Re: цензії

01.12.2024|Ігор Зіньчук
Томас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Розворушімо вулик
11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
«Але ми є! І Україні бути!»
11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУ
Побачило серце сучасніть через минуле
10.11.2024|Віктор Вербич
Світ, зітканий з непроминального світла

Кримінальне чтиво

Метеоризм як різновид детективу

Олександр Британчук. Пригоди невгамовних борців зі злочинністю – Львів: Панорама, 2007. – 158 с.

Жанр: віднесені вітром із заду бегемота 

Гумор – дуже невизначена категорія. Якщо на обкладинці пропонованої книжки вміщено портрет усміхненого автора, і в анотації значиться, що це не просто його перший твір, а «справжній український гумористичний детектив», а читачу не смішно – це проблема передусім читача. В якого відсутнє почуття гумору. І Олександр Британчук тут ні до чого: він з усієї сили намагається розвеселити читачів.

Під однією обкладинкою зібрані оповідання та невеличка повість, які без жодної натяжки можна назвати повноцінними пародіями на детектив з його штампами. До речі, читачі журналу «Перець» радянського зразка пам’ятають аналогічні пародії, серед яких вирізнялися оповідання Юрія Ячейкіна. Можливо, враження від першої книжки Олександра Британчука псує шрифт, яким вона надрукована: дуже малесенькі, певне – з метою економії і без того газетного паперу. В транспорті читати і сміятися неможливо, та й вдома читання перетворюється на додатковий труд – треба брати збільшувальне скло. Так що тут не до сміху, коли очі болять.

Між тим, повість «Буйство спецслужб» при відповідному оформленні та з нормальними літерами цілком могла б проковтнутися. Бо для повноцінної пародії на шпигунський детектив тут є все: браві українські сищики Альберт Варфоломійович Незгибайло і Микита Доставалов, їхні друзі – британський агент Джеймс Бонд Другий, росіянка французького походження Нікіта і американець, посланець НАТО Джон Рембо, протистоять лідеру міжнародних терористів, жахливому і жорстокому Усані Пень-Лазеру. На слід якого браві хлопці вийшли через повій, котрі обслужили штук двадцять мовчазних клієнтів кавказької зовнішності, і така кількість уже сама по собі підозріла. Проте кумедними прізвищами гумористична складова обмежується: все інше – досить слабенька спроба видати картонну пародію за аналог американського фільму «Гарячі голови».

Видно, автор і сам це відчуває. Тому більшість гумору побудовано на унітазно-добривних асоціаціях. Так, злочин у оповіданні «Таємна смерть мецената» скоїв бегемот у зоопарку: меценат Василь Баламут годував його тортами, викликавши метеоризм у шлунку, і ось ці гази бізнесмена і задушили. У «Буйстві спецслужб» політична партія, яка прикриває діяльність терористів, називається ПЄРДУНС. У оповіданні «Конспіратор» працівник спецслужб, аби відбити аромат парфумів секретного агента і запобігти ревнощам дружини, вимазався на вулиці лайном і прикинувся п`яним. І загалом у більшості текстів так чи інакше обіграється тема нижньої білизни, чоловічої й жіночої. Бо погодьтеся: коли говорять про труси чи ходять у них або без них – це вже смішно.

Тим не менше, попри те, що гумор тут специфічний, бажання автора пародіювати детективи та обігравати відомі анекдоти про правоохоронців і бандитів можна вважати позитивним фактом. Адже пародії на кримінальне чтиво пишуть у тих країнах, де досить розвинені, популярні і затребувані серйозні зразки масової культури.

Оцінка            **

Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику: 

*  Жодної надії; 

** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу; 

*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину; 

**** Хочеться краще, але загалом поживно; 

***** Так тримати! 

Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.

Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.   

Книжки з низької полиці. Введення в рубрику



Додаткові матеріали

Україншька авантура
Позичена формула
Податківець – не мент
Озброєний і небезпечний стоматолог
Смішні таємниці
Страшно соціально
Смертельні ігрища покійників
Мозок у цейтноті
Політичні імпотенти тернопільського розливу
Вбити за «Молодість»
Привид бродить по музею
Слюсар любить білі колготки
Статеві збочення українського політикуму
Італійська народна казка
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

03.12.2024|09:25
Дискурс радянського самовбивства
28.11.2024|14:49
Видавництво Старого Лева спільно з Talents for Ukraine запускають серію подій "Читати. Говорити"
27.11.2024|12:11
"Книгарня "Є" відновлює тури для письменників: дебютні авторки-фантастки вирушають у подорож Україною
21.11.2024|18:39
Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
19.11.2024|10:42
Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
19.11.2024|10:38
Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
11.11.2024|19:27
15 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
11.11.2024|19:20
Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
11.11.2024|11:21
“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
09.11.2024|16:29
«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели


Партнери