Re: цензії

28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
17.03.2024|Ольга Шаф, м.Дніпро
Коло Стефаника
15.03.2024|Ірина Фотуйма
Дух єства і слова Богдана Дячишина
14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наук
Радянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
09.03.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Інтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності

Кримінальне чтиво

Поліна Кулакова. Дівчина, яку ми втратили

Поліна Кулакова. Дівчина, яку ми втратили. – Вінниця, Дім Химер. 2019. – 150 с.

Жанр: трилер

Експозиція сприймається не зовсім реалістичною, хоч у авторській післямові читачам пояснюють: історія, покладена в основу інтриги, цілком реальна. Як пише сама авторка, свого часу на очах її бабусі нейлонова сукня розплавилася просто на дівчинці, котра стрибала через багаття. Проте в реальному житті дівчинка помітила пошкоджений вогнем одяг майже відразу, лиш розгубилася, перелякалася. У художньому творі ані дівчинка Ліда, ані її безтурботні приятелі нічого такого не помітили.

Взагалі їхня поведінка виглядає ірраціонально навіть для підлітків. Спершу проспівали Ліді та Павлові з дорого дива, без жодних заявлених у тексті підстав сакральне «тілі-тілі-тісто…» (цікаво, як далі мало бути далі – «жених і невіста»?), а потім запхали парочку в сарай і зачинили ззовні. Тим часом з підступна іскра, цитата, перетворила сукню на гарячу смертоносну смолу.

Далі події роману Поліни Кулакової «Дівчина, яку ми втратили» перестрибують на сімнадцять років уперед. Молода івано-франківська журналістка Наталя розпитує в Артема, одного з учасників тих події, подробиці. Змушуючи його вкотре оживляти в пам`яті демонів, хоча авторка й тут не дає відповіді, для чого це Наталі та її редакційному керівництву. У їхньому виданні є рубрика, де публікують подібні історії? Та обсяг роману надто невеличкий, а події змінюються з калейдоскопічною швидкістю, тож думати про такі дурниці, як причинно-наслідкові зв`язки, навряд чи треба.

Тим більше, що оповідь завдяки Артемові знову робить стрибок назад, тепер уже в недалеке минуле. Артем, Святослав, Влад, Марко і той самий Павло, якого заштовхнули в сарай разом із Лідою, вирушають чоловічою компанією в похід й дуже скоро перший із них зникає. Скоро ті, хто лишився, знаходять імпровізовану могилу, де написано ім`я зниклого побратима. Рік народження, дата смерті. Вона збігалася з днем нинішнім. Спершу молодих людей це навіть розважає. Та згодом, коли вони один за одним починають помирати, стає страшно. Артем як оповідач дає зрозуміти: всій компанії з того світу якимось чином мститься Ліда.

Уже відзначалося, що трилер Поліни Кулакової – гарно сконструйована історія про помсту за гріхи. Всяке зло має бути покаране, на тому стоїть детективний жанр від часів свого заснування. А сюжетів, побудованих на послідовному й вигадливому знищенні непокараних грішників історія жанру нараховує сотні, як не тисячі. Варто згадати класику – «Десять негренят» Агати Крісті, коли на острові посеред моря один за одним гинуть від невідомої руки дорослі чоловіки та жінки. Поруч поставимо «Дама в окулярах, із рушницею та в автомобілі» й «Убивче літо» Себастьяна Жапрізо і за бажанням список можна продовжити.

Варто нагадати фільм «Наречена була в чорному» Франсуа Трюффо з Жанною Моро у головній ролі, створеному за романом класика «чорного» трилеру Корнелла Вулрича. Згадка про нього дуже добре лягає в контекст, адже, як і в романі Поліни Кулакової, героїня вишукано мститься за наглу смерть нареченого. Але її заподіяли ненавмисне, так само герої «Дівчини…» не мали наміру позбавляти Ліду життя. Нещасний випадок, за який ніхто не відповів по закону.

Ця обставина мимоволі змушує замислитися про непомітну на позір сторону пропонованого роману. А саме: Артем, як і четверо його приятелів, після того випадку отримали сильну психічну травму. Тому кожен поводить себе відповідно: не чинить опору, навіть не намагається уникнути, як вони вважають, Божої кари, а приймають все покірно, мов ті самі мовчазні ягнята. І дивна розмова Артема з журналісткою до останніх сторінок виглядає сповіддю того, хто вижив, із метою отримати індульгенцію.

Чи отримав – читач дізнається з останнього розділу. Заради якого, виглядає, роман і писався. Він деконструює нелінійний сюжет, і дає зрозуміти: авторка заради ефектного фіналу готова заплющити очі на певні логічні лакуни, особливо помітні на початку. На запитання: «Для чого все це і чому саме так?» буде однозначна відповідь: «Задля кінцівки». Ну, найлогічніша для детективу відповідь…

Оцінка****

Кожен текст оцінюється за 5-тибальною системою. Кожна оцінка дає твору наступну характеристику:                                 

*  Жодної надії;                                   

** Погано, але не настільки. Хоча шкода витраченого часу;                                 

*** Ідея є, потрібен редактор. Вчить матчастину;                                 

**** Хочеться краще, але загалом поживно;                                 

***** Так тримати!                                 

Значок (+) біля оцінки - Автор може краще.                             

Значок (-) біля оцінки - Аби не гірше. 



Додаткові матеріали

Поліна Кулакова. Дівчина, яку ми втратили
Шпигуни навкруги
Два тижні на розшук
І смерть художникам!
Прокляті бурштином
Фатальний артефакт
Полювання на вродливих
Вбивство раз на двадцять років
Кращі детективи`2018 від «Кримінального чтива UA»
Супермен проти бовдурів
У вересні дві тисячі чотирнадцятого…
Пригоди української Попелюшки
Полювання на всесвітню владу
Помста психопатів
Слідство веде психіатр
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

20.03.2024|14:23
У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
20.03.2024|14:02
В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
20.03.2024|14:00
У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
15.03.2024|16:37
У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
14.03.2024|11:27
Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
09.03.2024|14:20
Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
06.03.2024|18:34
Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
05.03.2024|11:11
У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
05.03.2024|11:09
«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
01.03.2024|13:50
«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві


Партнери