Вербальний космос української літератури» відкриває, чи вірніше, вибудовує для своїх читачів поет, прозаїк, есеїст Микола Істин на сторінках нової прозової збірки оповідань та фантастичних новел «Наступні нові та інші українські змісти», що вийшла у світ у Івано-Франківському видавництві «Фоліант». 

Коли пишу ці рядки, автор книги у лавах ЗСУ зі зброєю в руках виборює нові сенси та майбутнє України під атаками безжальних російських загарбників, які прагнуть знищити український народ, нашу мову, культуру, руйнують українські міста, стріляють по пологових будинках, залишають після себе пустку, чорну випалену землю, тому так важливо берегти вогник надії в серці, читаючи та розповідаючи про книги, які наповнюють світлом, коли звідсуль насувається темрява.

В новелі «Вербальний космос» описано історію молодого архіваріуса, який прагне пізнавати, досліджувати, а головне — спонукати читача творити, осмислювати книги,  нові світи української літератури, щоб повертати тяглість історичної пам`яті українців. Персонаж новели, як і її автор, вірить, що слово письменника має магічну силу, бо здатне впливати на душі людей, але одні слова формують світлі ідеї, сприяють розвитку, гармонії, добру, а інші — навпаки, руйнують, знецінюють, тому варто  вміти обирати, що саме, і з якою метою, читатаємо не лише у книгах, а й на сторінках соціальних мереж. 

Мою увагу привернула тема важливості літератури для держави. Автор акцентує увагу читача на тому, що «Якщо держава зрозуміє важливість літератури—вона існуватиме, якщо ні, то залишиться лише цей вербально–космічний рівень України, в людських душах, і в майбутніх космічних розвитках...». Таким чином, підкреслено вирішальну роль митців, які працюють на літературній ниві, що сприяють творенню успішного майбутнього українського народу. Проте, автор наголошує на усвідомленні кожним із нас власної відповідальності  за долю нашої країни.

Цікаво, що автор книги позиціонує себе одним із засновників нового напряму в сучасній літературі, що має назву «Некстмодернізм». В одній із новел збірки описано основні світоглядні принципи цього напрямку, зокрема, право автора на свободу творчості, власну унікальність у творенні сенсів. Цілком погоджуюся з думкою автора про те, що «Славні українські патріоти, воїни, як в минулому, так і зараз боролись за українську державу, але не конкретизували якою саме вона має бути… І може в цьому одна з причин наших бід. Тому літературна боротьба для України не менш важлива. Україна не відбулась би без Шевченка, Франка, не вижила б без літератури, і не покращиться без світоглядного розвитку…». Саме тому, навіть зараз, у цей непростий час, маємо знаходити в собі сили, щоб духовно зростати, здобувати нові знання, а отже невпинно та впевнено прямувати до Світла в усіх сенсах цього слова.

Після прочитання цієї книги, ще більше утверджуюся в думці, що друковане чи писане слово має вплив на свідомість людини, її світосприйняття, тому настільки важливе «підсилення ролі літератури в інформаційному просторі».

Книга «Наступні нові та інші українські змісти» буде особливо актуальною для читачів, які прагнуть зануритися у світ сучасної поезії, відкрити для себе нові літературні напрямки, а отже й багато нових тем для творчого осмислення та пізнання.