Re: цензії

Jenny 11:51:57Чи планується «друга серія» «Готелів Харкова»? Якщо так, то за яким принципом вона буде побудована: нові твори тих самих авторів, чи, можливо, лише нові імена? Вдячна

Я про це ще не думав, але дякую за ідею. Можна було б зібрати другий том. Скажімо, з творів зовсім інших авторів. У Харкові сьогодні «живе і працює» величезна кількість цікавих молодих письменників, про яких я на момент укладання «Готелів Харкова» просто не знав. Тому цілком можливо, що наступного року щось подібне з´явиться.

Тут ще така річ, що самі «Готелі Харкова» потрапили до маркетингової діри. Мало хто зрозумів, що це за книга і про що вона. Я сам час від часу зустрічаю її в харківських супермаркетах в розділах, де продаються путівники та мапи Харкова.

Дмитро 41 14:59:57Шановний Сергій, ваша нова книжка вийде у вересні. можна дізнатись коли точніше, і в яких магазинах Харкова буде відбуватись презентація?

Сподіваюсь, ми з видавництвом «Фоліо» зможемо її презентувати на Львівському книжковому форумі. До того в «Кур’єрі Кривбасу» має з’явитись журнальний варіант роману. Де будуть відбуватись презентації – я поки що сказати не можу, але Ви так чи інакше побачите рекламу. Зокрема, на сайті «Буквоїд».

007 11:37:37Сергію, як ти ставишся до ініціативи щодо створення Комітету захисту України, до якого увійшли письменники? Не було бажання долучитися до цієї ініціативи?

До нинішньої опозиції, як і до нинішньої влади, я ставлюсь із ненавистю.

fishflying 20:51:13 моя улюблена Ваша поезія – «Океани». і запитання у мене з низки тих, які письменникам ставити категорично забороняється, але я однаково ризикну :) будь ласка, розкажіть трохи про цей вірш. п.с. Вам однаково велике дякую! чекаємо на новий роман.

Наскільки пам’ятаю, я цей вірш написав у вересні 2004-го року у Відні. Це була якась така дивна поїздка – я на пару тижнів опинився там без жодних занять та зобов’язань, жив у величезному захаращеному помешканні просто біля ратуші й писав вірші. Досить багато тоді написав, ці вірші потім потрапили до циклу «УРСР», подивіться, в «Цитатнику» це кілька останніх віршів циклу. Вони всі поєднані, бо писались протягом кількох днів. Хоча «Океани», мабуть, найкращі з того всього. А може й ні, не знаю.

Василь Кузан 12:33:38 Привіт, Сергію! Мене цікавить таке питання: звідки ти береш такі назви для своїх книг, які одразу стають класичними?

Просто я використовую чужі назви. Скажімо, «Цитатник». Або «Балади про війну і відбудову». Крім того, дуже важливо, аби назва книжки не потребувала перекладу, так простіше продатись світовому капіталу.

zzzorik 21:23:19 де взяти ваш/ваші переклади лєнца??якось не виходить їх знайти. печалька

Та ніде. Якщо хочете, залиште в редакції свій мейл, я вам вишлю ці переклади. Бо коли вони будуть надруковані, і чи будуть надруковані взагалі – навіть не знаю. Була ідея зробити з цього якусь книгу, але часу, чесно кажучи, не вистачає. Я тепер займаюсь зовсім іншими перекладами.

Snizhana 08:15:32 Пане Сергію, чи правда, що ви з Андруховичем коханці? І взагалі, до якої сексуальної орієнтації ви належите?

Мені не вистачає Вашого почуття гумору, аби відповісти на це питання дотепно.

Jenny 11:45:27 Можливо, це моє власне враження: ніби Жадан у житті і Жадан на сцені – наче дві різні людини. Що Ви відчуваєте, коли читаєте вірші зі сцени? Справжню свободу, можливість стати власне собою? Або, як актор, прагнете добре виконати сьогоднішню роль? Дякую.

Насправді чим далі, тим більш відчуваю неприродність цього заняття - читання віршів зі сцени. Є в цьому щось дитяче. Одним словом, я з деякою підозрою ставлюсь до цих речей, хоча постійно доводиться ними займатись. Але люблю слухати, як читають інші. Навіть якщо читають погано - в цьому все-одно є якийсь такий персональний джаз.

Це стосується, мабуть, не лише віршів. Ось ми нещодавно презентували збірку «Декамерон», цікаво було чути, як різні автори по-різному читають свої оповідання: скажімо, Любко Дереш читає як проповідник у дитячому таборі - довірливо, наївно і страшенно переконливо, а Толік Дністровий - як сусід по купе: дещо монотонно, проте надзвичайно приватно й доступно. Письменників іноді цікаво послухати.

