
Re: цензії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
- 26.05.2025|Ігор ЗіньчукПрагнення волі
- 26.05.2025|Інна КовальчукДорога з присмаком війни
- 23.05.2025|Ніна БернадськаГолос ніжності та криці
- 23.05.2025|Людмила Таран, письменницяВитривалість і віру маємо плекати в собі
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
- 14.05.2025|Валентина Семеняк, письменницяМіцний сплав зримої краси строф
- 07.05.2025|Оксана ЛозоваТе, що «струною зачіпає за живе»
- 07.05.2025|Віктор ВербичЗбиткування над віршами: тандем поета й художниці
- 07.05.2025|Ігор ЧорнийЖиття на картку
Видавничі новинки
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
Події
Олег Соловей: «Українському книжковому ринкові до сьогодні гостро бракує книгарень»
«Буквоїд» підсумовує книжковий рік, що минає. Сьогодні слово має літературний критик Олег Соловей.
Яким був рік, що минає, для книжкового ринку України?
Мені, чесно кажучи, складно говорити про ринок, нічого не видаю і нічим не торгую. Аналітикою і моніторинґом книжкового ринку також не займаюсь у розумінні фаховому, але як читач і споживач, маю відчуття, що нічого хорошого не відбувається. Зубожіння людей остаточно позбавляє їх думки про купівлю книги. Книга, до того ж, суттєво дорожчає, те саме стосується і тих поодиноких літературних журналів, які ще лишилися у каталозі на передплату. Послуга «Книга поштою» через суттєві надбавки до її вартости може бути вимушено-прийнятною лише в разі її гострої потреби для читача в провінції, де (як у Донецьку), відсутня «Книгарня Є». Іноді фіксую реальний подив від того факту, що хтось іще продовжує видавати книги. Українському книжковому ринкові до сьогодні гостро бракує книгарень; дивно, чому наш видавець не опікується їх відкриттям. Але будемо сподіватись на ліпше.
Який проект був найбільш вдалим (невдалим)?
Як на мене, повного фіяско зазнав проєкт Івана Малковича з концертними турами Ліни Костенко. Попри те, що наклад продавався нібито добре. Не все вимірюється самими лише грошима - навіть на ринку. І навіть на базарі... А скандал, що мав місце вже на самому початку того «туру» - взагалі виглядав якось по-провінційному сіро і нецікаво. Якісь меншовартість відчувалась у тому. В тих подіях Київ на деякий час утратив статус столиці... Сидячи у передмісті Донецька, я фіксував (на емоційному рівні) своє повне несприйняття таких дивних чи то бізнесових, чи якихось інших фішок - і колишньої авторки «Марусі Чурай», і колишнього чудового поета, а тепер її видавця... Вся ця історія лишила неприємний і прикрий осад. Цього не повинно бути. Літературна критика (зокрема, і львівська критика, яка є доволі фаховою) має право писати про будь-яку персоналію, яка викинула на ринок своє творіння, - до того ж, не у вигляді гуманітарної допомоги, а з метою продавати книгу, як товар. Також нещодавно абсолютно здувся проєкт під назвою «Василь Шкляр». Після багатьох його жестів і рухів, а також після письменницького з´їзду НСПУ, сподіваюся, всім уже зрозуміло, що насправді сталося з його премією.
Щодо вдалих проєктів, то я тішуся тим фактом, що вистояло і продовжує працювати, нарощуючи потужності, видавництво «Грані-Т». якщо їх книжкові серії дитячої літератури, есеїв та путівників - можна вважати проєктами, то це, безперечно, вдалі проєкти. Крім того, якщо це можна вважати індивідуальним проєктом, я готовий усіляко підтримати письменниць Олену та Юлію Черніньких зі Львова, які потужно дебютували і видали впродовж неповного календарного року два романи й книгу поезій. Такого у нас іще не було. І це тішить.
Ваш особистий вибір: книга-2011.
Серед книг 2011-го року, які я встиг прочитати, виділив би дві поетичні збірки й два романи. Поезія: Іван Андрусяк «Неможливості мови», Павло Вольвач «Судинна пошта» (обидві - «Ярославів Вал»). Романи: Степан Процюк «Маски опадають повільно» (ВЦ «Академія»), Олена та Юлія Чернінькі «Вілла "Райські пташки"» (ЛА «Піраміда»). Роман про В.Винниченка С.Процюка є першою спробою художньої романної біографії такого непростого персонажа, яким тільки і може бути Винниченко, а роман-притча сестер Черніньких вважаю не меншим проривом у жанровій літературі. І, якщо вже всі говорять, що нам потрібна україномовна жанрова література, то на цей роман читачеві слід звернути свою окрему увагу. А щодо двох поетичних збірок, згаданих вище, то це зразки якісної високої лірики, а у випадку І.Андрусяка - не менш якісного перекладу (включаючи Т.С. Еліота, Ґ.Пінтера, Ч.Мілоша, А.Бурсу, старожитніх українських поетів та ін.). На жаль, до мене досі не дійшла поетична збірка Тараса Федюка «Хуга» та «Зимові листи» В.Махна, тому оцінювати їх сьогодні не буду.
Додаткові матеріали
- Божена Антоняк: «Коли точаться суперечки між прихильниками літературного таланту Герман, Шкляра та Костенко – це нездорова ситуація»
- Василь Шкляр: Нарешті вітчизняний письменник може існувати з гонорару
- Ігор Котик:«Найбільш невдалими були спроби політиків погратися в літературу»
- Ігор Степурін: Можна прогнозувати, що у 2012 році реальний обсяг книжкового ринку буде стрімко падати
- Володимир Самойленко: «Книжковий ринок втримався, проте його падіння дуже помітне»
- Юрій Андрухович: Маю таке відчуття, що я вже не у своїй країні
- Завен Баблоян: «Для мене в цьому році був дуже важливим вихід книжки Антона Санченка «Нариси бурси»
- Олександр Гаврош: Наразі я більше спостерігаю не кризу гарних книжок, а кризу прочитання
- Євген Баран: Книга року 2011? Я розриваюся між двома поетичними книгами: «Безпритульна течія» Леоніда Талалая і «Шляхами вітру» Володимира Базилевського
- Богдан Пастух: Цей рік не був безнадійним для книжкового ринку України
- Сергій Жадан: 2011 рік був доволі прохідним для книжкового ринку
- Тетяна Трофименко: Попри затишшя в прозі, 2011 року з’явилося багато доброї поезії та перекладів
- Анатолій Дністровий: Потужне враження цього року справила «Історія японської архітектури та мистецтва» Галини Шевцової
- Ірина Славінська: Найбільш безглуздим проектом року вважаю історію з Шевченківською премію та Василем Шклярем
Коментарі
Останні події
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
- 03.06.2025|06:51Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA
- 03.06.2025|06:50Дух Тесли у Києві
- 30.05.2025|18:48«Літературний Чернігів» на перехресті часу
- 27.05.2025|18:32Старий Лев презентує книгу метеорологині Наталки Діденко «Тролейбус номер 15»
- 26.05.2025|10:38Поезія без кордонів
- 24.05.2025|13:24Дискусії, перформанс і культурна дипломатія: як пройшов інтенсив EcoLab 2.0
- 24.05.2025|13:19У просторі PEN Ukraine відбудеться читання Ганни Осадко і Марини Пономаренко