Re: цензії

20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Розворушімо вулик
11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
«Але ми є! І Україні бути!»
11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУ
Побачило серце сучасніть через минуле
10.11.2024|Віктор Вербич
Світ, зітканий з непроминального світла
10.11.2024|Євгенія Юрченко
І дивитися в приціл сльози планета

Літературний дайджест

Ліна Костенко: У послідовній втраті незалежності винуваті також патріоти з вусами

На книжкових полицях країни вже тиждень користується неабиякою увагою читачів давно очікуваний роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» (видавництво

«А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», накдад 10 тис. примірників).

Це дебют видатного поета в царині великої прози. Вже перші читачі твору Костенко відзначили: текст вражає, він — як вибух…

Робота над книжкою тривала близько десяти років. Імпульсом для створення твору став… міленіум — як певна переоцінка цінностей, як спроба роздивитися людину у просторі рубежу тисячоліть.

Текст написано від імені чоловіка-програміста (це зовсім не жіночий роман). Про свого героя автор каже: «Він належить до типу «український мужчина», а їх багато, я їх одразу впізнаю навіть коли виходять назустріч із ліфта…».

Під час зустрічі з читачами в Києві Ліна Костенко, як завше, говорила не лише про свою літературу, а й про актуальні і болючі для нас теми…

* * *

— Моя книжка не дуже «солодка». Але я свідомо йшла на це, «колись треба просто скинути з себе останні ілюзії». І залишитися сам на сам з проблемами.

У Гоголя є «Записки сумашедшего». Але «український самашедший» має свою специфіку! Це завжди — «було». Наші проблеми — це як божевілля… Так, буйних виліковують. А тихо помішані — це вже навік. Так і деякі українські проблеми тихо помішані, їх важко вилікувати. Але дуже треба. І не треба боятися.

Тому що незалежність держави не можна втрачати. Я побачила, що ми почали втрачати цю незалежність. І це моральна катастрофа. А винуваті в тому не тільки «вороги», а часто й самі українці. Навіть патріоти з вусами.

Зараз видно, хто на що здатен…

Не належу до тих, хто «буцає» не подумавши. І мені було шкода свою рідну незалежну державу, тому так не хотілося писати чогось прикрого. Все стримувалася.

А тут якраз ішов міленіум. Починалося третє тисячоліття. Були всі ці розмови на кшталт «як нам перейти цей рубікон» і як це важливо. Зараз майже всі вже забули, що ми вже в третьому тисячолітті! Всі живуть, як і раніше. І я зрозуміла: мені хочеться дослідити, як людство і конкретно наша країна входять у міленіум. День за днем. І тут зрозуміла, що саме на цьому перепаді і буде написана книжка «Записки українського самашедшого».

* * *

— Ситуація в Україні тримається на тому, що лише журналісти поки що не здалися. Я не кажу про папараці — цих нахабних і малограмотних людей. Журналісти — очі суспільства, яке не спить. Під час попередньої роботи досліджувала і співвідносила Україну зі світом. А також людину — з Україною і зі світом. Я ж молодий прозаїк і дуже недосвідчений… У мене було так багато матеріалу, що я ледь з нього вийшла. Розуміла: при такій концентрації будь-який читач уже на п’ятій хвилині втомиться, а на десятій — знепритомніє.

* * *

— Мій герой сказав мені: «Я завжди був нормальною людиною…». І так почався «чоловічий роман». Словом, це сюрреалістичний позов сучасному світу. Але… Від роману відбрунькувався і жіночий образ. Адже в мого героя є дружина, яка могла б реалізуватися… Словом, коли вона входила, то її було багато. І мені тут було легко. Всі герої в цьому романі без імен. Тому що треба відчути суть характеру. Хоча я люблю всіх своїх героїв, причому вони написалися самі. Я якось уже казала, що вірші я пишу, а проза пише мене. А над статтями — працюю. Так от, ця проза писала мене. А моє завдання було лише в тому, щоб відкинути все зайве.

* * *

— Не дивлячись на те, що робота над романом тривала довго, світогляд героя змінювався не дуже… А чому всі думають, що світогляд це щось дуже теоретичне? Світогляд — і любов, і віра. Іван Малкович зробив мені зауваження: мовляв, коли в тексті йдеться про акторів, наприклад про Бронсона, то мій герой не повинен виявляти такого інтересу до нього. І я моментально переадресувала цих акторів на сприйняття дружини головного героя. Бо був момент, коли йшлося про секс-символів. І тут я вже дала собі волю. Я не переношу теперішніх смаків. Люблю Габена, Бронсона...