катерина 02:49:44 Добрий день, Сергію! Зараз працюю над дипломною роботою, яка безпосередньо пов´язана із вашою творчістю. Тема: «Літературно-мистецькі проекти Сергія Жадана: комунікативні моделі». Власне наразі мені потрібно віднайти комунікативні моделі авторської презентації у ваших проектах (наприклад, Махновський фестиваль). Можливо Ви мені щось порадите. Сама би відповіла на таке, що вам потрібно, ось і знаходьте, але все ж таки))) Ще знайти хоча б один примірник «Гігієни» не можу. Вони зараз ще десь існують? Дякую за увагу.

А коли Вам потрібно здати Вашу роботу? Давайте спишемось, може щось і підкажу, добре? «Гігієни» є, здається, в Харківському літературному музеї. У Вас немає можливості туди сходити? Я їх, на жаль, не маю, ні в друкованому вигляді, ні в електронному.

Надія 16:25:56 Сергію, хотілося б дізнатися, хто в літературному світі має для Вас особливе значення - тобто, чи є у Вас улюблені поети/письменники серед класиків або сучасників.

З сучасниками складніше: когось не назву - буде несправедливо. Є багато письменників, і в Україні і поза її межами, яких я можу назвати улюбленими.

З класиками простіше - Семенко, Шкурупій, Влизько, Плужник, Антонич, Хвильовий і так далі. Я, здається, на цьому таки сайті, під час попереднього чату якийсь такий список уже вкладав. Здається, з цих таки прізвищ. То не Ви питали?

Надія 16:27:58 Яку з усіх книжок, написаних Вами, вважаєте якщо не найкращою, то улюбленою, найбільш «своєю», і чому?

Новий роман, безперечно. Він, на моє глибоке суб´єктивне переконання, найбільш мій.

Просто тут є така дивна річ - ти змінюєшся, а тексти - лишаються, ти ж їх не переписуєш, правда? Тому не дивно, що з часом деякі з них стають тобі вже не такими близькими. Це не значить, що ти ставишся до них гірше, просто - перестаєш їх відчувати. Мабуть, це нормально.

Inna 12:30:06 Привіт, якби існувала машина часу в як роки і яку країну хотів би потрапити? Куба 2-их? Париж 60-их? І чому

Скоріше, Америка 60-х - хотілося б побувати на концерті Джимі Гендрікса. Загалом, мені здається, що ми живемо в унікальний та неповторний час, особливо унікальний для української літератури - письменників уже двадцять років не розстрілюють. Просто потрібно відстоювати свої принципи й робити свою справу.

00712:27:27 Якось розчарував мене відповіддю про Комітет захисту України. Там же твої друзі - Юрій Андрухович, Володимир Цибулько....

Я з ними дружу не через це.

ню 13:15:43 переломний момент у вашому житті - ...

Останні 15 років.

anneliza 13:07:10 Якби ж то знати хоч одну з Ваших електронних адрес!) Твори в багатьох часописах, я на жаль (чи на щастя) не початківець.А коли Ви найближчим часом будете в Києві?

А Ви надішліть на адресу «Буквоїда» свій мейл (rudenko@rudenko.kiev.ua), спишемось.

Надія 17:02:59 Про що, на Вашу думку, має сьогодні писати письменник-початківець, аби мати шанс достукатися як до видавця, та і до читача, при цьому не поповнюючи полиць із «чтивом»? Якою сьогодні в Україні має бути справжня та актуальна література?

Ви десь бачили полиці з українським «чтивом»? Здається, вся українська література в більшості книгарень займає не більше як одну полицю.

Мені здається, «письменнику-початківцю» потрібно думати, не про те, що йому писати, а про те - як. Хоча я сам насправді не знаю - як. Мені здається справжня та актуальна література має бути цікавою та, перепрошую, щирою.

anneliza 12:31:01 Сергію, ми з Вами кілька разів перетиналися, я доволі не публічна, читаю зі сцени рідко, але хотілося б знати Вашу думку про мої тексти, оскільки Вашою творчістю захоплююсь уже багато років. Розумію, питання «дурнувате», та все ж...

А як можна ознайомитись із Вашими текстами?

Надія 16:56:09 На Вашу думку, що найбільш притаманне українській поезії - верлібр чи силаботоніка? Як Ви гадаєте, за якими законами вона (поезія) розвиватиметься далі?

Мені здається, що найбільш оптимальним завжди є органічне поєднання різних чинників без кардинального усунення якихось із них. Одним словом, я не впевнений, що існують якісь закони, за якими розвивається поезія. Існують поети, які її розвивають. Або не розвивають.

