
Re: цензії
- 03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро«Був на рідній землі…»
- 02.09.2025|Віктор ВербичКнига долі Федора Литвинюка: ціна вибору
- 01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиОдухотворений мегавулкан мезозойської ери
- 25.08.2025|Ярослав ПоліщукШалений вертеп
- 25.08.2025|Ігор ЗіньчукПравди мало не буває
- 18.08.2025|Володимир Гладишев«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
- 12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПолтавська хоку-центричність
- 07.08.2025|Ігор ЧорнийРоки минають за роками…
- 06.08.2025|Ярослав ПоліщукСнити про щастя
- 06.08.2025|Валентина Семеняк, письменницяЧас читати Ганзенка
Видавничі новинки
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
- Мар’яна Копачинська. «Княгиня Пітьми»Книги | Буквоїд
- "Моя погана дівчинка - це моя частина"Книги | Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
- Джон Ґвінн. "Лють Богів"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Аталанта"Проза | Буквоїд
- Вероніка Чекалюк. «Діамантова змійка»Проза | Буквоїд
Re:цензії
Базилевс: у царстві Стефаника
Степан Процюк. Троянда ритуального болю: роман про Василя Стефаника. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – 184 с. (Серія «Автографи часу»).
Розпочну з ліричного відступу
Знову пишу про книжку Степана Процюка, і знову ризикую викликати невдоволення окремих «покликаних», які звинувачуватимуть мене у приятельському протеґуванні. Не маю потреби спростовувати, все одно переконаних в одному не переконаю в іншому. Маю потребу говорити про книжку, бо героєм її є один з моїх авторів, до якого люблю повертатися, Василь Стефаник.
Про назву
«Базилевс». Такою була первісна назва роману, яку довелося зняти, оскільки у Віктора Неборака є іронічно-сатиричний роман під такою ж назвою. Живемо у такий «засмічений» інформаційно вік, що й придумати щось нове важко. Назву « Помазаник» «забракував» видавець. Думаю, мав рацію. Щось було у ній претензійно-патетичного. Щодо остаточної назви «Троянда ритуального болю» – як на мене – по-символістськи красива і цілком в дусі Процюка, але, як не дивно, суголосна світоглядному й естетичному принципові самого Василя Стефаника. По-перше, троянда – улюблена квітка письменника. По-друге, весь роман «зітканий» із символічно-алеґоричних сцен, образів, наскрізним з яких є образ Троянди.
До першопоштовху
Поверталися ми весною 2002 року зі спільної творчої зустрічі в Луцьку «гавтобусом», дорога далека, говорили про різне, і тоді я вперше сказав Процюкові, що він повинен братися за біографічний роман про Стефаника. «Чому я?», – недовірливо запитав Степан. «Ви близькі психотипом», – відповів я.
До питання про «гісторичну справедливість».
Степан Процюк не є «першопрохідцем» у художньому освоєнні постаті Василя Стефаника. Найкращою документальною книгою залишаються спогади Василя Костащука «Володар дум селянських» (1968), з якої і сьогодні черпають найважливіші факти творчої і життєвої біографії письменника.
У 1989 році молодий дослідник творчості Василя Стефаника Роман Піхманець написав художній біографічний роман «У своїм царстві...», де вперше белетризував біографію Василя Стефаника крізь призму його внутрішніх суперечок і долі героїв новел письменника. Однак надрукувати цей твір удалося – за мого настирливого домагання (себе хвалю, бо ніхто не похвалить) – аж у журналі «Перевал» (2006. – Ч.4; 2007. – Ч.1). Ще минулого року роман мав вийти окремою книгою у рамках обласної програми про підтримку книгодрукування на Прикарпатті, але через економічні причини затримався з виходом. Таким чином, Степан Процюк, який писав роман у максимально стислі строки, – з серпня по грудень 2009 року – вийшов на «фінішну» читацьку пряму Першим.
Я не буду порівнювати чи протиставляти обидва романи. Не казатиму, котрий кращий чи гірший. Обидва романи добрі. Вони просто інакші за підходом і творчою реалізацією: «джойсівська» манера «єдиного потоку» з майстерною, але дещо монотонною обсервацією творчих, психологічних і психічних особливостей письменника у Романа Піхманця, з вдалим переплетенням монологічного, мовного (літературного і діалектного) епістолярного, новелістичного контекстів у структурі роману, і експресивно-динамічною, рваною прозоритмікою у Степана Процюка. Що є спільного в обидвох романах, – глибинна правда психологічного портрету Василя Стефаника.
