
Re: цензії
- 24.05.2022|Любов Ільницька, педагог, науковецьВшанування Максима Левіна в поетичних кольорах Василя Зима
- 16.05.2022|Євген БаранСюжет з багатьма можливостями
- 14.05.2022|Валентина Семеняк, письменницяВід «срібла» думок — до «Ладанки»
- 14.05.2022|Ганна Клименко-СиньоокЧеркаське літературне краєзнавство: від локального до світового
- 12.05.2022|Ганна ОсадкоЧому Україна переможе у цій війні? Відповідь дав французький мандрівник іще 170 років тому
- 06.05.2022|Любов Ільницька, педагог, науковець«Сповідь ветерана» – "невимірюваний досвід" війни Віталія Павловського
- 06.05.2022|Ігор ПавлюкНевідворотність катарсису
- 29.04.2022|Ганна Клименко-СиньоокВійна дитячими очима, або Нехай сонце світить усім
- 22.04.2022|БуквоїдЩо читають українці під час війни?
- 09.04.2022|о. Климентій Стасів, письменник, член НСПУКоли володарює світло
Видавничі новинки
- Мар’ян Ґолька. «Суспільна пам’ять та її імпланти»Книги | Буквоїд
- Євгенія Завалій. «Міста, в які ти поїдеш»Книги | Буквоїд
- Леля Покотиполе. «Спартанська дівчинка»Книги | Буквоїд
- Іван Франко. «Терен у нозі»Проза | Буквоїд
- Олександр Бойченко. «Гра на вибування»Книги | Буквоїд
- Оксана Пухонська. «Поза межами бою. Дискурс війни в сучасній літературі»Історія/Культура | Буквоїд
- Петро Гаврилишин, Роман Чорненький, Ярема Кваснюк. «Військові некрополі Станиславова–Івано-Франківська (1809-2020)»Історія/Культура | Буквоїд
- Петро Прокоп’як. «На межі непривітного світу»Книги | Буквоїд
- Цигульова Катя. «Розлади»Книги | Буквоїд
- О. Пімен. «Вийти»Проза | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Темне минуле
Зігмунт Мілошевський. Терапія злочину. Переклад Божени Антоняк. – Львів: Урбіно, 2012. – 316 с.
Жанр: детектив
У радянській Україні детективів у перекладах із польської на українську видавали чи не найбільше. В нинішній Україні перекладів небагато загалом, а література з країн колишнього соцтабору не представлена майже взагалі. Аби розібратися в причинах, треба писати товсту книжку, проте навіть такий підхід ситуації не змінить на краще. І замість побиватися краще віддавати належне видавцям, котрі вперто відновлюють пробіли в нашій уяві про актуальну літературу популярних жанрів зі Східної Європи. Зокрема, йдеться про улюблені колись сотням тисяч українців польські детективи.
Не буде перебільшенням сказати: саме зусиллями перекладачки Божени Антоняк український читач відкрив для себе популярного в світах польського автора ретро-детективів Марека Краєвського. З усією відповідальністю заявляю: російські переклади з Краєвського були, по-перше, нечисленними, по-друге - загубилися в потоці іншої актуальної перекладної літератури, що видається в сусідній країні. Натомість в Україні, де тиражі Краєвського були і є більш, ніж скромними, це ім´я опинилося в інформаційному просторі й закріпилося там упевнено, бо репрезентувало твори, яких дотепер українцям не пропонувалося. На цій хвилі репрезентується нині інший актуальний польський автор - Зігмунт Мілошевський.
Його роман «Терапія злочину» - твір на сучасну тематику. Хоча екскурси в історію ХХ століття в ньому також присутні. Йдеться про 1970-1980-ті, останні десятиліття існування ПНР як сателіта СРСР. Саме з тих часів росте коріння злочину, який розкриває слідчий варшавської прокуратури Теодор Шацький. Хоча від самого початку розслідування ані сам сищик, ані читачі про це не здогадуються. Навпаки, Шацький попервах дуже задоволений, що йому випало працювати над, так би мовити, стерильним убивством. Один труп у замкненій кімнаті віддаленого крила великого будинку. Четверо підозрюваних, інших просто не може бути. Задачка з одним невідомим, котра вирішується математично. Можна хоч на якійсь час відокремитися від реального життя сучасного мегаполісу, де щодня доводиться мати справу зі вбивствами, скоєними п´яницями та наркоманами в брудних зариганих дворах, зґвалтуваннями, неконтрольованим насильством. Для своїх неповних сорока років Шацький виглядає типовим для детективного роману втомленим та небайдужим до алкоголю професіоналом, який хоче лиш одного: аби йому дали святий спокій та можливість робити свою роботу, не відволікаючись на дурниці.