Анатолій Крат 12:07:41 Коли чекати з візитом у Прагу? У мене виступ восени у Карловому університеті, можемо об´єднати зусилля - запрошую! Десь на жовтень цього року. Радий буду бачити!

В жовтні, мабуть, не вийде. Але в принципі можна, звісно, приїду із задоволенням.

Krimovska 12:06:32 Час саме обідній... Не хочу лізти з питаннями, хоча саме на них Ви і маєте тут відповідати:)) Просто хочу побажати Вам великого натхнення і сонячного настрою! Даруйте радість і насолоду творчістю! Ви це гарно робите:))

Дякую дуже. Вам теж сонячного настрою. І погоди.

Надія 16:52:02 Як Ви гадаєте, чи може мова, завдяки своїй унікальній енергетиці, впливати на те, як і що пише письменник, наче «вести» його? Декілька разів стикалася з тим, що поети-білінгвісти, які пишуть (саме пишуть, а не займаються самоперекладом) однаково добре обома мовами, можуть бути абсолютно різними, не схожими на себе у паралельному мовному вимірі. Чи це, скоріше, виняток?

Мабуть, може. Неодноразово доводилось бачити, як мова поглинає письменника, і в доброму і в поганому сенсі цього слова. Мова - річ самодостатня, тож нічого дивного в цьому немає. Найбільш цікаві речі й відбуваються тоді, коли письменник якимось незрозумілим чином під´єднується до цього потоку.

Щодо білінгвістів - цілком згоден, теж доводилось таке бачити!

Сліва 12:54:02 А я просто радий тебе бачити. Хоч і в чаті. Чи не пора якоїсь... кави випити?

Слівство, привіт! Давно пора. Буду в Києві - обов´язково задзвоню!

Inna 12:46:32 Мені здається ти віршами схожий на Висоцького - по я маю на увазі вміння передати спосіб мислення, проблеми і характери абсолютно різних людей і персонажів...Це інтуїція чи фантазія?

Дякую за порівняння, дуже цікаво це чути. Думаю, це не інтуїція, скоріше, увага, з якою ставишся до життя та тих, хто в ньому живе.

Життя насичене й глибоке, просто ми часто цього не помічаємо.

anneliza 12:44:45 Чи пишете Ви зараз щось силабо-тонічне?) Наскільки біографічною є Ваша творчість на сучасному етапі життя? Чи з роками менше біографізму, чи навпаки? Творчість яких сучасних українських поеток Вам найбільше подобається?

Так, пишу зараз силабо-тонічні вірші - і для нової книги, і для нашого проекту з «Собаками в космосі».

На «сучасному етапі» творчість є значно менш біографічною. Вірніше, змінилось саме розуміння біографізму, воно стало більш узагальненим.

З сучасних українських поеток мені близька творчість Мар´яни Савки, Богдани Матіяш, Світлани Поваляєвої, Галки Крук. Ну і Ліни Костенко, звісно.

Inna 13:16:45 Яку ти слухаєш музику? особливо зранку? Є якась категорія виконавців що не набридає ніколи?

Ти знаєш - зранку музику не слухаю. Загалом, слухаю її переважно або в дорозі, або на живих концертах. Ось 3-го червня йду на Гоголь Борделло, дуже їх люблю. А так, загалом, давно не було якихось великих приємних музичних відкриттів. Старію, мабуть.

Inna 13:28:21 Ха, наступне питання мало бути як тобі вдається не старіти?) Нє, Жадан - вічно молодий! )))

Це Ленін - вічно молодий. Старіти не вдається завдяки наркотикам.

Jenny 13:29:13 Чи погодитесь Ви із твердженням, що Сергій Жадан – «дуже харківський» поет? Свого часу я мало не вивчала географію Харкова за Вашими творами. Особливо, коли на розі однієї з вулиць ніяк не могла згадати, звідки мені знайома ця назва – «Вулиця Ганни»:).

Ну, я багато писав про Харків. І наступна прозова книга, якщо я її напишу, має бути «дуже харківською». Навіть «дуже-дуже».

007 13:29:21 Ніколи не думав піти у політику? Бо ці старі перуни від Спілки там вже задовбали!

Думаю, там просто така специфіка - щойно ти туди потрапляєш, як швидко сам стаєш старим пердуном. Тому дякую, ні. Дорогі брати і сестри, дякую Вам усім за питання, побажання та сумніви. Сподіваюсь побачитись із Вами всіма у вересні, на презентаціях нової книги. До зв´язку!