
Re: цензії
- 30.03.2025|Ігор ЧорнийЛікарі й шарлатани
- 26.03.2025|Віталій КвіткаПісня завдовжки у чотири сотні сторінок
- 11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. КременчукЖінкам потрібна любов
- 05.03.2025|Тетяна Белімова"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю
- 05.03.2025|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськСтефаник у художньому слові Оксани Тебешевської
- 22.02.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУЗоряний "Торф"
- 18.02.2025|Світлана Бреславська, Івано-ФранківськПро Віткація і не тільки. Слово перекладача
- 15.02.2025|Ігор ПавлюкХудожні листи Євгенії Юрченко з війни у Всесвіт
- 14.02.2025|Ігор ЗіньчукЗагублені в часі
- 05.02.2025|Ігор ЧорнийЯке обличчя у війни?
Видавничі новинки
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
Кримінальне чтиво
З села – на війну
Володимир Кошелюк. Green card. - Харків, «Фабула», 2017 рік. – 398 с.
Жанр: військові пригоди
Якщо ти живеш у селі на Київщині, але читаєш твори Пікуля, Булгакова і автора передмови до пропонованої книги Леоніда Кононовича – бути тобі в Корпусі морської піхоти США. Принаймні, такий висновок напрошується в процесі читання дебютного роману Володимира Кошелюка. «Green card» написаний вчителем географії з Корсунь-Шевченківського, вже дістав спеціальну відзнаку від української незалежної газети в Чикаго та має нагороду від «Коронації слова». Четверта сторінка обкладинки містить рекомендації досвідчених авторів, і всі відзначають динамічний сюжет. Визнаю – це правда, така сама приємна, як і відсутність у творі любовної лінії. Маємо рідкісного гостя на книжковій полиці українця: чоловічий, без лапок та зайвих сентиментів, роман. Але якщо заходити в деталі, починаються якщо не проблеми, то бодай питання.
Героя звуть Денис Раш. Він розійшовся з російськомовною подругою й скніє в рідному селі. Знавець кількох мов, серед яких домінує англійська, він заради цікавості заповнює анкету на право отримати «зелену карту» - вид на проживання в США, віза ставиться автоматично. Методом збігу випадкових чисел Раш цю карту виграє, після чого вирішує записатися в армію. Потрапивши до морпехів, Раш проходить виснажливі навчання, бере участь у складних операціях, які проводяться в гарячих точках, отримує від випадкової знайомої спадок, потрапляє в полон, знайомиться там з індіанцем навахо, разом тікають, далі – відпустка в Україну, де почався Майдан. Нарешті, коли Росія вторглася на Донбас, батько Раша пішов воювати й опинися в полоні «сепарів». Щоб звільнити його, Денис укладає в США довічний контракт, проводить на Донбасі свою операцію, рятує тата разом із іншими нашими полоненими й повертається, бо є нове завдання.
Отак одним абзацом можна переповісти весь роман. Наголошую: саме зміст, а не сюжет. Бо, попри справді стрімку, не характерну для типового українського твору оповідь, сюжету не існує. Це підтверджує хоча б той факт, що «Green card» теоретично не має кінця. Бо панові Кошелюку нічого не заважає дописати ще стільки ж про подальші військові будні свого героя. А потім – ще два рази по стільки. Проблема в тому, що Денис Раш зовсім не має перед собою мети, як належить героєві. Відповідно, заради її досягнення не має потреби долати перешкоди.
Чи мріє він про «зелену карту»? Ні, грається в це з принципу «хай буде», не особливо сподіваючись на успіх. Можливо, його мета – Корпус морської піхоти? Але й це виглядає збігом обставин. Виконуючи завдання на Близькому Сході чи в Африці, Раш лише цілиться та стріляє, зовсім не конфліктуючи з зовнішнім чи внутрішнім світами. Проте на роль безжального-кіборга-вбивці теж не тягне. Коли потрапляє в полон, нарешті думаєш: ось воно, зараз буде епічна втеча в дусі подвигів Джона Рембо. Та замість того побитий Раш… читає молитву, потому воріженьки зникають, як роса на сонці. Нарешті, звільнення українських вояків з підвалів ЛДНР нібито тягне на високу мету, й задля досягнення її Денис справді жертвує власною свободою. Проте читач уже встиг зрозуміти: насправді Рашу незле ведеться в армії США. Тож повернутися в звичне вже середовище, на війну як у зону комфорту, для професійного солдата лише за щастя, та аж ніяк не жертва.
Слід також відзначити дивний парадокс. Динамічна оповідь й досить фахове письмо поєднується з затягнутістю цілих епізодів. Так буває, коли колеса ніби крутяться, та водночас буксують і машина стоїть. Найперше це стосується експозиції. Сільське, а потім – містечкове життя Раша читач має витримувати аж 86 сторінок. Хоча безпросвітність, одноманітність та відсутність перспектив для активної людини цілком можна вкласти в обсяг, менший у чотири рази. Так само й далі: нібито герой весь час діє, та нічого не відбувається. Ситуації могли б бути гострими, натомість здебільшого йде описова оповідь, яке тече, мов гірська річка.
Попри це, українському читачеві пропонується рідкісний продукт: військова, мілітарна проза, де бачимо українця в незвичній досі ролі переможця. Хай перемога дається на позір просто, а ворог майже ніколи не потрапляє в кадр, як у аналогічній прозі радянського гатунку, наприклад, у творах Олеся Гончара. Тим не менше, більше ніхто не відкривав нам завісу на повсякдення американських морських піхотинців.
Оцінка***
Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:
* Жодної надії;
** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;
*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;
**** Хочеться краще, але загалом поживно;
***** Так тримати!
Значок (+) біля оцінки - Автор може краще.
Значок (-) біля оцінки - Аби не гірше.
Додаткові матеріали
- Полювання на російських шпигунів
- Смертельна гра в курортному містечку
- Хтось вийшов на полювання
- Залюбити до смерті
- Шпигунські ігри на Поділлі
- «Донецький» з пістолетом
- Проти болю є прийоми
- Диявольський бестселер
- Гра як покута
- Голота, винущувач упирів
- Убий і передай далі
- Не ображайте хакера
- Одного разу в Одесі
- Про потвор і людей
- Слідство веде літредактор
- Кримінальне чтиво: краще з минулого сезону
- Кривава спадщина
- Видавець на шампурі
Коментарі
Останні події
- 30.03.2025|10:014 квітня KBU Awards 2024 оголосить переможців у 5 номінаціях українського нонфіку
- 30.03.2025|09:50У «Видавництві 21» оголосили передпродаж нової книжки Артема Чапая
- 20.03.2025|10:47В Ужгороді представили книжку про відомого закарпатського ченця-василіянина Павла Мадяра
- 20.03.2025|10:25Новий фільм Франсуа Озона «З приходом осені» – у кіно з 27 березня
- 20.03.2025|10:21100 книжок, які допоможуть зрозуміти Україну
- 20.03.2025|10:19Чи є “Постпсихологічна автодидактика” Валерія Курінського актуальною у XXI ст. або Чому дослідник випередив свій час?
- 20.03.2025|10:06«Вівальді»: одна з двадцяти найкрасивіших книжок всіх часів відкриває нову серію для дітей та їхніх батьків від Видавництва «Основи»
- 13.03.2025|13:31У Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів
- 13.03.2025|13:27Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2024 року
- 11.03.2025|11:35Любов, яка лікує: «Віктор і Філомена» — дитяча книга про інклюзію, прийняття та підтримку