Re: цензії

17.09.2020|Валентина Семеняк, письменниця
Коли Душа – сонце, тоді Вічність – радість
Знати Івана Денисюка
09.09.2020|Валентина Семеняк, письменниця
«Листи до Неба» торкаються найпотаємніших струн душі
08.09.2020|Віктор Вербич
«Розповідь очевидця забороненої дійсності», або «Апокаліпсис.мк»
06.09.2020|Валентина Семеняк, письменниця
Коли серця об’єднуються, то стають одним великим серцем
02.09.2020|Валентина Семеняк, письменниця
Жінка, що збирає в кошик зорі і дарує кави оксамит
Про літературу і життя без жартів
20.08.2020|Валентина Семеняк
Філософія добра і любові у новій книзі для дітей
18.08.2020|Марія Грицюк, Івано-Франківськ
Ілюзія вибору
17.08.2020|Ірина Пасько, кандидат філологічних наук
Про турів, полювання й літературу

Re:цензії

25.07.2013|17:45|Юлія Юліна

Убивця з душею жертви

Вікторія Гранецька. Тіло™ : роман. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013. – 320 с.

Людська душа – двоїста. Жоден із нас не є стовідсотково добрим чи безмежно лихим. Однак дуже важко інколи повірити в те, що, здавалося б, жорстока, груба людина здатна на добрі вчинки, що всередині неї живе любляча і віддана істота. А так буває. Про таку людину – новий роман Вікторії Гранецької «Тіло™».

Цей роман – не про переселення душ. Ця вигадана історія змушує кричати «Не вірю!». Книга – не про те, як люди мріяли жити вічно і переселялися заради цього в тіла інших людей. Ні. Це – лише фон. Насправді ключовими у романі є люди, саме на них фокусується авторка. Не на сірій масі, а на конкретних особах, які тісно пов’язані одне з одним і вибудовують фабулу твору.

Отже, Юрій, або Доктор Паскуда. Саме він і є головним персонажем у романі. Здається, ця людина не має серця, здатна на будь-який жахливий учинок навіть без мотивації. Він може безбожно убити іншу людину заради реалізації власних бажань. Убивства – це і робота, і повсякденне життя його. На роботі Доктор Паскуда переганяє душі одних людей в тіла інших, відбираючи в тих, хто хотів би жити, їхні мрії, цілі, бажання, спогади, їхні родини зрештою, знищує їх душі, щоби потім у бажаних тілах могли оселитися впливові й заможні. За межами ж лікарні Юрій легко може закохати в себе жінку, заволодіти її незайманим тілом, а потім убити й утопити в річці. Просто так. Його зовнішність, яку без зусиль можна уявити з описів авторки, і його учинки викликають обурення й відразу. Здавалося б, хіба може така людина когось любити? Чи може існувати для такої людини ідол? Виявляється, може. Його ідолом з дитинства стала Іванка.

Юрій та Іванка зростали разом у сиротинці. Іванку чужий дядько забрав і завіз за кордон. Юрій лишився. Але поклявся за будь-яку ціну знайти дівчинку і помститися чужинцю, який її вивіз. Це стало метою усього його життя. І зовсім неважливо, скільки людей мають пожертвувати (чи поплатитися) своїм життям, аби плани Юрія реалізувалися. За всяку ціну – значить, за всяку.

Велике неземне кохання. Кохання, про яке мріють сотні чи й тисячі дівчат. Щоби хлопець кохав дівочу душу, а не тіло. Щоб йому було неважливо, великі в тебе груди чи малі, криві ноги чи рівні, гладка ти чи худа. Щоби він любив твою душу, навіть якщо вона – у тілі бридкого череватого стариганя. Бути для нього ідолом. Майже богом. Юрій любив душу Іванки, не вбачаючи у ній жінки, не бажаючи її тіла. Аж поки не зустрів Іванчине тіло з душею іншої жінки. От тоді він і зрозумів: існує велика різниця між коханням і обожненням, між пристрастю і смиренною поштивістю. Доля інколи розставляє усе не так, як людина собі уявляла.

