна пам’ять та її імпланти»Книги | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Булочка без нічого
Святослав Супрунов. Загублений янгол. – К.:, Зелений Пес, 2010. – 270 с.
Жанр: любов і смерть
Пропонована книга вже від початку процесу читання провокує на суперечку. Суперечливий тут не зміст, мова про анотацію. Видавець обіцяє, заохочуючи книголюбів: «У цій книзі є все, щоб захопити увагу сучасного читача». Гаразд, хто такий сучасний читач? Чи є якісь загальні уявлення про його вік, стать, смаки, світогляд, сексуальну орієнтацію та політичні погляди? Той, хто читає Забужко, Андруховича, Кінга, Бегбеде, Ларссона, і той, хто купив роман «Загублений янгол» не надто відомого поки що автора Святослава Супрунова – сучасні читачі, проте - з різними уявленнями про літературу і, відповідно, вимогами до неї. А тут усіх під один гребінь…
Підемо далі, за текстом анонсу: «Відчайдушний одинак зважується на протиборство з бандитами». О, тут сучасний читач А. Кокотюха робить мисливську стійку: ця книжка напевне для мене. Але обіцяна сутичка зі злочинцями, котра відразу помістить цей роман до сегменту кримінального чтива чи бодай просто поповнить невелику кількість українського гостросюжетного роману ще одним, починається… лише на стор. 111. Правда, до честі автора, наступна сотня сторінок – не найкращий, але, як на неоране поле української жанрової літератури, цілком пристойний, їстівний її зразок. Ці сторінки ковтнув на одному диханні. Та все одно не міг позбавитися дискомфорту: щось постійно заважало зануритися в текст із головою й гортати сторінки, не дивлячись на годинник. Відповідь є в тій-таки анотації: «Роздуми героя з метою переосмислити все, що відбувається в нашому житті».
Це заважає. Це робить історію прісною. Схожою на булочки, що їх мій покійний дідусь купував у ніжинському магазині № 10, який досі стоїть на початку вулиці, де ми колись жили. Одного дня, придбавши там булку з повидлом, він прокоментував нам, онукам, після невдалого чаювання: «Оце шукав-шукав повидла – нема!» Іншим разом така сама історія трапилася з булочкою, цінник до якої обіцяв наявність у свіжій здобі родзинок. Дідусь розколупав – не було жодної.
Роман «Загублений янгол» - новий, актуальний, тобто – свіжий, як та булочка. Але родзинки, повидла чи чогось іншого всередині, тобто, під обкладинкою, тут явно не вистачає. Перші 110 сторінок – історія любові, а точніше – любовей головного героя, Євгена Гордієвського. До стор. 40 ми знайомимося щонайменше з трьома його сексуальними партнерками, а потім Євген закохується у Марі. Відбивши її в такого собі Віктора Шипового.
Далі в чоловіка починаються проблеми. Його спочатку намагаються закопати в землю. Потім, коли, проявивши чудеса відчайдушної винахідливості, він тікає – підставляють під убивство однієї з коханок, відомої київської акторки. Підключається СБУ, яка, виявляється, в одній команді з бандитами та Віктором – і ось уже Євген, побитий та брудний, знаходиться невідомо де. Тобто – на Донбасі: сюди його чи продали в рабство, чи заховали подалі від цивілізації, аби дати йому змогу повільно померти.
Залишивши після себе три трупи, Євген, поранений та скалічений, добирається до Києва. І тут сучасним читачам вустами батька Марі популярно пояснюють, якщо сучасні читачі досі не втяли: «Ця бандитська корпорація гніздиться в центрі Європи. Вони ховаються за державними чинами. Голими руками їх не взяти. І всі пов’язані однією системою. За рівнем корупції наша країна давно перевершила Африку». Ну, і так далі. А для повноти картини за лаштунками сюжету існує невидимий, але всесильний, як Оззі з країни Оз, пан Ханметов, некоронований король Донбасу.
До і після сутички постійно рефлексуючого інтелігента Євгена з бійцями пана Ханметова – любовна історія, зовсім, як на мене, проста, схожа на інші любовні історії, прописані не лише в сучасних романах, але й у класиці. Звісно, закінчення саме любовної лінії таки претендує на несподіванку, бо провокує Євгена взятися за зброю і розібратися з давніми боргами за поламані ребра. Але в цілому «Загублений янгол» - книга без жанру, булочка без нічого.
Проте ця та інші книги «Зеленого Пса» з серії «На кола свої» - література майбутнього. Щедрий аванс тим часам, коли видавничий бізнес, зокрема – сегмент актуальної художньої літератури, белетристики, зможе собі дозволити друкувати такі книги десятками, а то й сотнями. Бо коли так є, це означає стабільний розвиток красного письменства. Не кожна книга повинна бути відкриттям, проте провалу теж нема, бо читач завойовується письменницькою масою.
Але поки письменників – одиниці, від автора хочеться почути чогось більш конкретного в жанровому відношенні, аніж «про любов» до стор. 110, а «про бандитів» - від стор.111.
Оцінка ***
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.
Книжки з низької полиці. Введення в рубрику
Додаткові матеріали
- Звірі повертаються
- Двовимірне слідство
- Ботанік плюс
- Алкоголь, секс і одне вбивство
- Казка про бандитів
- Одиночні постріли
- Чужа серед своїх
- Загадки київського андеграунду
- Про вовка промовка…
- Помста без закону
- Не розмовляй із незнайомцем
- Читати можна і нервовим
- Гості з майбутнього
- Кримінальне щось
- Слово – зброя
- Викрадання підлітків та собак
- Збоченці твого міста
- Американська гірка
- Чорніше чорного
- Занудний символізм
- Cмерть кричить
- Кримінальне чтиво в Україні. До річниці проекту
- Пригоди українців в Парижі
Коментарі
Останні події
- 15.08.2022|15:50У видавництві #книголав вийшла книга-мандрівка "Незалежні"
- 12.08.2022|16:34Померла Дарія Гусяк
- 12.08.2022|14:03Збірку споминів про останнього онука Івана Франка презентували у Києві
- 12.08.2022|13:30«Україна не вмирає!»: у новій пісні «Хвилями» гурт T.HUTSULS оспівав емоції війни
- 12.08.2022|13:29ХІІІ Meridian Czernowitz об’єднає учасників із 5-ти країн
- 10.08.2022|17:11Під час ХІІІ Meridian Czernowitz 2022 волонтери-письменники збиратимуть гроші на потреби ЗСУ
- 10.08.2022|17:05У Meridian Czernowitz виходить нова збірка віршів Катерини Калитко
- 05.08.2022|14:08«Видавництво 21» оголошує видання нової книги «Знаки» та збір коштів для підтримки ЗСУ
- 05.08.2022|12:06“Інтелектуальні вечори у просторі ПЕН”: лекція Тараса Лютого
- 05.08.2022|12:01У видавництві #книголав вийде новий роман Ірени Карпи