
Re: цензії
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
- 19.10.2025|Ігор ЧорнийКовбої, футболісти й терористи
- 19.10.2025|Марія КравчукТретій армійський корпус представляє казку Володимира Даниленка «Цур і Пек»
- 18.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Кожен наступний політ може стати останнім...»
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Re:цензії
Тіні забутої Європи...
Олександр Гаврош. Точка перетину. – К.: Грані-Т, 2009. – 168 с. (Серія «De profundis»)
Виходить на те, що в Закарпатті появився ще один незлецький літератор. Олександр Гаврош. Журналіст, піїт, публіцист, автор пригодницьких книг (зокрема про розбійника Пинту та закарпатського силача на прізвисько Кротон), драматург... Так його багато в різних жанрах на таку маленьку українську літературу. Але добре, що є. У цьому переконуюсь, читаючи його публіцистику, видану київським видавництвом «Грані-Т» під назвою «Точка перетину».
Тепер про книжку. Її змістове наповнення розкриває Олександр Гаврош у вступі, названим автором «Одна з можливих Україн», з якого стає ясно, що всі нариси присвячені Закарпаттю, зокрема національним меншинам, які довгі роки-століття живуть на Закарпатті: «Писалися ці есеї протягом останніх п’яти років. Більшість із них друкувалися в «Україні молодій», де автор працює власкором у Закарпатській області. Фото зроблені ним під час подорожей у місця компактного проживання національних меншин краю».
Композиційний та ідеологічний «заспів» книги поданий вже у першому нарисі (автор називає їх есеями) «Євробрама»: «Чи можна уявити собі Масариківську республіку без Підкарпатської Русі? Історію Польщі без Галичини? Угорську національно-визвольну боротьбу без Мукачівського замку?
Тисячами ниток Центральна Європа зшита докупи. І розгризати їх зубами не варто. Адже за Пшемишлем, Собранцями, Загонню чи Сігетом-Мармаціей – не океан, а така ж пісна земля-червениця. І люди такі ж – із жилавими руками й засмаглими обличчями.
І кордони з’ явилися тут лише десятки років тому. А до того протягом тисячоліття тут жилося, торгувалося й кохалося без жодних перепон. Бо це була територія ґотичних шпилів, бородатих батюшок, босих селянок та пейсатих корчмарів, а ще – всеможливих мов, діалектів та вірувань.
Одне слово, Європа. Європа, яка тепер тікає сама від себе. Бо бідні родичі завжди обтяжують. Але якщо під твоїми воротами ходять невдоволені, рано чи пізно чекай пожежі».
А щодо змісту – се треба читати. Написано легко (всіх 12 нарисів, зі вступом, який я вже називав, і висновками під назвою «Запах коров’ячих пляцків»), доступно, з симпатією до тих народів, звичаї і побут яких автор описує (угорці, румуни, німці, словаки, чехи, волохи, бойки, жиди, роми)...
Інколи шкода, що подібної книги не написали москалі, поляки, жиди, румуни, угорці etc... Не написали про українську національну меншину в їхніх країнах. Бо так зрозумів із книги, що цим нацменшинам Закарпаття не так вже й погано живеться на «нашій не своїй землі». Але живуть замкнуто, бояться асиміляції, майже не знають (або погано знають) українську, більше орієнтуються на російську, угорську, румунську мови. Рідко ідуть на контакт з українцями. А все пояснюється просто, – Україна й досі не сприймається в Європі як серйозний і авторитетний партнер (не кажу вже про здорову аґресивність). Це й приводить до того, що українська нацменшина у Словаччині все частіше записується словаками, бо «бути українцем стало невигідно» [«Місто (не)нашої пам’яті»].
Щодо їхньої долі – відірваности від своєї землі, що сталася внаслідок поділу кордонів після Першої і Другої світової воєн, – тут можна поспівчувати усім, в тому числі й українцям, які постійно ставали жертвами політичних експериментів сильних і аґресивних націй. Ці експерименти й досі не завершені, а тому годі передбачити, якою складеться геополітична ситуація в Європі років через ... надцять. І можливо, має рацію Олександр Гаврош, роблячи сумний висновок, що при теперішньому ставленні до проблем українства своєю державою, ми маємо реальні шанси перетворитися в рідній землі на нацменшину. Ось тільки так комфортно, попри всі перевитрати такого життя, як це є нацменшинам Закарпаття, нам вже не буде...
Ця книга у мене навіює сум. Сум від того, що так добре ми розуміємо всі проблеми національного життя і співжиття, але нічого чи майже нічого не робимо, аби їх змінювати, і змінювати у кращий бік. І тоді висновок Олександра Гавроша сприймаєш не як елегійно-споглядальний, а як пророчо-апокаліптичний: « Усе міняється в цьому світі. І водночас – не міняється нічого. Ті ж корівчини при заході сонця, те ж дзюрчання паруючого молока в оцинковані відра, ті ж лайки з матюками, ті ж дві третини патріархального сільського Закарпаття...»
Додаткові матеріали
- Гаврош Олександр
- Олександр Гаврош про розбійників, страхи та потребу бути вільним
- «Збочено й інтимно»
- Галина Вдовиченко: Діти виросли — і в мене почали народжуватися книжки
- Культура поза штампами
- Тричі славний обман
- Олександр Гаврош. «Пригоди тричі славного розбійника Пинті»
- Олександр Гаврош. «Коньяк з дощем»
- Олександр Гаврош. «Пригоди тричі славного розбійника Пинті»
- Гаврош Олександр. «Точка перетину»
- Подорожні есеї Олександра Гавроша
- Оголошено імена переможців конкурсу «Золотий лелека»
- «Видавництво Старого Лева» оголошує конкурс рукописів
- Письменники Олександр Гаврош та Степан Процюк популяризують українську есеїстику
- Олександр Гаврош: «Найцікавіший твір будь-якого письменника – його власне життя»
- Закарпатський «Дебют-2009» отримали Ірина Мадрига та Інна Мочарник
- В Ужгороді презентують «Аналіз крові» Степана Процюка та «Точку перетину» Олександра Гавроша
- Львівський форум видавців у персонах. ФОТО
Коментарі
Останні події
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій
- 21.10.2025|09:36Любомир Стринаглюк презентує у Львові збірку поезії «Докричатися до живих»
- 20.10.2025|18:59Коти, книжки й доброта: у Києві проведуть благодійну зустріч із притулком «Мурчики» і презентують «Таємничий світ котів»
- 20.10.2025|15:43Роман «Укриття» Людмили Петрушко: гімн добру і силі духу
- 19.10.2025|19:30«Їжа як комунікація»: У Відні презентували книги Вероніки Чекалюк
- 19.10.2025|10:54Поети творять націю: у Львові 8-9 листопада відбудеться II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 18.10.2025|10:36"Дівчина з кулею": В США вийшла англомовна збірка віршів української поетки Анни Малігон
- 17.10.2025|18:42Екранізація бестселера Андрія Куркова «Сірі бджоли» виходить у прокат: спецпоказ у «Жовтні» з творчою групою
- 17.10.2025|17:59"Основи" презентують "Довгу сцену": Театральна серія відкриває трагічну історію "Маклени Граси" Куліша та її сучасний римейк Ворожбит
- 17.10.2025|16:30Стартував передпродаж «Книги Еміля» — нового роману Ілларіона Павлюка