
Re: цензії
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
- 16.07.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаПравда про УПА в підлітковому романі Галини Пагутяк
- 10.07.2025|Дана Пінчевська"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
- 10.07.2025|Володимир СердюкАнтивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
Видавничі новинки
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Озброєний і небезпечний стоматолог
Алла Сєрова «Подвійне дно» - Львів, «Кальварія», 2007 – 190 с.
Жанр: сильна жінка проти чоловічої зграї
Зажди треба писати по закінченні історії не слово «кінець», а рік, коли ця історія була вигадана та розказана, тобто – написана. Бо для сучасної художньої літератури, яка в силу об’єктивних причин не встигає за життям, яке відбувається зараз за вашими вікнами, а отже – не є її реальним відображенням, це дуже важливо. Яскравий приклад тому – роман письменниці із Запоріжжя Алли Сєрової «Подвійне дно», виданий два роки тому, а написаний ще раніше – у лютому 2002 року, фактично – на початку нового тисячоліття.
В цьому вислові – жодного пафосу. Лише чергова констатація прикрого факту, що в сучасній Україні поки що відсутня повноцінна книжково-видавнича індустрія. Зокрема в тому її сегменті, якій є предметом дослідження цього проекту: популярній літературі, чтиві. Бо якби така індустрія існувала і її лопаті крутилися бодай на півобертах, «Подвійне дно» українські видавці вирвали б у пані Сєрової з руками те ще й побилися б за право видавати цей гостро сюжетний кримінальний роман у якійсь своїй популярній серії, яку має кожне видавництво. Чи взагалі – створили б серію «під Сєрову».
Та натомість маємо якісне чтиво, написане жвавою українською мовою на українському матеріалі, яке щонайменше чотири роки просто лежало мертвим файлом у пам’яті письменницького комп’ютера. А коли історія вийшла книгою – вона не прозвучала, бо інформаційний простір України не має для таких книжок окремої трибуни.
З усього, сказаного вище, не треба робити поспішний висновок, що Аллє Сєрова написала «ах яку суперкнижку». Всі компліменти, сказані і несказані, стосуються лише розуміння письменниці двох важливих для повноцінного розвитку популярного читання в Україні як такого речей. Перша: існують правила гри і закони обраного жанру, яких треба дотримуватися навіть під загрозою бути осміяною шанувальниками Джойса, Шевченка, Забужко, Андруховича, Кафки та Івана Драча. Друга: дія історії повинна розгортатися бажано не в Києві, описаному-переписаному, а далеко за межами Київської області. Навіть якщо автор переїхав у столицю України, ніщо не повинно заважати йому, обираючи місце для дії свого твору, розширяти пізнання громадян в українській географії, топографії, топоніміці.
За структурою і жанровим наповненням роман Алли Сєрової «Подвійне дно» являє собою синтез трьох напрямків. Почавшись як повноцінний нуар (або, швидше, неонуар), він перетікає в щось подібне до шпигунських перегонів і закінчується як авантюрно-пригодницька історія в жанрі «гонитва за спадщиною мільйонера». Все це відбувається не «десь», а в промисловому Запоріжжі. Крім того, герої, як прийнято в історії з погонями, переміщаються в сусідній Дніпропетровськ, де теж влаштовують «поганим хлопцям» повноцінний хамішуцер.
Одного похмурого дня самотня лікар-стоматолог Ліза Климковська натикається на побитого та зв’язаного чоловіка, який дивним чином випав із багажника машини, куди його запхали викрадачі. Підтягнувши свого побратима на прізвисько Рудий, із яким вони разом виростали в дитячому будинку, молода жінка рятує нещасного бранця. Хоча дуже не хоче цього робити. Вона взагалі нічого, а головне – нікого не хоче. Це типова жінка-кремінь або жінка-черепаха, якій зручно в своєму панцирі. В її житті було нещасливе кохання та зрада, крім того на їхній сирітській компанії ще з підліткових років висить таємниця: вони гуртом забили одного за одним двох ментів, котрі, своєю чергою, забили їхнього друга. Але після того, як Лізиного сусіду – алкоголіка вбиває професійний кіллер, читач починає розуміти: покарання хижих ментів – не остання таємниця в Лізиній біографії. Після того дія починає розгортатися швидко, причому часом аж надто швидко. Втеча, стрілянина, викрадення, знову втеча. Часом цей калейдоскоп подій шкодить стилістиці, та зовсім не шкодить історії в цілому.
І все ж таки є до Лізи Климковської одне важливе запитання: де лікар-стоматолог навчився не лише вправно поводитися з вогнепальною зброєю, а й запросто вбивати напасників? Нехай вона бой-баба, нехай зашкарубла душею в сиротинці, нехай навіть брала участь у подвійному вбивстві – але це ще нічого не пояснює! Істеричного вереску: «Я вбила його!» від такої героїні не чекаєш. Навіть блювати в куток від усвідомлення того, що вбила нехай ворога, але людину, вона теж, можливо, не повинна. Проте хоча б здивуватися мусила. І, як кажуть американські психологи, хоч трошки поговорити про це…
А всього-то і треба було, як на мене, кількома реченнями прописати десь у тексті, що Ліза час від часу ходить у тир. Чи могла б ходити…
Оцінка *****(-)
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки – Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки – Аби не гірше.
Книжки з низької полиці. Введення в рубрику
Додаткові матеріали
- Смішні таємниці
- Страшно соціально
- Смертельні ігрища покійників
- Мозок у цейтноті
- Політичні імпотенти тернопільського розливу
- Вбити за «Молодість»
- Привид бродить по музею
- Слюсар любить білі колготки
- Статеві збочення українського політикуму
- Італійська народна казка
Коментарі
Останні події
- 20.08.2025|19:33«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
- 19.08.2025|13:29Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині
- 18.08.2025|19:27Презентація поетичної збірки Ірини Нови «200 грамів віршів» у Львові
- 18.08.2025|19:05У Львові вперше відбувся новий книжковий фестиваль BestsellerFest
- 18.08.2025|18:56Видавнича майстерня YAR випустила книгу лауреата Малої Шевченківської премії Олеся Ульяненка «Хрест на Сатурні»
- 18.08.2025|18:51На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2025»
- 17.08.2025|11:36«Книжка року’2025». ЛІДЕРИ ЛІТА. Номінація «ВІЗИТІВКА»
- 16.08.2025|08:45«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Дитяче свято»
- 15.08.2025|07:22«Книжка року’2025». Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Обрії»
- 14.08.2025|15:07На BestsellerFest Юлія Чернінька презентує трилер «Бестселер у борг»