Книжки із розкішними барвистими ілюстраціями супроводжують мене з дитинства. Не віддаю їх нікому. Буває, натраплю вдома на якусь книжку, яку читала ще малою, і виникає так багато спогадів, пов’язаних і з книжкою, і з текстами, і з власним фантазуванням, і з мандрівками центром Львова, який тоді був мені більше казковим, аніж реальним містом… адже я тут народилась і перших 13 років свого життя прожила у центрі.

Книжки із розкішними барвистими ілюстраціями супроводжують мене з дитинства. Не віддаю їх нікому. Буває, натраплю вдома на якусь книжку, яку читала ще малою, і виникає так багато спогадів, пов’язаних і з книжкою, і з текстами, і з власним фантазуванням, і з мандрівками центром Львова, який тоді був мені більше казковим, аніж реальним містом… адже я тут народилась і перших 13 років свого життя прожила у центрі.

Хтозна – можливо, саме завдяки цим книжкам я і сама тепер пишу та неприховано захоплююсь чудовими ілюстраціями. А хто їх створив? Соромно – донедавна не змогла б назвати і п’яти сучасних українських ілюстраторів. А їх же так багато, талановитих, працьовитих і неповторних. Про них не так часто пишуть і ще більше не говорять. А вони ж працюють, живуть і творять поруч із нами.

І от – аби хоч якось дослідити цю тему, я вирушила на їхні пошуки – пішки і возом, інтернетом і стежками, які протоптали друзі. Тих, кого знайшла особисто, розпитала про життя і творчість, із багатьма заприятелювала, а про інших знайшла інформацію у світовій павутині.

Знаю, що десь зовсім поруч є інші талановиті ілюстратори, але поки що я з ними не знайома. Та прийде час, і вони також стануть моїми приятелями. Якщо не реальними, то бодай віртуальними. І я вам про них розкажу.

Оксана Кришталева, керівник літературно-журналістської студії «На горищі».

Сергі́й Якутович — український художник, графік, книжковий ілюстратор, народний художник України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка, член Національної спілки художників України, член-кореспондент Академії мистецтв України. Батько — Георгій Якутович, графік, художник-постановник.

Народився 21 листопада 1952, Київ, УРСР). З 1976 року активно співпрацював з видавництвами України, Росії як автор ілюстрацій до творів світової і вітчизняної літератури. У 1977 році Сергій Якутович закінчив Київський державний художній інститут за спеціальністю «художник-графік». 1977–1981 — аспірант творчих майстерень при Академії мистецтв СРСР (у м. Києві). 2000–2002 — головний художник фільму Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу».

Упродовж 2005–2007 років задіяний як художник-постановник у фільмі Володимира Бортка «Тарас Бульба».

Працював над низкою телефільмів: «Ще як ми були козаками», «Останній гетьман», «Загублений рай» (за Миколою Гоголем). Видання роману Ліни Костенко «Берестечко», ілюстроване Сергієм Якутовичем, яке вийшло у видавництві «Либідь», було визнано найкращою ілюстрованою і художньо оформленою книжкою, представленою на виставці-ярмарку у Ашгабаді.

Основні графічні роботи: 1975 — ілюстрації до поеми Олександра Пушкіна «Полтава», 1977 — ілюстрації до творів Олексія Толстого «Петро І», 1980 — ілюстрації до твору Александра Дюма «Три мушкетери», 1982 — ілюстрації до твору Льва Толстого  «Севастопольські оповідання», 1987 — ілюстрації до твору Олеся Гончара «Перекоп», 1988–1991 — ілюстрації до видання «Україна, сторінки історії», 2002 — ілюстрації до твору Миколи Гоголя «Тарас Бульба», 2004 — ілюстрації до французького епосу «Трістан та Ізольда», Ілюстрації до збірки творів Миколи Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки — Миргород» (видавництво «Либідь»), 2005 — авторський проект «Мазепіана» (видавництво «Дуліби»), 2008 — альбом робіт «Абсолютний слух часу» (видавництво Грамота), 2011 — ілюстрації до твору Ліни Костенко «Берестечко».