Філософія повинна стерегтися прагнення навчати (Ґеорґ Вільгельм Фридрих Геґель) Ми всі так чи так існуємо у громадському просторі, наші думки часто потрапляють під його диктат усе розподіляти за... 

Орґазм – завжди як напад. Розчарування – теж. Одне триває мить. Інше – вічність. Еміль Мішель Сьоран   Степан Процюк належить до авторів, які неймовірно дратують і ваблять водночас.... 

Згаданим «передмістям» на шляху до всесоюзного «центру культури» стало, як знати, місто-герой Київ. Хай там як, але столиця УРСР залишається для авторки «Весни на Місяці» провінційним південним... 

‟Я шукаю і ви шукайте” Микола Хвильовий Розпочинаючи розмову про розлогу книгу студій Марка Роберта Стеха, що тематичною рихвою охоплюють опасисте тіло української гуманітаристики,... 

А уродженка поселення Йорбогачьон на Нижній Тунгусці Ольга Гріньова (нині – літературний секретар відомого російського письменника, що переїхав жити в Україну з Московії) написала, що це приведе... 

У двері стук тихий. Відкриваю. Нога через поріг, сильний потиск руки, довгими пальцями аж за манжет рукава, хлопок по плечу. В погляді – нерозказана історія. Юра Хмурий. На стіл темпом сир, чай в... 

Як тихо в серці. Біль самує. Олександр Гордон   Крайня в часі книга вибраних віршів Олександра Гордона «Міста і рими» виглядає певним підсумком, позаяк містить твори як зовсім нові, так і... 

Адже проблем суто практичного кшталту з’являється при цьому іноді стільки, що будь-які люб’язності, реверанси і безнадійно розбиті серця просто відходять на другий план. А що ж, спитаєте, постає... 

–Вона так модно пише! – пропонує мені прочитати книгу моя колега, вчителька й письменниця. Колись я вже читала твір цієї авторки. Що запам’яталось? Ні, не назва. А те, що вагітна «притримувала... 

Він знову і знову добивав ноги, стегно горіло зсередини − ‟останній раз, ну ще один і все”. Довкола нього як завжди калюжа поту, як завжди він виходить з залу останній, коли вже всі...