Re: цензії

До пильного погляду «тріни Ка» потрапляє багато цікавих речей. Тут є місце і для політики, і для, здавалося б, звичного в нашому житті абсурду, який тим не менш постійно нас спантеличує («отримала відповідь із архіву: «... До запиту необхідно додати копії документів, що підтверджують юродство»), і для кулінарних рецептів, і для мистецтва загалом, незалежно від того що привернуло на цей раз увагу Катріни - фотографія, фільм або ж книжкова ілюстрація.

Також авторку щоденника цікавить: «Мамай», «Піросмані», «лежати на траві», «пошуки», «птахи», «розмиті межі», «ходити пішки», «чорно-біле фото».

Поезію, прозу та переклади Катріни можна прочитати в окремому ЖЖ katrina-texty.livejournal.com

Олеся Мамчич (mamchych)

В щоденнику Олесі Мамчич переважають вірші. Є навіть жартівлива мініатюра присвячена віртуальному спілкуванню: «Ділюся новопридуманим універсальним статусом: «В гугл-тоці я сиджу, часом зиркаю в ЖеЖу: страсті скрізь мордасті — відпочину в асьці».

Серед колег-літераторів, які цікавлять поетку: «Галя Ткачук», «Герасим´юк», «Забужко», «Кіяновська», «Ліна Костенко», «Малкович». Також серед інтересів авторки цього ЖЖ: «співпраця митців суміжних галузей», «християнство», «читати», «двотисячники».

Богдан-Олег Горобчук (swalllage_kits)

В цьому ЖЖ теж багато віршів. А крім цього зворушлива хроніка життя черепах. Почитаєш й одразу хочеться побігти до зоомагазину: «Виводив гуляти черепах. в спеціальні такі зарості кульбаби виводив. замість мирно собі жерти і повзати вони зарилися в траву і взялися дрихнути: просто таки все вказує на те що мусить бути дощ. а де там.. .».

З 86 зацікавлень Горобчука виділимо декілька: «черезплічні сині сумки», «ніяких двотисячників не існує», «радомишльське пиво», «відеопоезія», «Вишенський», «Голобородько», «Горобчук».

Світлана Богдан (fotynija)

«Пишу вірші. Мрію знайти нарешті час для прози» — так презентує себе авторка цього ЖЖ.

В цьому щоденнику ви і справді знайдете вірші. А ще тут можна дізнатись надзвичайні речі. Наприклад, те, що інколи поетку надихає праця в інформаційній агенції: «Ну от, нарешті робота почала надихати мене на творчість! Воістину диво:) Принаймні ось текст, який не міг би з’явитися без однієї новини, яку я тут переклала…».

Серед зацікавлень Світлани Богдан: «бардівска пісня», «всі хороші книжки», «авантюри».

Оксана Лущевська (roksi82)

Оксані Лущевській, яка зараз живе в Пітсбурзі, вдається не лише охопити силу силенну книжкових новинок, а й бути в курсі того що відбувається в літературному та навкололітературному житті і Білорусі, і України, і США.

Є тут і переклади Лущевської з англійської. Також слід звернути увагу на огляд американських книг, які нагороджені медаллю Джона Ньюбері. «Які книги популярні серед дітей? Звичайно, цікавих книг багато. Втім, книги-медалісти (медаль імені Джона Ньюбері) вважаються найціннішим досвідом читання». Починаю ділитися своїм-ще-поки-невеликим-досвідом…».
Оксана сама визначила кому вона адресує ці нотатки: «Для всіх письменників, перекладачів, критиків, батьків і тих, хто просто цікавиться дитячою літературою США».

Серед інтересів співзасновниці літературно-мистецького порталу «Захід-Схід»: «дитяча література», «дитячі фільми», «ангели», «космос», «літературні конкурси», «християнство».

(al-nktn)Олексій Нікітін

В цьому ЖЖ багато чудових фотографій. Незалежно від того, що потрапило до об’єктиву автора — Боярка, знайомі київські пейзажі чи Венеція.

Також в щоденнику є оповідання Нікітіна. До зацікавлень прозаїка потрапили: «толстые журналы», «колесоотбойные тумбы», «Карты (географические)», «птицы».

(zorianazhyvka)Зоя Жук

В щоденнику «Книгогризка» (Читати зі смаком) йдеться не лише про літературу. Тут є купа привабливих рецептів (під тегом «Чари на кухні»).

Життєрадісний ЖЖ. І дуже сонячний.
З верхнього посту можна дізнатися дещо про саму Зою Жук: «Заміжня. Живу в селі на Вінниччині. Залишити велике місто – наш спільний із чоловіком життєвий вибір. Маю кицьку, грядки, плекаю садок. Мрію про великого собаку і маленького поні».

Віталій Квітка (vitalijkvitka)

Щоденник Віталія Квітки — суцільні вірші. Навіть замість біографії поет написав:

«В настоящее время чувствую себя хорошо,
Я пока не путаю буквы Эм и литеры Жо,
Пульс пока что ровный, ход ног - спокойный,
Сердцебиение в норме, дух - не запойный…».

До зацікавлень поета потрапили: «irina gerascenko», «janukovic», «juscenko»,

Влад Волочай (vladik-kohne)

В «журналі дєрзкіх польотов» є і фотографії, і вірші та оповідання автора. Можна знайти пости, які присвячені приїзду «російського попа», а можна наштовхнутися на опитування «яке ваше ставлення щодо насилля або просто жорстокої поведінки із парнером під час сексу». Треба зазначити, що останню тему коментують набагато більше.

Серед зацікавлень «2+2=5», «Елочные игрушки», «пропаганда», «виховання дитини», «будущее прекрасно», «ГОПНІКИ».

Галина Ткачук (Романенко) (gal4enja)

«Можливо, це лише у приміських електричках та маршрутках, але відсотків 40 людей з відкритою книжкою, яких я зустрічаю в зазначених місцях, читають Біблію. От усе читають і читають. І все не допомага і не допомага», - пише письменниця Галя Ткачук.

Крім спостережень авторку цього ЖЖ цікавить її чоловік - «Олег Романенко», «магія», «фолькльор», «співи», «танці», а також «роман скиба».

Костянтин Коверзнєв (max-pobarabaniv)

Серед різноманітних зацікавлень поета: «грозовий перевал» і «мартін іден», «пентсон і фіндус» і «світильники», «рунвіра» і «рутенія».

Втім, в своєму щоденнику Костянтин Коверзнєв доволі стриманий. Основна тематика його ЖЖ: література та політика, а ще посилання на тексти сайту Політарена.

Юлія Стахівська (kolieganka)

В свій ЖЖ («фретка фуро») майже не заглядає. Але там є декілька текстів поетки. І анонси.

Для тих, хто не дуже знається на зоології і ще не читав нову книгу Олега Коцарева, в енциклопедії пояснюють, що «фретка фуро» — це хатній тхір.

Олександр Ірванець (irvanets)

З цього ЖЖ можна дізнаватись про пересування письменника світом. То він у Берліні, то в Херсоні, а то і у Філадельфії. Інколи тут можна знайти нові вірші («свіжак»).

«А загалом це таки непогано — спілкуватися в ЖЖ. І досі ні на якого хама не нарвався. Аж дивно...», - пише Олександр Ірванець, який, втім, зазирає в свій ЖЖ не дуже часто.

(Далі буде)