Re: цензії

09.08.2020|Ірина Слободяник, поет, член НСЖУ
Світ різнобарвний, таємничий…
Гірке радянське молоко
09.08.2020|Володимир Самойленко, кандидат географічних наук
Світи Жаббура Дуейги
07.08.2020|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
Причини й наслідки одної зради
27.07.2020|Сергій Дзюба, Чернігів
Вишукана іронія Фолькера Маасена
27.07.2020|Тетяна Сидоренко, член Національної спілки письменників
Про магію, містику й Заліщики
20.07.2020|Ігор Ольшевський
Есхатологія Ігоря Павлюка, або “Буг пам’ятає все”
18.07.2020|Богдан Вакуленко
Розмова розуму і сердець
Розгадати задум Творця
17.07.2020|Віктор Вербич
«Радості диво, таїнства проблиск», або «Нескінченний берег любові» Броніслави Волкової

Події

01.12.2008|14:29|Буквоїд

Сергій Жадан: «Черпаю натхнення із трудових буднів нашої фантастичної республіки»

Сергій Жадан завершив роботу над книжкою поезій «Ефіопія», яка незабаром побачить світ у видавництві «Фоліо», та готує до друку новий роман.

Про це письменник розповів під чату на порталі «Буквоїд». Подаємо його відповіді на запитання читачів.

- Українська книга - що це, на Ваш погляд, за яким (и) критерієм Ви віднесете книгу до української? Подякував.

- Українська книга - це книга, видана в Україні, мені так здається.


Хочете вдруге стати татом?

- І не лише вдруге. 
 
- Розкажіть, коли ви лише починали писати як Ви знайшли видавництво, яке б погодилось друкувати Ваші твори? Чи це видавництво знайшло Вас? Якщо все ж Ви, то чи складно було переконати видавців опублікувати твори? Словом, які б поради ви могли дати молодим авторам, котрі пишуть, але куди те все поткнути не знають? :)

- Я послав два рукописи на два конкурси – «Смолоскип» та «Гранослов». І їх видали. Причому рукописи були майже ідентичні - у мене на той час ще не було двох різних рукописів. Конкурс видавництва «Смолоскип», що приємно, існує і до сьогодні, так що «молоді автори» можуть надсилати свої твори туди. Ну, і ще існують якісь конкурси, скажімо конкурс міського молодіжного роману видавництва «Фоліо». Так що коли ви пишете міські молодіжні романи - у вас є шанс.

 

-  Чи зтикалися Ви з тим, що хтось плагіатив Ваш твір? Якщо так, то як з цим боролися? Як на Вашу думку: працює в країні закон про авторське право чи існує де-юре?

- Ні, не стикався. Іноді використовують без дозволу, скажімо міністерство освіти. Але з ними боротися неможливо, оскільки вони мають право використовувати все, що їм захочеться. Закон скоріше існує, аніж працює, в принципі, як і всі інші закони в нашій країні. Хоча, щодо авторського права, я якось не особливо розумію - з ким би я мав боротися, ну крім міністерства освіти, ясна річ.


- Сергію, хто для Вас є авторитетом в українській літературі? Окрім Андруховича, звісно?:)

- Окрім Андруховича, звісно, Ірванець. А ще Малкович, Забужко, Неборак, Герасим’юк, Мідянка, Федюк, Рябчук. Були Римарук і Пако.

 

- В чем смысл твоего писания, брат, если украинскую литературу никто не читает?

- Так я же потом малеха на русский перевожу, братела, так что все ништяк.


- Скажіть, Сергію, чи можна буде про ваше життя складати легенди - як про Маяковського, Рембо, Бодлера? Наскільки захоплююче це заняття сьогодні, бути в Україні поетом?

- Заняття захоплююче для того, хто ним займається. Наскільки це цікаво комусь іншому - навіть не уявляю. Цілком припускаю, що років через 50 це буде нікому не цікаво. А можливо навпаки - вдячні нащадки будуть підіймати непогані гонорари на біографіях сьогоднішніх письменників.


- Привіт, Сергію. Ви один з небагатьох за чиєю творчістю я біль-менш пильно слідкую, подобається вона навіть сам не знаю чим, не те щоб гумором, а скоріше чимось між рядками, скоріше навпаки якимись сумними фрагментами, звертання уваги на те , що в житті не так багато справжнього, вартого уваги. За що вам і дякую. А скажіть-но будь-ласка: 1 - чи цікаво вам взагалі розмовляти з вашими читачами у формі один на один під час різних перфомансів під вашим проводом, тобто чи потрібна вам взагалі ця зворотна реакція, реакція на вашу творчість? Питаю, бо іноді складається враження, що ви хочете після закінчення події просто швидше вшитись ). сподіваюсь я помиляюсь. 2 - чи часто харківські власники площ на яких можна проводити літературні заходи відмовляють Вам дізнаючись що руки на цьому не нагрієш? 3 - щось Ви давно нічого не казали про свій запланований фільм. як там справи з ним?

