Re: цензії
- 18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськНотатки мемуарного жанру
- 17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменницяВолодимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
- 14.12.2024|Валентина Семеняк, письменницяКлюч до послань
- 10.12.2024|Ігор ЗіньчукСвобода не має ціни
- 01.12.2024|Ігор ЗіньчукТомас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Видавничі новинки
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Вбити за «Молодість»
Наталя Паняєва. «Вакансія на вбивцю»», К.:, Зелений Пес, 2007. – 298 с.
Жанр: детективна історія про опанування українськими митцями мистецтва вбивати
Очевидно, авторка цього роману добре знає теорію написання потенційного бестселера. В неписаних правилах значиться: якщо пишеш детектив, місце вбивства та спосіб убивства самі по собі повинні інтригувати. Згадайте хоча б «Код да Вінчі», майстерно сконструйований шедевр масової літератури третього тисячоліття: труп ученого на початку роману знаходять у Луврі. Або класичний уже детектив теоретика масової культури Умберто Еко «Ім’я троянди»: серія вбивств у віддаленому середньовічному монастирі. Перелік можна продовжити, та головне ви зрозуміли: на початку детективної історії потрібна заявка на загальну атмосферу.
Таким чином, Наталя Паняєва не помилилася, вигадуючи місце і час злочину для свого детективу «Вакансія на вбивцю»: дні проведення міжнародного кінофестивалю. І загалом їй вдається тримати навіть такого досвідченого споживача детективів, як ваш автор, у напрузі. Швидше, тут читач матиме справу не стільки з загадкою, скільки з інтригою: чи вдасться злочинцю уникнути кари. Такий собі Віталій Гаранджа, який, як ми вважаємо до останніх сторінок роману, задушив молоду дівчину, старанно замітає сліди. Ситуацію ускладнює фотограф-алкоголік Геннадій Калач, котрий, як він думає, випадково зняв убивцю на місці скоєння злочину і тепер шантажує його.
До чого в цій історії журналіст із біблійним іменем Авенір та колгоспним прізвищем дейкало, ми не знаємо і, мабуть, знати не хочемо: заявлений авторкою як головний герой-сищик, він постійно перебуває десь на околиці сюжету і справді заважає стежити за тим, як кільце довкола Гаранджі стискається і як він, борсаючись, мов пташка в сільцях, починає мимоволі сіяти довкола себе смерть. Чесне слово, без Авеніра Дейкала та його друга, майора міліції Миколи Дементія (це не подвійне ім’я, Дементій – прізвище) читати книжку набагато цікавіше. Авторка не відкрила Америки: негативні персонажі виписувати завжди простіше. Їх можна робити не такими пласкими, як Дементій, Авенір і його подруга Руся. Як ви зрозуміли, погані хлопці пані Паняєвій вдалися краще. Та й до розв’язки авторка підвела елегантно, хоча викриття справжнього убивці білявки Жанни вийшло недостатньо ефектним. Все б нічого, якби…
Помилка Наталя Панаєвої в тому, що для практичного втілення теорії написання потенційного бестселеру вона обрала не ту країну. Бо вбивство на Канському фестивалі – це класно та чіпляє. Маніяк, котрий хоче зірвати церемонію вручення «Оскарів» - вже подих перехоплює. Навіть під час «Берлінале» теоретично можна когось таємниче грохнути. Але вбивство в Києві, під час проведення кінофестивалю «Молодість», та ще й описування чвар, що виникають між акторами та продюсерами в українському кіно… «Я вас умоляю!» - так коментує подібні вигадки один мій добрий знайомий, український митець.
Справді, мені теж дуже хочеться, аби в середовищі українських митців відбувалися шекспірівські пристрасті, які могли б відобразитися в якому-небудь детективні, щось на кшталт «Реквієму» Олександри Марининої чи навмання взятого роману американки Джекі Колінз із серії про походеньки такої собі Лакі Сантанджело в нетрях Голівуду. Київський Будинок кіно за життєдайною енергетикою та творчою атмосферою нагадує хіба що Спілку письменників України. Єдина відмінність – у Будинку кіно справді проводять кінофестивалі та нагороджують стрічки, які за межами фестивалів пересічний глядач ніколи не побачить. Тому Будинок кіно і «Молодість» як місце для інтриг, м’яко кажучи, не канають. Ну а коли підлий продюсер Віталій Гаранджа спокушає актрису Жанну фразою: «Думаю, ви могли б отримати роль у моєму наступному фільмі», я, людина, трошки причетна до українського кіновиробництва, голосно сміюся. Правда, тут же поправляю себе: очевидно, Віталій – продюсер артхаусного короткометражного кіно, яке в Україні часом знімається для фестивальних потреб. Ну, тоді в Жанни зовсім нема амбіцій, раз її можна спокусити роллю в артхаусі, який мало хто побачить…
Словом, українські митці не вбивають. А якщо і вбивають, то не за таких обставин. Фестиваль «Молодість» - не надто знакова подія, аби під час нього могли коїтися злочини. Навіть якщо авторка пропонує читачам умовні декорації та бажані для неї обставини.
Оцінка **** (-)
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.
Книжки з низької полиці. Введення в рубрику
Додаткові матеріали
- Привид бродить по музею
- Слюсар любить білі колготки
- Статеві збочення українського політикуму
- Італійська народна казка
- Кокотюха Андрій
Коментарі
Останні події
- 19.12.2024|11:01Топ БараБуки: довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 19.12.2024|07:49Топ продажів видавництва VIVAT у 2024 році
- 18.12.2024|13:16Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
- 17.12.2024|19:44Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
- 17.12.2024|19:09Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
- 10.12.2024|18:36День народження Видавництва Старого Лева
- 10.12.2024|10:44На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
- 10.12.2024|10:38Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу
- 10.12.2024|10:35Ретроспективні фільми «7 психопатів», «Орландо» і «Володарі часу» покажуть узимку в кінотеатрах України
- 10.12.2024|10:30У Києві презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”