У романі поєднано елементи трилеру, хорору з яскравою любовною лінією (без якої роман був би не такий цікавий, особливо жінкам). Загалом твір – унісекс, тобто прихильники даної книги знайдуться і серед чоловіків, і серед жінок. Знаходимо тут фетишизм, магію, релігію вкупі з психіатрією (навіть не психологією). Мають місце екскурси в минуле, хоч розповідь ведеться про майбутнє. Такий собі ф’юче-роман із ретардацією.

Авторка намагалася якомога більше закрутити «клубочки». І їй це вдалося. Усі персонажі тісно пов’язані, усі події – взаємозумовлені, нічого й нікого зайвого.

Явно, що сюжет виглядає неправдоподібним. Хтось скаже, що його «зідрано» із якихось зарубіжних романів. І справді, «Тіло™» відгонить якоюсь прихованою алюзією. Але ж перипетії доль персонажів…

Головні персонажі виглядають автентично українськими. Одного звичайного дня людину забирають із рідної землі, перевозять у чужу країну і силою змушують робити те, що комусь вигідно. Застосовують шантаж, тортури, використовують найближчих і найдорожчих, аби людина погодилася на все, на будь-що. Вона не має права сказати «Ні». Немає такого слова й бути не може. Із найдобрішої людини можна зробити злісного гвинтика системи. Головне – знати, на які болючі мозолі натиснути. Ось тут вам тема так званого притлумленого патріотизму.

Гранецька на диво правдоподібно пророкує ймовірне майбутнє України через 20-40 років. У її романі такої держави більше не існує. Звісно, це – лише художня вигадка автора, але ж вона може й стати реальністю. Тож книга змушує задуматися і над цим… Якою ми хочемо бачити свою країну через кілька десятків років? І чи хочемо ми, аби вона продовжувала бути незалежною, розвиватися й міцніти?

Про «Тіло™» Вікторії Гранецької можна говорити безмежно довго, розбирати роман за персонажами, за подіями тощо. Можна аналізувати жіночі образи, не зупиняючись на одному лиш образі Юрія. Однак аналіз займе велику кількість сторінок і купу часу. Краще вже просто прочитати роман, ніж детальну рецензію на нього. Адже, мабуть, для того ця книжка така заплутана, щоб кожен читач міг самостійно й неодноразово аналізувати її, суб’єктивно, у своїй голові. Бо ж скільки читачів, стільки й думок про книгу.



Додаткові матеріали

08.06.2012|07:25|Re:цензії
Вікторія Гранецька: «В читанні шукаю різноманітності та екстриму»
21.10.2011|12:30|Re:цензії
За лаштунками «Мантри-омани»
16.07.2013|07:12|Re:цензії
Український супергерой – на американський манір
25.07.2013|17:45|Re:цензії
Убивця з душею жертви
28.06.2013|17:35|Новинки
Вийшов трилер Вікторії Гранецької «ТІЛО™»
09.12.2011|12:35|Події
Тетяна Трофименко: Попри затишшя в прозі, 2011 року з’явилося багато доброї поезії та перекладів
14.09.2011|16:15|Події
Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля» на Форумі видавців
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

19.09.2020|16:24
Сьогодні Києвом гуляв «Іван Франко»
18.09.2020|12:46
Книжка Оксани Драчковської стала лауреатом премії BookForum Best Book Award 2020
17.09.2020|23:15
Гран-прі премії BookForum Best Book Award 2020 отримала «Українська абетка. Малюнки Георгія Нарбута»
17.09.2020|21:23
III Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» відбудеться у жовтні
17.09.2020|21:18
Оголошено літературний конкурс #Рак_боятись_не_можна
15.09.2020|00:57
"Вова купує квиток до Ростова". Гурт Жадан і Собаки презентував новий трек
14.09.2020|20:25
Олег Сенцов презентує у Києві щоденник голодування та збірку малої тюремної прози
12.09.2020|08:27
Ахтем Сеітаблаєв став лауреатом Премії імені Василя Стуса 2020 року
11.09.2020|09:55
Відомі лауреати ІІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені Івана Чендея
09.09.2020|23:34
3 дні, 32 події, 30 митців із 5 країн: фестиваль MERIDIAN CZERNOWITZ відбувся в оновленому форматі


Партнери