* * *

— Ми вже в третьому тисячолітті і нашій незалежності скоро буде двадцять років. Яку літературу дали письменники незалежній Україні? У нас є дуже талановиті письменники. Але чомусь нашу літературу називають «укрсучліт»! Це виникло з чиєїсь недоброї руки. І всі підхопили. І навіщо? В основі цього слова є щось неприємне — «суче», недобре. І з якої речі ті талановиті люди повинні жити на такому некрасивому тлі? Молодь зараз отримує досить паскудний спадок. Жити в атмосфері, де всі всіх не люблять і ненавидять — не можна! Белла Ахмадуліна, котра нещодавно пішла від нас, писала: «А я люблю товарищей своих…». «Шістдесятники» — то була любов і повага одне до одного. А витримати цей парламент… Але майбутнє — тільки за молодими. І треба дивитися вперед. Тяжко буває, коли справджуються мої прогнози. Ще у 1993 році в «Літературній Україні» була надрукована добірка моїх творів. Там були рядки: «Декоративна незалежність ворушить вусами ві сні…». Знаєте, у нас також всі ці роки ворушила вусами декоративна незалежність. А дехто з патріотів дуже кріпко спав.

Зараз докотили Україну до прірви. І всі ці роки я промовчувала і нікому не заважала — ні літературному процесу, ні політикам. Нікому… Але спостерігала і розуміла, «до чого» йдеться.

І зараз, власне, результат…

Теперішній час треба перебороти, бо можемо втратити Україну. Незалежну красиву державу. Треба утриматися над краєм прірви.

Катерина Константинова



Додаткові матеріали

Ліна Костенко: Всяка наволоч український народ принижує, а він десь загубив у собі відпорність
Ліна, принцеса воїнів
Її звитяга зветься «Берестечком»
Поет і Час…
Ювілейна презентація «Берестечка» (ФОТО)
Лина Костенко – Алла Пугачева «Украинского Дома»?
Книжки вересня: фрейдисти при владі
Ліна Костенко. "Записки українського самашедшого". Сьогодні вийшов у світ перший прозовий роман видатної української поетеси
Роман Ліни Костенко: Діагноз інтелігенції, котра вміє тільки плакати
Ліна Костенко: У послідовній втраті незалежності винуваті також патріоти з вусами
«Записки українського самашедшого» як рятівний електрошок
Право на констатацію факту
25.12.2010|11:31|Новинки
Ліна Костенко. «Записки українського самашедшого»
02.04.2010|18:03|Новинки
Ліна Костенко. «Берестечко»
01.10.2010|13:01|Новинки
«Сновиди»
21.04.2009|19:47|Події
Ліна Костенко розповість про врятовані скарби Чорнобильської Атлантиди
24.12.2010|07:04|Події
Світлана Скляр: Криза скінчилася, ринок одужує, усі сповнені нових ідей
26.08.2009|07:23|Події
Літературне ЖЖиття. Частина п’ята
17.12.2010|18:02|Події
Ліна Костенко презентувала «Записки українського самашедшого». ФОТО
16.12.2010|19:04|Події
Ліна Костенко презентує «Записки українського самашедшого»
24.12.2010|18:30|Події
«Книжка року ’2010» назвала лауреатів
15.12.2010|12:30|Події
Оголошені короткі списки рейтингу «Книжка року’2010». ПОВНИЙ ПЕРЕЛІК
26.11.2010|15:50|Події
Короткі списки рейтингу «Книжка року ’2010». Номінація «Красне письменство»
14.11.2010|20:53|Події
Експертна сесія «Книжки року 2010». Дмитро Стус, Іван Андрусяк, Андрій Кокотюха
13.11.2010|21:31|Події
Експертна сесія «Книжки року 2010»
19.07.2010|07:35|Події
«Книжка року‘2010»: Лідери літа в номінації «Красне письменство»
09.07.2010|14:04|Події
«Книжка року‘2010»: Лідери літа. Індивідуальні рейтинґи у номінації «Красне письменство»
29.06.2010|14:21|Події
«Книжка року‘2010»: Лідери літа. Індивідуальні рейтинґи у номінації «Красне письменство»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

19.11.2024|10:42
Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
19.11.2024|10:38
Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
11.11.2024|19:27
15 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
11.11.2024|19:20
Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
11.11.2024|11:21
“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
09.11.2024|16:29
«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
09.11.2024|16:23
Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
09.11.2024|11:29
У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
08.11.2024|14:23
Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року
30.10.2024|14:38
У просторі ПЕН відбудеться зустріч із письменницею Оксаною Мороз у межах Кіноклубу Docudays UA


Партнери