Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
«Збочено й інтимно»
Олександр Гаврош. Коньяк з дощем, К.: Факт, 2009, - 164 с.
Після того, як в «укрсучліті» з’явилися імена письменників-закарпатців, всі були напрочуд здивовані їхніми розбещено-еротичними «штуками». Саме тоді зі збірки «Фалічні знаки» почався поет Олександр Гаврош, який, щоправда, більш відомий читацькому загалу своїми драмами і дитячою повістю про розбійника Пинті. А проте починався він саме зі «скрипучого ліжка сусідки: Раз-два-три-чотири…»
Коли ж на літературних полицях у 80-х-90-х з’явилися перші відверті сповіді про змагання в ліжку і «фалосу струмінь» – і читач, і автор раділи з чуттєвої відкритості «тіла» тексту. Однак тут не можна не згадати, що перші еротичні вірші беруть витоки навіть не відтоді, а ще з українського фольклору – так званих сороміцьких віршів і пісень – «Чи я ж тобі не казала, чи не говорила: не ходи ж ти без штанів, бо зроблю Гаврила».
І тепер от, утамувавши «сексуальну» спрагу, читач уже почав відрізняти штучно мальовану порнографію і тонку еротику, але… Але порнографічні речі, за якими часто ховається НЕталант, не перестали виходити друком. І тому доволі цікаво, яка ж еротика у теперішнього Гавроша.
Під обкладинкою із зображеною жінкою з оголеними плечима і зацікавленим нею чоловіком, шість циклів («Фалічні знаки», «Тіло лучниці», «Ліжко надії», «Міста і кав’ярні», «Легка хвороба серця» й «Покрайні записи») і п’єса-притча на одну сцену «Вони йдуть». Перші три – «тілесна карта» жінки-сонця, жінки-дитини, жінки-повії, жінки-мишки і жінки-жабки, лучниці з «націленими в небо вістрями грудей» і чужої дружини.
Сіра мишка, сіра мишка На плечі моїм принишкла…
І тією мапою доріжками з родимок, груденяток і вигнутих ліній спини прогулюється, втягуючи «ніздрями» слів «і смак, і запах, і дотик, і подих… і сльози, і усміх – у кутику уст» ліричний герой. Трохи «злягань» із гострою метафорою, як «лезо твого язичка», і романтичною, як «метелик розкрилених уст», із самоіронічним порівнянням себе «голомозого» з динею, «розбещеним» рефреном – «ой, зроби мені, мила» – і пісенним мотивом оди «піднятим ніжкам»… Діалоги, занурені в своє єство, монологи, звернені до її тіла, побудовані за градацією почуттів і деградацією побудови строфи. Із кожним новим рядком – усе менше слів, і в кінці чи не кожної поезії Гавроша – яскрава крапка, як крик збудженого «Я»: «…Аж серце КРИВАВИТЬ».
Останні три цикли – то вже іронічні змагання ЇЇ і Його, «літні джази» сивого коханця, барокова образність і екзотичні церкви, жінки і молитви. Ці вірші вже ширші за розмахом – тут і мотив козацтва, і харалужні мечі, і пісенний зачин: «Ой сиділи мужі, / Пили мед без межі…»), і образ Поета, і філософське розуміння сенсу буття: «Бабко, а куди вони йдуть? / Вони знають…». І назвав я її зранку Вже не мишкою:
– Жабкою…
Так, кожна «сіроока мишка» під «розбещеним» пером поета перетворюється на «сіро-буро-зелену» жабку. І іноді від тієї еротичної відкритості стає збочено, а іншого разу – інтимно: «Не забувається тільки родимка /на твоїм / груденятку». Одне не дає спокою: чому у такому вирі тілесного екстазу, така прохолодно-міцна назва – «Коньяк з дощем». І щоб дізнатися, пригубіть того коньяку.
Ольга Мамона
Коментарі
Останні події
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”