Нарешті, про Степанову версію Стефаниківського образу-символу
Степан Процюк дуже уважно поставився до всіх відомих і маловідомих джерел про Василя Стефаника. Листи, спогади, окремі деталі русівських бувальщин (частково допомогли консультації з Романом Піхманцем, Ростиславом Чопиком і мною; частково взяті із краєзнавчих книг Дмитра Мохорука зі Снятина), – використані якнайповніше. Фактографічних неточностей у романі Процюка немає (навіть оте сільське прізвисько Стефаника – «Проданів», оскільки у сім’ї діда Стефаника всі діти умирали, то чергове новонароджене немовля батьки «продали» циганам через вікно і «купили» через двері – характеризує уважність Процюка до найменших біографічних деталей). Тільки єдиний раз закралася «технічна» похибка, яку зараховую на свій карб, переглядаючи рукопис роману, пропустив: на сторінці 31 називається одна з доньок Кирила Гаморака – Ганна), на сторінці 125-ій серед доньок Гаморака називаються тільки Євгенія, Ольга і Олена.
Дещо тенденційно потрактований образ Юліана Романчука (сторінка 30), але цілком у дусі Стефаниківського сприйняття. Є також певні пропуски біографічного характеру, але вони не принципові й не впливають на розкриття художньої правди образу Василя Стефаника і його оточення.
Весь роман є переплетінням реалістичних і алегорично-символічних картин і образів. Рівень алегорично-символічний «прочутий» у Процюка інтуїтивно-глибоко. Це скалки, мозаїка картин, оцінок, історичних персонажів і внутрішніх переживань письменника, відчитаних і відчутих через контекст історичний, літературний, біографічний, що доповнився творчою уявою, психологічною правдою і переживаннями самого Процюка. Це така динаміка прозового темпоритму, що є потреба говорити про епіко-ліричний реґістр психобіографічного роману.
Цей роман читається швидко. Не тому, що такий легкий у сприйнятті. Просто співпали творчі хвилі Стефаниківського болю і Процюкової любови-розуміння внутрішньої трагедії «мужицького Бетговена». Окремі сторінки роману звучать як поезії в прозі (дивись хоча би завершальну сцену-акорд роману).
Маю сподівання, що роман Процюка знову поверне інтерес до постаті Василя Стефаника. А сам автор роману виривається за межі кон’юнктурного сприйняття чи несприйняття, доказуючи усім, і в першу чергу самому собі, що він досяг літературної зрілості і може говорити із читачем мовою високої літературної проби.
Я ставлю цей роман в один ряд із твором Романа Андріяшика «Сторонець», присвячений постаті Юрія Федьковича, за який письменник був відзначений Шевченківською премією. А це означає, що роман Степана Процюка «Троянда ритуального болю» цілком вписується у номінаційний контекст цієї нагороди. Про це говорю вже сьогодні, й говорю цілком серйозно.
Додаткові матеріали
- Степан Процюк: «Власний досвід неврозу»
- Процюк Степан
- Інфікований кітчем
- Процюк і порожнеча
- Книжки лютого: Схід і Захід разом
- Степан Процюк: «Читайте все, що хочете читати після перших десяти сторінок»
- «Тотем» Степана Процюка азербайджанською
- Cтепан Процюк. «Аналіз крові»
- Зустрічі із Степаном Процюком і Олександром Гаврошем у Івано-Франківську
- Письменники Олександр Гаврош та Степан Процюк популяризують українську есеїстику
- Грудневе засідання літературного клубу «Бібліограф»
- Сергій Грабар: «У малої прози – велике майбутнє»
- Сергій Грабар і Степан Процюк презентували у Черкасах свої нові книжки
- Повні результати рейтинґу «Книжка року ’2008». Номінація «Дитяче свято»
- Експертний тиждень «Книжки року»: день другий
- Номінаційні списки X Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року ’2008»
Коментарі
Останні події
- 03.09.2025|11:59Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
- 03.09.2025|11:53У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
- 03.09.2025|11:49Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
- 02.09.2025|19:05«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
- 27.08.2025|18:44Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
- 25.08.2025|17:49У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
- 25.08.2025|17:39Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025
- 23.08.2025|18:25В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
- 20.08.2025|19:33«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
- 19.08.2025|13:29Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині