Re: цензії
- 18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськНотатки мемуарного жанру
- 17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменницяВолодимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
- 14.12.2024|Валентина Семеняк, письменницяКлюч до послань
- 10.12.2024|Ігор ЗіньчукСвобода не має ціни
- 01.12.2024|Ігор ЗіньчукТомас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Видавничі новинки
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Занадто реальний нереальний світ «Напівлихого»
Саллі Ґрін. Напівлихий. Переклад з англійської Віктора Морозова. – Львів, «Видавництво Старого Лева», 2014 р., - 396 с.
Після величного Толкінівського Середзем’я та магічного простору Поттеріани фантастичний світ, як і рідне з дитинства королівство казок, чомусь звично було сприймати як щось далеке, таке, що існує десь-але-не-тут. Ельфи, енти, маги й літаючі мітли, уривки снів та кавалки епічної любові… Все це ніби є, а ніби й немає. Інколи тобі хочеться вірити у цей світ, втікаючи або відмежовуючись від свого власного, і тоді тамтешні мешканці, події, речі здаються реальнішими за саму реальність. Інколи ж це просто історія, красива, але цілком тобі чужа.
Натомість, читаючи «Напівлихого», на енній сторінці ти розумієш: це моторошно! Бо надто по-справжньому. Надто багато натиснуто справжніх больових точок. Надто багато зачеплено банальних, але таких важливих питань.
Світ головного героя – добра стара Англія, Шотландія, Швейцарія, гори Уельсу, – так ненав’язливо і так майстерно виписаний, що ти рухаєшся текстом, як мапою, де кожен будинок, потяг, стежка, ліжко, мийник і навіть круасани з кавою відчутні на дотик та смак. Проте тобі зовсім не хочеться бути у тому світі. Навпаки, хочеться чкурнути якнайдалі (от хоч би й до останньої сторінки), тільки щоб знати, що все завершиться хеппі ендом. Але… У тебе є клітка. Є кайдани і наручники. Є кутик неба, щоб око мало за що зачепитися. Є люди, яких ти любиш: бабуся, Арран, Дебора – та вони далеко. Зате повсюди є ті, хто тебе ненавидить. Вони катують, залишають на тілі шрами й татуювання. І зміцнюють дух. Вигострюють реакції. Але… Ти зовсім не герой. Ти хлопчисько. Звичайний підліток. Якому боляче й страшно. Який розплутує родинні таємниці, тікає з дому, вирушає «туди-не-знаю-куди», щоб «знайти-таке-не-знаю-яке» і врятуватися. Хоче мати великого й доброго батька, що захистить від усього на світі, а не буде всемогутнім чаклуном, за яким ганятиметься увесь світ. І – як же без цього! – хоче любити. Бо, крім рідних і батька-чаклуна, є ще золотокоса Анналіза – єдина, хто усміхнулася тобі у школі, кому сподобався намальований тобою дрізд, хто приходив до тебе на піщаникову кручу, щоб разом просто почеберяти ногами… Але вона лише розмінна монета у вирі подій, епіцентром яких є ти… От лишень хто ти? Який ти? З ким ти, зрештою?..
Хух! Остання сторінка… Підносиш очі від книжки. Довго згадуєш, де ти і хто, відмежовуючи себе від Натана. І розумієш – це ще далеко не кінець. Це тільки передих, щоб набрати повітря, перш ніж пірнеш у другу частину цієї нечужої історії.
Додаткові матеріали
Коментарі
Останні події
- 23.12.2024|20:38Вийшов друком другий том духовних записок Ігоря Павлюка
- 23.12.2024|18:24У ВСЛ виходить новий роман Євгенії Кузнєцової «Вівці цілі»
- 19.12.2024|11:01Топ БараБуки: довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 19.12.2024|07:49Топ продажів видавництва VIVAT у 2024 році
- 18.12.2024|13:16Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
- 17.12.2024|19:44Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
- 17.12.2024|19:09Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
- 10.12.2024|18:36День народження Видавництва Старого Лева
- 10.12.2024|10:44На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
- 10.12.2024|10:38Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу