
Re: цензії
- 30.03.2025|Ігор ЧорнийЛікарі й шарлатани
- 26.03.2025|Віталій КвіткаПісня завдовжки у чотири сотні сторінок
- 11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. КременчукЖінкам потрібна любов
- 05.03.2025|Тетяна Белімова"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю
- 05.03.2025|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськСтефаник у художньому слові Оксани Тебешевської
- 22.02.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУЗоряний "Торф"
- 18.02.2025|Світлана Бреславська, Івано-ФранківськПро Віткація і не тільки. Слово перекладача
- 15.02.2025|Ігор ПавлюкХудожні листи Євгенії Юрченко з війни у Всесвіт
- 14.02.2025|Ігор ЗіньчукЗагублені в часі
- 05.02.2025|Ігор ЧорнийЯке обличчя у війни?
Видавничі новинки
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Мозок у цейтноті
Геннадій Молчанов. Готель «Ковток Незалежності. – К.: Зелений Пес, 2008. – 255 с.
Жанр: шукачі скарбів у країні, де головний скарб – мова та нація
Аби відразу не було непорозумінь, скажу: книга, про яку піде розмова далі, дуже погана. Проте, шукаючи, за звичкою, приємні сторони навіть у негативних явищах, відразу зазначу: дебютний, як зазначено на обкладинці, роман Геннадія Молчанова можна цінувати за те, що він має всі шанси стати еталоном поганого роману. Гірше, здається, не пише і не напише ніхто. Отже, автор-дебютант цілком комфортно почуватиме себе, опинившись серед лідерів нездалого письма.
Прикрість ситуації в тому, що, спокусившись на відносно невисоку ціну книжки, а також маючи бажання збирати на своїй книжковій полиці «фірмову» серію «Золотий Бабай», людина, придбавши твір і витративши дорогоцінний час на прочитання, може розчаруватися:
а) в українській масовій літературі, яка поволі, приставними кроками, але розвивається, в чому ви можете переконатися, ознайомившись із авторським проектом «Кримінальне чтиво UA» на «Буквоїді»;
б) у популярній літературі інших країн, де вона розвинена: Росії, Америки, Канади Франції, Японії, Австралії, Італії, Швеції;
в) у видавництві «Зелений Пес»: маючи певну позитивну репутацію найбільш послідовних постачальників україномовного чтива в українські книгарні, виданням роману «Готель «Ковток Незалежності» видавці ризикують підтвердити не лише «кризу жанру» в українській масовій літературі, а й власну, так би мовити, внутрішню «кризу смаку».
Хоча насправді все могло бути інакше. Письменник-дебютант запропонував не новий, зате стабільно популярний сюжет: пошук давнього козацького скарбу, до якого долучилися бандити, політики, а також спецслужби Росії та чомусь Японії. Але нехай би ця історія в процесі перетворилася навіть на вдалу пародію на подібні штамповані авантюрно-пригодницькі сюжети – може, так було б краще для всіх. Проте Генадій Молчанов безжальний до свого читача: це не лише серйозна, а й національно свідома історія. «Жовто-блакитність» у даній ситуації лише додатково шкодить.
Після насильства над собою, яким було читання згаданого роману, склалося стійке враження: автор справді хотів написати якісну авантюрну історію в українських реаліях, на українському матеріалі і, можливо, навіть з українською ідеєю. Проте результат вийшов такий самий, як у людини, котра вирішила: аби ширнути в небо птахом, досить стрибнути з високої скелі і сильно махати руками.
Інший висновок: письменник-дебютант чудово знає, як себе поводять українські митці, тому один із мешканців готелю «Ковток Незалежності», в якому зібралися всі шукачі давнього скарбу – такий собі постійно п`яний поет Димон, якого алкоголем не напувай – дай лиш вигукнути бездарні рядки речитативом. Натомість про закони обраного жанру автор має менш точне уявлення.
Проте нема лиха без добра. Пропонований роман майже весь складається з абсолютно безграмотних у стилістичному плані, і тому – смішних абзаців та речень, кожне з яких цілком може служити прикладом поганого письма для українських студентів-мовників. Через те мати на своєму робочому столі збірник типових поганих прикладів просто зобов’язаний викладач, редактор, коректор та взагалі – кожен, хто працює зі словом та мовою. Аби не кидатися зауваженнями марно, далі наведу кілька прикладів, взятих не спеціально, а довільно:
«Мозок змушений був працювати в цейтноті, бо йому (мозку – А.К.) доводилося одночасно виконувати кілька завдань» (стор. 3);
«Численність жінок, які бажали мати ексклюзивні права на підмізинний палець удівця-банкіра, вже давно перестала бути контрольованою» (стор. 35).
«Можна було б розпустити так званий гарем, та ребро ще стирчало – будь здоров!» (стор. 36).
«Насилу стримуючи себе, щоб не вигукнути: «Софіє! Любове моя!!!», - Роман по-котячому підкрався до жінки і лизнув її в мочку вуха» (стор. 45).
«Вона побачила мужчину з рибинами в руках та квіткою в зубах, і зважаючи на її реакцію, миттю забула про пташок… «Це вам», - Артур зігнув спину, щоб наблизити до неї квітку» (стор. 124).
«Це моя рідна мова! І я дуже прошу вас не говорити про неї таким тоном!» (стор. 223).
І це не всі мовно-стилістично-змістові сюрпризи, які на вас чекають у книзі. Тому, як прийнято казати в таких випадках, приємного прочитання.
Оцінка *
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.
Книжки з низької полиці. Введення в рубрику
Додаткові матеріали
- Політичні імпотенти тернопільського розливу
- Вбити за «Молодість»
- Привид бродить по музею
- Слюсар любить білі колготки
- Статеві збочення українського політикуму
- Італійська народна казка
Коментарі
Останні події
- 30.03.2025|10:014 квітня KBU Awards 2024 оголосить переможців у 5 номінаціях українського нонфіку
- 30.03.2025|09:50У «Видавництві 21» оголосили передпродаж нової книжки Артема Чапая
- 20.03.2025|10:47В Ужгороді представили книжку про відомого закарпатського ченця-василіянина Павла Мадяра
- 20.03.2025|10:25Новий фільм Франсуа Озона «З приходом осені» – у кіно з 27 березня
- 20.03.2025|10:21100 книжок, які допоможуть зрозуміти Україну
- 20.03.2025|10:19Чи є “Постпсихологічна автодидактика” Валерія Курінського актуальною у XXI ст. або Чому дослідник випередив свій час?
- 20.03.2025|10:06«Вівальді»: одна з двадцяти найкрасивіших книжок всіх часів відкриває нову серію для дітей та їхніх батьків від Видавництва «Основи»
- 13.03.2025|13:31У Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів
- 13.03.2025|13:27Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2024 року
- 11.03.2025|11:35Любов, яка лікує: «Віктор і Філомена» — дитяча книга про інклюзію, прийняття та підтримку