Re: цензії

18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру
17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменниця
Володимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
14.12.2024|Валентина Семеняк, письменниця
Ключ до послань
10.12.2024|Ігор Зіньчук
Свобода не має ціни
01.12.2024|Ігор Зіньчук
Томас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях

Кримінальне чтиво

«Зелена» варта

Ольга Токарчук. Веди свій плуг понад кістками мертвих. Переклад з польської Божени Антонюк. – Львів, «Урбіно, 2011 – 232 с.

Жанр: усе ж таки психологічний детектив 

Для мене цей роман став першим знайомством із творчістю Ольги Токарчук, однієї з найпопулярніших польських письменниць. Власне, якби мені не натякнули, що це - все ж таки детектив, як б не скоро прочитав і цю книжку. Головна причина: Токарчук хвалять мої знайомі, котрих я визначаю для себе, як снобів, а вони не надто з цим визначенням сперечаються. Правда, свій снобізм вони пояснюють інакше: наявністю літературного смаку саме в них. І, відповідно, відсутністю його, смаку, в решти населення земної кулі, хто їхні смаки не поділяє. Таким чином, наочно демонструючи загалом негативний влив снобів на загальний культурний розвиток нашої планети.

З радянських часів маю неприхований сентимент до польських детективів та, зокрема, до всього, що виходило в українських перекладах. Мені навіть здається: в радянській Росії перекладали набагато менше саме польських детективів, аніж у радянський Україні. Тому, почувши від кількох людей, що «Веди свій плуг...» - усе ж таки детектив, вирішив подолати упередження та прочитати книжку авторки, котра, за моїми відомостями, раніше в жанрову літературу якось так не гралася. Висновків - кілька.

Перший: сноби частково праві, бо пропонований роман дійсно не та жанрова література, до якої я тяжію. Тобто, Токарчук написала історію, котра, так би мовити, «розумніша» за пересічний твір детективного жанру. Другий висновок: роман не вкладається в ті рамки, котрі передбачають стандартну рецензію. Бо, за неписаними правилами, розповідаючи про детектив, не можна називати ім`я злочинця, в нашому випадку - вбивці. Адже навіть самодостатнє письмо Токарчук не потішить читача-гурмана, коли йому вже розказали, що трапиться під фінал. А «Веди свій плуг...» слід читати не в останню чергу заради фіналу. Власне, необхідність завершити свою камерну історію саме так і змусила авторку, як мені видається, взятися за перо, тобто, вибачте, сісти за комп´ютер.

... Польська глибинка, засніжене село, кілька трупів. Їх знаходить пенсіонерка Яніна. Хоча в селі жінку вважають кимось на кшталт місцевої божевільної, вона цілком може потягнути плуг сучасної польської міс Марпл: випереджаючи недолугу поліцію на крок, розгадати таємницю та ефектно явити вбивцю на останніх сторінках. Між тим, ця освічена жінка, філолог, вчителька й перекладач із англійської не поспішає, попри читацькі сподівання, шукати раціональне пояснення цим смертям. Навпаки: знаходячи на снігу біля мерців сліди тварин, Яніна спочатку підозрює - людей вбивають звірі. Щоб далі розвинути велику містичну теорію: це сама Природа карає тих, хто над нею знущався. Так у оповіді з`являються стійкі містичні мотиви. А сам роман чим далі, тим більше починає нагадувати твір із серії «екологічних детективів» про захисників «зеленого світу». В такому разі, навіть якщо погодитися, що під кінець таки буде логічне пояснення містичних убивств, все одно лиходій неодмінно мусить постати таким собі солдатом «зеленої варти» - застерігає людство від гніву матері-природи.

Чим ближче до кінця, тим більше починаєш сумніватися в аналітичних здібностях пенсіонерки Яніни. Надто вже вона, як кажуть, на своїй хвилі, надмірно як для героя детективного роману рефлексує... Навпаки, досвідчений читач готовий припустити: ця жінка готова приховати від поліції ім´я реального вбивці, якого напевне знає, навіть десь підтримує його дії. А досвідчений читач детективів переконається: названий жанр тут лише форма, та жодним чином не зміст.

Одначе фінальні сторінки все ж таки розставлять речі, щодо яких виникає читацький сумнів, на свої місця. Бо Ольга Токарчук пропонує детектив навіть за формою, хай дещо незвичною - але при цьому використовує прийом, застосований Агатою Крісті в романі «Вбивство Роджера Екройда». Цей прийом, до речі, тоді, після публікації роману в 1926 році, був названий новаторським. Хоча використовувався авторами детективів не так уже й часто. Про що йдеться - знавці жанру зрозуміють, іншим пропоную при нагоді прочитати й цю книгу, для загального розвитку. Ну, а якщо розглядати «Веди свій плуг...» в суто українському контексті, то мені особисто ця історія віддалено, швидше асоціативно, ніж буквально, нагадала роман Євгенії Кононенко «Імітація» - теж, до речі, експлуатація зовнішніх прийомів детективного жанру зовсім із іншою, не «розважальною» метою.



Додаткові матеріали

Всі страхи вдячного підкаблучника
Шпигун із роздвоєнням особистості
Ключ до життя
З бандитським привітом!
Корона української імперії
Наші проти всіх
Андрій Кокотюха збирає базу з авторів детективів
Помста «білих колготок»
Нестрашна помста
Таємниці української діаспори
Води майже не видно
Сильна Україна
Кохання і трошки смерті
Вкрадений слон та інші злочини
Єврейський скарб
Діаманти не вічні
Війна з павуками
Проклятий обруч
Сало для Сканера
Чоловіки тут не герої
Пухнастий чекіст
Неформатні в Україні
Не донецька мафія
І хто ж це в нас там під куполом?
Легенди, міфи та маніяки
ТОП-5 кращих українських детективів-2010. Авторська версія
Крутий музикант
Спочатку був маніяк
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

19.12.2024|11:01
Топ БараБуки: довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
19.12.2024|07:49
Топ продажів видавництва VIVAT у 2024 році
18.12.2024|13:16
Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
17.12.2024|19:44
Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
17.12.2024|19:09
Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
10.12.2024|18:36
День народження Видавництва Старого Лева
10.12.2024|10:44
На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
10.12.2024|10:38
Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу
10.12.2024|10:35
Ретроспективні фільми «7 психопатів», «Орландо» і «Володарі часу» покажуть узимку в кінотеатрах України
10.12.2024|10:30
У Києві презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”


Партнери