- Привіт. 1. Ні-ні, Ви помиляєтесь - я навпаки надзвичайно уважно ставлюсь до можливості поспілкуватись сам на сам, серйозно. Просто це не завжди вдається. В будь-якому разі бажання скоріше «вшитись» у мене ніколи не було. Так що підходьте під час наступних акцій - будемо спілкуватись. 2. Ні, навіть не пам’ятаю, щоби хтось відмовляв із цієї причини. Відмовляють, як правило, через зайнятість цих «площ». Ось ми шукали з «Собаками в космосі» місце для концерту, і ледве знайшли - у місті всі зали винайняті аж до середини січня, оскільки починаються «йолки». А так у Харкові багато розумних і притомних людей, готових піти назустріч. 3. Щодо фільму - вирішили з режисером повністю переробити сценарій. Так що знімальний процес відкладається щонайменше до літа.

 

Сергей, в какое время суток предпочитаете работать, ждете ли вдохновения, или можете работать в любой момент? Есть ли понятие ежедневной нормы?

- Можу працювати будь-коли, денної норми немає. Просто іноді бувають періоди «більшої творчої інтенсивності», коли потрібно щось встигнути зробити, здати матеріал. Загалом люблю, коли хтось постійно нагадує мені про необхідність працювати, бо в принципі я працювати не люблю. Зрештою, а хто любить?


- Звідки черпаєте натхнення?

- З трудових буднів нашої фантастичної республіки. Це серйозна відповідь.


- Які у тебе враження від туру «Собаки у космосі»? Є зацікавлення публіки? Що найбільше вразило під час туру?

- Від туру враження позитивні, а ось від того, що відбувається навколо стає печально. Я вже десь говорив, ми ніби вскочили до останнього вагона - в деяких містах після наших виступів закривали клуби і відміняли наступні концерти. В сенсі, не через наші виступи, а просто ми в такий період потрапили - економічна криза накриває країну з головою. Подивимось, хто виживе. А тур сам по собі прикольний - публіка, як правило, спочатку не знає як на це реагувати, потім підходить і довго дякує. Якщо побачите афіші - обов’язково приходьте. А, ще - найбільш вразили кременчуцькі панки. І кременчуцькі тьолки в дольче й габана.


- Значить, не дуже захоплююче.. Ну, тоді як щодо гонорарів уже сьогодні?

- Та ні, просто більшість по-справжньому захоплюючих речей у цьому житті занадто інтимні та особистісні, аби про них широко розводитись. Тому мені особисто не надто хочеться якихось посмертних пліток. Гонорари сьогодні зашибісь. Невже Вам справді це цікаво?


- Банальне запитання: над чим зараз працюєш? що побачить світ наступного року?

- Написав книгу віршів, називається «Ефіопія», вийде ближчим часом в «Фоліо». Пишу роман. Сподіваюсь, що він теж «побачить світ наступного року».

 

Над чим працюєте зараз?

- Щойно відповів: пишу нову прозу. Чекайте наступного року.

 

- Кажуть, що усі письменники для того, щоб писати, приймають якийсь допінг - алкоголь, курять траву, нюхають щось там. Це правда?

- Правда. Я особисто нюхаю домашні квіти, вставляє по саме нє могу. А що значить «кажуть»?

 

На Вашу думку, де знаходиться межа між літературою і буфонадою?

- Не знаю, мабуть десь там, де літературу вже не хочуть читати, але на письменників ще хочуть дивитись.

 

-  Чув, що Ваші твори номінувалися у Росію на якусь премію. Що це за премія і що ви отримали? У Росії є ваші прихильники?

- Російський переклад «Анархії в Україні» номінувався, був у довгому списку. Ну і все. Прихильники слово погане, читачі є.

 

А що там за історія трапилася із Вами з греко-католиками у Відні? :)

- З якими греко-католиками? Поясність, я відповім, добре?

 

-  У вас є муза? Чи муза це - стереотип щодо творчих людей?

- У мене є муза, хоча це - стереотип.

 

Чи плануєте Ви свої виступи найближчим часом у Києві? але без всіляких там космосів і собак? Бо вже хочеться почути вашу поезію без гармидеру:).

- О, даремно ви музику "Собак" називаєте гармидером. Думаю, що десь узимку буде презентація нової книги, ось там і можна буде все почути.

 

Та ось Вас анонім згадує про це: http://www.inlit.com.ua/node/3456#comments

- Так він же теж нічого не пояснює! Здається, крім братів Прохаськів, греко-католиків там і не було.

 

Вам не тісно у Харкові? Переїздіть до Києва!:)

- Ні, мені тут добре, дякую. Краще Ви до нас приїжджайте.

 

Чи ведетесь Ви на всіляку рекламу? Чи є така річ, яку Вам нав´язали маркетологи?

- Скоріше навпаки - намагаюсь не купувати речі, які рекламуються. Хоча розумію, що антиреклама, це, за великим рахунком, теж реклама.

 

Галичани люблять розводитись про усілякі там феномени - станіславські, львівські... а чи існує такий феномен у Харкові? ви можете сказати, що там є якась школа?

- Звичайно є - школа романтиків, Квітка, Гулак, і так далі. У Харкові живе багато талановитих людей, просто називати все це феноменом - пафосно якось.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus

- фільми в кінотеатрах України

Партнери