Що ж до «Шизгари» Сергія Батурина, то, по-перше, це повість, по-друге, свої злободенні романи автор не кидав писати, а просто на якийсь час перемкнув жанровий регістр. З гостросюжетної оповіді –... 

Ваша стезя – нещастя. Ваш бік життя – темний. Мішель Уельбек   Ці тексти нагадують ліси. Вони захаращені знаками, символами, ілюзіями. Крізь них треба продиратися. Це елітарні тексти. Юрій... 

Це якщо не заглиблюватись у навколополітично-бюрократично-псевдо-непсевдомистецькі баталії, які приніс у Porto Franko «Гогольfest». Але не про це зараз, тим більше, що в і-неті подробиць більше,... 

Філософія повинна стерегтися прагнення навчати (Ґеорґ Вільгельм Фридрих Геґель) Ми всі так чи так існуємо у громадському просторі, наші думки часто потрапляють під його диктат усе розподіляти за... 

Орґазм – завжди як напад. Розчарування – теж. Одне триває мить. Інше – вічність. Еміль Мішель Сьоран   Степан Процюк належить до авторів, які неймовірно дратують і ваблять водночас.... 

Згаданим «передмістям» на шляху до всесоюзного «центру культури» стало, як знати, місто-герой Київ. Хай там як, але столиця УРСР залишається для авторки «Весни на Місяці» провінційним південним... 

‟Я шукаю і ви шукайте” Микола Хвильовий Розпочинаючи розмову про розлогу книгу студій Марка Роберта Стеха, що тематичною рихвою охоплюють опасисте тіло української гуманітаристики,... 

А уродженка поселення Йорбогачьон на Нижній Тунгусці Ольга Гріньова (нині – літературний секретар відомого російського письменника, що переїхав жити в Україну з Московії) написала, що це приведе... 

У двері стук тихий. Відкриваю. Нога через поріг, сильний потиск руки, довгими пальцями аж за манжет рукава, хлопок по плечу. В погляді – нерозказана історія. Юра Хмурий. На стіл темпом сир, чай в... 

Як тихо в серці. Біль самує. Олександр Гордон   Крайня в часі книга вибраних віршів Олександра Гордона «Міста і рими» виглядає певним підсумком, позаяк містить твори як зовсім нові, так і...