
Re: цензії
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
- 19.10.2025|Ігор ЧорнийКовбої, футболісти й терористи
- 19.10.2025|Марія КравчукТретій армійський корпус представляє казку Володимира Даниленка «Цур і Пек»
- 18.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Кожен наступний політ може стати останнім...»
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Re:цензії
За лаштунками «Мантри-омани»
Вікторія Гранецька. Мантра-омана: Роман.— Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2011. — 240 с.
Книжку «Мантра-омана» цьогорічної переможниці конкурсу «Коронація слова» в номінації «Романи» я привезла з Львівського форуму видавців з автографом письменниці, Вікторії Гранецької, і прочитала одразу, а от написати рецензію взялася тільки зараз, рівно за місяць. Поясню чому: роман, практично позбавлений нальоту учнівства, і це попри те, що молода авторка відверто зізналася: це її перший завершений текст, викликав у мене почуття, які ніяк не вкладалися в слова. Але минув місяць, і слова самі собою знайшлися.
Отже, яка вона - книжка року за версією «Коронації слова»?
----Увага! Багато спойлерів!----
Структурно роман побудований за принципом матрьошки: коротенький пролог; перші три розділи («Життя як диво», «Ловець снів» і «Затемнення») - теперішнє; четвертий розділ, найдовший («Хто такий Влад») - екскурс у минуле; п´ятий і шостий розділи («Спокута» й «Хепі-енд», який, до слова, не такий уже й «хепі» й зовсім не «енд» - життя-бо триває) - знову повернення в сьогодення; епілог фактично повторює пролог, і таким чином коло замикається. Структура не нова, але дієва. Адже читач, у якого з перших розділів книжки склалися з героями певні стосунки, всередині роману має змогу кардинально переглянути свої погляди, і Єва, яка мало в кого на початку роману викличе симпатію, раптом пробудить і співчуття, і захоплення, і співпереживання.
У перших трьох розділах авторка вибудовує гламурно-картонну реальність, яка мовби зійшла з екранів телевізорів - чи то з російських серіалів, чи то з солодкавих реаліті-шоу. В читача суворого, який «попси» не читає, може виникнути спокуса миттю затаврувати роман як чергове «мило», де вирують африканські пристрасті. Головна героїня - фарбована білявка, яка без вагань стрибнула до шефа в ліжко, «обійшовши при цьому млосну рудоволосу секретарку та ще двох, модельної зовнішності, з відділу реклами» (стор. 23), всіх зневажає й ненавидить і досягає усього, чого прагне, не зупиняючись ні перед чим... Але сподіваюся, що навіть такого критично налаштованого читача має насторожити поява загадкового Ловця Снів, який приходить до Єви уночі та зманює «політати» з ним - бажано з даху хмарочоса.
Оскільки про спойлери я вже попередила (хто не сховався, я не винувата), не ходитиму околяса: Ловець Снів, звісна річ, це Євине підсвідоме - спогади, які вона після кількох травматичних подій, що навалилися на неї майже водночас, успішно витіснила зі свідомості, але які настирливо прориваються на волю вночі, уві сні. Єва бачить єдиний вихід: не спати. Але скільки людина може не спати? І чим це зазвичай закінчується? От-от, саме так буде й тут, і Єва таки стрибне з Ловцем Снів із даху хмарочоса, і помре... Чи не помре?
Коли привид Єви повертається в її квартиру, починаються події найцікавіші. По-перше, з´являється мій улюблений герой - хлопчик-самогубця, який стає Євиним розрадником і провідником у потойбічному світі. До речі, не знаю, як це витлумачити, але я помітила дивний такий збіг: коли зникає Євин сердитий одноокий кіт, з´являється привид Сашко, коли ж Сашко зникає, знову з´являється кіт... А по-друге, нас нарешті підводять - помаленьку, дрібними поки що крочками - до Євиного минулого, в якому вона ще була Євпраксією. (Гадаю, ім´я таки невипадкове, хай що каже про це сама героїня, згадайте-бо Загребельного: «Її назвали Євпраксією, що означало: «Щаслива», і тепер це видавалося тяжкою насмішкою»).
