Десятирічні Луїзе та Лотте знайомляться в літньому таборі. Дівчатка схожі одна на одну як дві краплі води, хоча мають зовсім різні характери. Луїзе — жвава, смілива й непосидюча, тоді як Лотте — спокійна, стримана та розсудлива. Спочатку їхня схожість викликає роздратування, але поступово вони дізнаються правду: вони рідні сестри, яких розлучили після розлучення батьків.

Дівчатка вирішують узяти ситуацію у свої руки й вигадують сміливий план — помінятися місцями. Луїзе вирушає до мами в Мюнхен, а Лотте — до батька у Відень. Кожна з них уперше знайомиться з одним із батьків, водночас намагаючись приховати свою справжню особистість. Такий обмін стає не лише дитячою авантюрою, а й можливістю зрозуміти, чому їхня родина розпалася і чи можна щось змінити.

За пригодницьким сюжетом Кестнер приховує серйозні теми: розлучення батьків, дитячі переживання, право знати правду про власну родину та бажання бути почутими дорослими. Письменник показує, як рішення батьків впливають на дітей і наскільки важливими для них залишаються любов, довіра та відчуття сімейної єдності.

Загалом це історія, яка пережила десятиліття. «Дві Лотточки» — один із найвідоміших творів Еріха Кестнера, автора книжок «Еміль і детективи», «Маленький чоловічок» та «Конференція звірів». Історію двох сестер Кестнер задумав ще 1942 року, а книжка побачила світ у 1949-му. Уже наступного року з´явилася перша екранізація, сценарій до якої написав сам письменник.

Згодом історію неодноразово переносили на екран. Зокрема, сюжет про розлучених близнючок став основою популярної американської стрічки «Пастка для батьків» (The Parent Trap, 1998) із Ліндсі Лохан у головних ролях.

Попри те, що від першої публікації минуло понад 75 років, повість залишається актуальною. Адже в її центрі — універсальні питання родинних стосунків, дитячої самотності та прагнення бути поруч із тими, кого любиш.

Про дівчину, яка колись була кішкою

Так само чимало питань у повісті «Мінуш» Анні М. Ґ. Шмідт. Наприклад, чи може звичайна кішка перетворитися на людину, стати помічницею журналіста й допомогти викрити несправедливість? У повісті «Мінуш» нідерландської письменниці Анні М. Ґ. Шмідт фантастична історія поєднується з розмовою про дружбу, чесність і право залишатися собою.

За сюжетом, головна героїня Мінуш ще донедавна була кішкою, але несподівано перетворилася на дівчину. Вона намагається звикнути до людського життя, хоча котячі звички нікуди не зникли: Мінуш вправно лазить по деревах, розуміє мову котів і почувається значно впевненіше серед чотирилапих друзів, ніж серед людей. Одного дня вона знайомиться з Тіббе — сором´язливим журналістом, якому загрожує звільнення. Редакція вимагає від нього цікавих і важливих новин, але хлопцеві ніяк не вдається їх знаходити.

На допомогу приходить Мінуш. Завдяки знайомству з місцевими котами вона знає майже все, що відбувається в місті. Невдовзі ця незвичайна інформаційна мережа допомагає Тіббе дізнатися правду, яку впливові люди воліли б приховати.

Однак головним героям доведеться зробити непростий вибір. Тіббе має вирішити, чи готовий ризикувати заради правди, а Мінуш — зрозуміти, ким вона насправді хоче бути: людиною чи кішкою.

Таким чином, дитяча казка говорить про серйозні речі, адже попри фантастичний сюжет, «Мінуш» порушує цілком реальні проблеми. Зокрема, авторка звертається до тем чесності, справедливості та відповідальності за власні вчинки. Через цю історію письменниця показує, як непросто буває відстоювати правду, особливо коли вона суперечить загальноприйнятій думці.

Така увага до журналістики невипадкова. Анні М. Ґ. Шмідт сама працювала журналісткою та редакторкою в амстердамській газеті, тому добре знала особливості професії. Водночас історія Мінуш порушує ще одне важливе питання — пошук власної ідентичності. Героїня вчиться жити серед людей, але не хоче втрачати зв´язок зі своїм минулим. Її вибір стає розмовою про прийняття себе та право бути не схожою на інших.

Повість «Мінуш» уперше опублікували в Нідерландах 1970 року. Згодом вона стала одним із найвідоміших творів письменниці. У 2001 році режисер Вінсент Бал екранізував історію, а головну роль у фільмі виконала нідерландська акторка Каріс ван Гаутен.

Українські видання обох книжок вийшли в межах проєкту видавництва «Ранок», який реалізується за підтримки програми Європейського Союзу «Креативна Європа» та знайомить українських читачів із творами європейських письменників — лауреатів премії імені Ганса Крістіана Андерсена.