Дуже швидко з´ясовується, що як жертва, так і підозрювані були пацієнтами лікаря-психотерапевта. Тому виринає досить оригінальна, хоча й дещо неправдоподібна версія. А саме: віртуозне доведення пана Генріка Теляка до самогубства. Тобто, його змусили самому встромити собі рожен у око. Поки Шацький коливається у виборі версій, у самому романі, здається, практично нічого не відбувається. Навіть невеличка стежка, котра відводить від основного сюжету до непростих стосунків Теодора з дружининою та іншими жінками, дії не пожвавлює. Проте пружина оповіді починає розкручуватися швидше, коли Шацькому вдається розгадати приховане значення цифр, записаних покійним Теляком. Виявляється, це дати. Не просто дати, а дні, коли було скоєно жорстокі злочини. Перший - наприкінці 1970-х, других - десятьма роками пізніше. Цей слід веде Шацького до газетних архівів...
Сучасний детективний роман, як і решту зразків жанрової літератури (крім мелодрами) характеризує загальний принцип розвитку сюжету. Колись я спробував напівжартома окреслити його. Скажімо, на початку історії бабця годує голубів крихким печивом на лавці в сквері, і один голуб чомусь помирає. А вже під самий кінець історії простежується зв´язок смерті голуба з черговою таємною операцією Аль-Каїди по знищенню світу. Жарти жартами, але «Терапія злочину» має приблизно таку ж саму схему: розслідуючи вбивство в замкненому просторі, Теодор Шацький не просто виходить на слід таємної розгалуженої організації колишніх політичних злочинців, а й мало не стає її жертвою. Мілошевський вкотре доводить, що детектив - гостросоціальний жанр, котрий першим піднімає актуальні проблеми будь-якого суспільства і говорить про них простими доступними словами. Адже тоталітарне минуле як в Україні, так і в Польщі ще довго діставатиме громадян, мов спрут своїми отруйними мацаками. І якщо ми це визнаємо, то швидше попрощаємося з ним. А значить, будемо впевненіше рухатися вперед. Тож для нинішньої України детективний роман Зігмунта Мілошевського навіть актуальніший, ніж для теперішньої Польщі. Яка точно визначилася, куди треба рухатися і до чого не варто повертатися.
Оцінка тексту не дається в силу того, що автор не зможе її прочитати.
Додаткові матеріали
- Темне минуле
- Війна завжди війна
- Праворуч, де серце…
- 5 cпроб налякати Україну
- Невидимий дим від вогню зачисток
- Львівський Арсен Люпен
- Наш герой не працюватиме на владу!
- Український народний блатняк
- Мир хатам, війна ментам!
- Конспект пригод
- Між іншим – маніяк
- ТОП-5 кращих українських детективів – 2011. Авторський рейтинг
- «Зелена» варта
- Всі страхи вдячного підкаблучника
- Шпигун із роздвоєнням особистості
- Ключ до життя
- З бандитським привітом!
- Корона української імперії
- Наші проти всіх
Коментарі
Останні події
- 24.05.2022|15:44Майкл Дуглас вручив нагороду PEN/Barbey Freedom to Write Award дружині й доньці політв´язня Єсипенка
- 22.05.2022|21:29«Моя тужлива Україно, таку тебе я полюбив…»
- 21.05.2022|10:23У Львові за участю Жадна і Гудімова відбудеться благодійний концерт «Львів-Харків»
- 21.05.2022|10:15Оголошено переможців V Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 19.05.2022|18:31Чілдрен Кінофест-2022 оголосив частину програми
- 14.05.2022|15:40Розкажіть нам про ваш досвід війни
- 14.05.2022|14:41У Львові відбудеться благодійний творчий вечір Ігоря Павлюка
- 14.05.2022|14:14На східному фронті загинув поет і бард Ілля Чернілевський
- 13.05.2022|14:58Сергій Жадан став "Людиною року" за версією "Gazeta Wyborcza"
- 13.05.2022|11:52Чілдрен Кінофест — 2022 оголосив Амбасадорку