Так і хочеться сказати, що в наступних розділах читач дізнається, як Єва докотилася до такого гламурно-картонного життя, от тільки це було б неправдою. Адже Єва, з якою ми знайомимося в середині книжки, зовсім інша дівчина, ніж та, яку ми побачили на початку. Та й деяким подіям, описаним на перших сторінках роману, навряд чи можна вірити (скажімо, тому, що героїня сама з розрахунку стрибнула до шефа в ліжко, хай це й були її власні слова): схоже, Єва не просто витіснила з підсвідомості травматичний досвід, а й вигадала собі нове життя, включно з новим минулим. Ні, звісно, дещо лишилося, та лишилося все найгірше, так ніби Єва навмисно перекреслила все хороше не тільки в собі, а й у навколишньому світі.
Розповідати, що було далі, я не буду: все-таки маю бодай якусь совість. Сподіваюся, читач уже й так пересвідчився, що не все в цій книжці лежить на поверхні, іноді доведеться й трохи покопати вглиб. Можливо, навіть і перечитати (о новітні часи квапливого поглинання інформації!). І тоді, можливо, він спробує зрозуміти, для чого в тексті з´явилася картина, яка живе своїм життям і навіть здатна впливати на долі людей, і що це за роман «Мантра-омана», який пише героїня, а коли допише, поставить знакове «The End»... Звісно, в творі не обійшлося й без деяких натяжок, коли мені, як Станіславському, хотілося скрикнути: «Не вірю!» Але я трохи поміркувала й вирішила: хто його зна, в житті всяке буває...
Добре, що Вікторія Гранецька зайняла тверду позицію, заявивши: «Ані критики, ані образ я не боюся». Якщо вже читач непересічний дозволяє собі про книжку вислови на кшталт «це текст про дамське знервування», не варто очікувати, що читач пересічний зрозуміє все, що в свій роман хотіла вкласти письменниця. Хтось перечепиться через нецензурну лексику (так-так, зізнаюся, не терплю її і не пробачаю навіть Андруховичу), хтось - через прикрі неоковирності, за які можна поганити як автора, так і редактора (наприклад, на стор. 89 подибуємо: «зачувши про такі грошиська, ножиці в руках манікюрниці мимоволі здригнулися», на стор. 109 - «творчі люди... коять самогубства», хоча мало би бути «накладають на себе руки», «вкорочують собі віку» чи бодай «вчиняють самогубства», на стор. 113 - «тобі нечасто доводилося бувати» замість «ти нечасто бувала» тощо), хтось перечепиться через незвичну точку зору - оповідь ведеться від другої особи однини (легкості читанню це не додає), і мало хто спробує припідняти завісу сюжету й зазирнути, так би мовити, за лаштунки роману.
Але я маю велику надію, що такі читачі теж знайдуться. І зичу Вікторії Гранецькій саме таких. Бо письменник, хай що кажуть, залежить від читача. І якщо читач його заохотить, буде нова книжка, краща за попередню.
Додаткові матеріали
- П’ять книжок тижня
- Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля» на Форумі видавців
- «Коронація слова-2011» у персонах (ФОТО)
- Переможці конкурсу «Коронація слова-2011» (ПОІМЕННИЙ СПИСОК)
- Вікторія Гранецька: «Ані критики, ані образ я не боюся»
- На «Країні Мрій» буде мода, література різними мовами, юшка і … дощ
- Мало не дурдом
- «Коронація слова» визначила переможців
Коментарі
Останні події
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій
- 21.10.2025|09:36Любомир Стринаглюк презентує у Львові збірку поезії «Докричатися до живих»
- 20.10.2025|18:59Коти, книжки й доброта: у Києві проведуть благодійну зустріч із притулком «Мурчики» і презентують «Таємничий світ котів»
- 20.10.2025|15:43Роман «Укриття» Людмили Петрушко: гімн добру і силі духу
- 19.10.2025|19:30«Їжа як комунікація»: У Відні презентували книги Вероніки Чекалюк
- 19.10.2025|10:54Поети творять націю: у Львові 8-9 листопада відбудеться II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 18.10.2025|10:36"Дівчина з кулею": В США вийшла англомовна збірка віршів української поетки Анни Малігон
- 17.10.2025|18:42Екранізація бестселера Андрія Куркова «Сірі бджоли» виходить у прокат: спецпоказ у «Жовтні» з творчою групою
- 17.10.2025|17:59"Основи" презентують "Довгу сцену": Театральна серія відкриває трагічну історію "Маклени Граси" Куліша та її сучасний римейк Ворожбит
- 17.10.2025|16:30Стартував передпродаж «Книги Еміля» — нового роману Ілларіона Павлюка