Re: цензії

Нічого не трапляється даремно в цьому житті. Навряд чи дарма я покрутив носом, прочитавши бойовик Радія Радутного «Металом об метал», написаний в жанрі антиутопії. Це було вісім років тому. Я захотів прочитати нову книгу. Налаштувався лайти - і забрав свої слова назад. Бо пан Радутний як автор гостросюжетних романів сьогодні напевне виписався - «Важка чоловіча робота», десь у три рази товща за обсягом, ніж попередній прочитаний текст, викликала в мене суто позитивні емоції. Котрі є рівно пропорційними до негативу, який сформувався по відношенню до попереднього твору.

Не скажу, що дуже захоплений - але заявляю: шість років тому була одна книга, тепер - зовсім інша. І це нормальний процес, адже автори не припиняють писати, пишуть та ростуть над собою. Не лише в плані обсягу написаного.

Хай читачів не лякає, що роман «Важка чоловіча робота» лише на 258 сторінок тонший за останній художній твір Оксани Забужко, той самий, про оральний секс у криївці та багато інших цікавих речей. Те, що Радутний пише по-чоловічому жорстко й динамічно, змусить тих, хто любить пригодницькі романи з елементами містики, забути про кількість сторінок. Тим більше, що перегортати їх чим далі, тим швидше хочеться. А ще з нудним, але мудрим твором Забужко динамічний і теж не дурний роман Радутного об´єднує спільна тема: пошук.

Так, герої «Важкої чоловічої роботи» - Володимир та Юрій, і вони - «чорні археологи». Отже, шукають таємниці минулого, забуті секрети. До них пристає журналіст Олександр, звісно ж, із метою написати цікавий репортаж. Оплачує роботу копачів такий собі мільйонер, котрому потрібні скарби українських надр, підземних та підводних, заради якоїсь, одному йому відомої мети. Якщо не рахувати красуні Олени, котра стає рівним членом екіпажу та заперечує тезу, що жінка на кораблі - нещастя, ці четверо (мільйонер не рахується, його в тексті майже нема) - не просто головні, а всі герої роману. Принаймні, основні. Як хтось зрідка з`являється, то ненадовго і важливої ролі в сюжеті не грає.

Такий мінімалізм стосовно дійових осіб мені як читачеві дуже імпонує. Автор може скільки завгодно гратися характерами і з характерами своїх героїв. Нема чого заморочуватися появою нових персонажів та постійно повертатися назад у пошуках сторінок, на яких ми прощаємося з черговим статистом - назавжди.

Натомість маємо Ворога: саме такого, з великої літери. І з ним, будь-то давній противник Володимира на прізвисько Волохатий, будь це хтось інший, причому - не завжди з цього світу (не забувайте, історія містична, чим далі, тим страшніше) наші герої вступають у двобій. Причому - не один. Я собі так підозрюю, що в творі «Металом об метал» автор тренувався. Так собі розминався, готуючись, без перебільшення, майстерно прописати бойові сцени «Важкої чоловічої роботи». За великим рахунком, навіть якщо відкинути містичну складову, котра починає заявляти про свою присутність десь на половині прочитаного, Радій Радутний демонструє не зразковий, але все одно - непоганий приклад саме українського україномовного бойовика. Де свист куль відчуваєш у реалі, так само, як і брязкіт стріляних гільз, котрі сиплються на підлогу катера.

Ким виявляться наші копачі - не поспішатиму повідомляти. Натякну лиш: дехто з них робить свою роботу дуже давно. Доводячи її вічність: з року в рік, із покоління в покоління українські чоловіки, тримаючись за магію рідної землі, відкривають нам таємниці героїчного минулого - з надією на таке саме героїчне сьогодення й майбуття. Тож до полку українських романів про «чорних археологів», в якому окрасою жанру є книги Юрія Макарова «Культурний шар» та Яна Валетова «Залишитись у живих», прибув ще один, оригінальний на самобутній.

Правда, є і в ньому дрібний недолік: журналіста Сашка чомусь зовсім не дивує магія, яку він бачить у процесі пошуків. Але кого з українців дивує магія?

Оцінка *****

Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:

* Жодної надії;

** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;

*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;

**** Хочеться краще, але загалом поживно;

***** Так тримати!

Значок (+) біля оцінки - Автор може краще.

Значок (-) біля оцінки - Аби не гірше.

Книжки з низької полиці. Введення в рубрику

Р.S. Принагідно святкуємо маленький ювілей: цей текст - рівно 100-й відгук, сотий огляд української книги гостросюжетного жанру, котрий з`явився в проекті «Кримінальне чтиво UA» на «Буквоїді» за без малого чотири роки його існування.

Отже, 100 книг за 4 роки. Небагато - 25 на рік, 2 на місяць, це в середньому.

Але з`являються нові автори, попри все. Незабаром у книгарні «Є» відкриють першу окрему поличку української та перекладної україномовної книги. Як написав би російський класик О.Пушкін, не пропаде скорботна праця...

А.К.