Що й говорити, «зіркові» ряди гостей на цьогорічній — вже 11–й — церемонії нагородження переможців Всеукраїнського літературного конкурсу «Коронація слова» 2 червня значно поріділи, якщо порівнювати з минулорічним ювілейним святкуванням. На урочистостях не були присутні «крупнокаліберні» українські письменники, не прийшла навіть заанонсована переможниця конкурсу 2005 року Марія Матіос. Проте 11–ту «Коронацію» відвідав почесний гість — шевченкiвський лауреат Юрій Мушкетик.

Червоною доріжкою до виставкового залу АССО International, що у парку ім. Пушкіна, пройшлися Олександр Злотник, Лариса Денисенко, Ірина Славінська, Юрій Макаров, Данило Яневський, Олесь Доній, Володимир Панченко, Тамара Гундорова, Костянтин Родик. Але, як на диво, на урочистостях не було незмінної королеви й співорганізаторки конкурсу Тетяни Логуш, тож гостей приймав лише ініціатор проекту — Юрій Логуш. Певні зміни відбулися й у самому конкурсі.

Цього року список підномінацій «Коронації слова» значно розширився: з’явився поділ на різні вікові групи — окремо виділили дитячу, підліткову та юнацьку літературу. Тобто для письменників розширилося поле конкуренції, а для читачів, сподіваємося, збільшився асортимент різних і хороших книжок. Також цього року «Коронація слова» роздала чимало спеціальних відзнак: як–то за найкращі економічний детектив, романтичний, історико–патріотичний, гумористичний та гостросоціальний твори. Переглядаючи список переможців, помічаємо, що найбільше у 2011 році «розписалися» Київ та Київська область. Щодо соціального зрізу «коронованих» письменників, то на сцену по нагороди виходили і старий, і малий — від юних дівчат до сивобородих дідусів. Приємно відзначити, що серед них — і автор «України молодої» Олександр Гаврош, який отримав І премію у номінації «П’єси для дітей». Ідея розширити конкурс за рахунок літератури для молоді виникла в організаторів ще взимку, принаймні тоді вони озвучили наміри: дитяча книга «Привітаноньки» Іляни Корнєєвої не вписувалася у жодну номінацію, проте знайшлися спонсори її видати, й так з’явилися «дитячі» підномінації.

Щоправда, урочистий настрій лауреатам дещо зіпсувала плутанина з «нагородними пакетами»: то не встигали виносити конверти з іменами переможців та дипломантів, то виникали суперечки, кому віддавати статуетку чи диплом. Апогеєм хаосу на сцені стало нагородження в номінації «Романи», коли актор Віктор Андрієнко мав вручати спеціальну відзнаку за найкращий гумористичний твір, але йому в руки тицьнули конверт із номінанткою на ІІ премію. Жінка вийшла на сцену, але її наполегливо відправляли за лаштунки: мовляв, ви щось наплутали. Коли ж усе з’ясувалося, Андрієнко вигукнув: «Такий дурдом класний!», розрядивши напругу між ведучими на сцені.

Непорозуміння на сцені урівноважували відеоролики — звернення переможців попередніх років, у яких вони згадували власний досвід участі в конкурсі, ділилися нинішніми здобутками та напучували новоспечених лауреатів. Око радували гарненькі дівчатка, що виконували пісні, написані на слова минулорічних творів із номінації «Пісенна лірика про кохання». А от слух тішили улюблені й більш «розкручені» Злата Огнєвич, гурт «Гайдамаки» та Сашко Положинський із «Тартаком».

Як уже повелося на «Коронації слова», найцікавіше було поза межами зали. Покуштувавши чіпсів і цукерок та запивши їх квасом і пивом, гості повтікали із задушливого приміщення на свіже повітря в тінь парку — обговорити лауреатів, обмінятися останніми новинами і взагалі поспілкуватися із журналістами.

Про твори–переможцi й тенденцiї у свiжому маслiтi — читайте у наведених коментарях.

ПРЕМІАЛЬНІ

Переможці конкурсу «Коронація слова–2011»

Номінація «Романи»:

І премія (20 тис. грн.) — «Мантра–омана», Вікторія Гранецька (Вінниця)

ІІ премія (10 тис. грн.) — «Три таємниці Великого озера», Наталія Тисовська (Київ)

ІІІ премія (5 тис. грн.) — «Стовп самодержав’я, або 15 справ Івана Підіпригори (спогади службовця царської охранки)», Юрій Камаєв, Владислав Івченко (Суми)

Для дітей до 6 років:

І премія — «Терезка з Медової печери», Наталя Пасічник (м. Теребовля, Тернопільська обл.)

Для дітей 7—12 років:

І премія — «Зелен день, або Чарівні русалчині коралі», Оксана Радушинська (м. Старокостянтинів, Хмельницька обл.)

Для дітей 13—18 років:

І премія — «Перемагаючи долю», Олександр Зубченко (м. Вишгород, Київська обл.)

Номінація 
«Кіносценарії»:

Спеціальна відзнака — «Садок вишневий...», Ірен Роздобудько, Олесь Санін (Київ)

І премія (15 тис. грн.) — «Борода», Дмитро Сухолиткий–Собчук (Київ)

ІІ премія (7 тис. грн.) — «Перше вересня», Алла Тютюнник (Херсон)

ІІІ премія (3 тис. грн.) — «Вулкан» Роман Бондарчук, Дар’я Аверченко, Алла Тютюнник (Київ та Херсон)

Для дітей:

І премія — «Острів здичавілих свиней», Євген Чвіров (м. Енергодар, Запорізька обл.)

Номінація «П’єси»:

Велика сцена

І премія (5 тис. грн.) — «Віктор, або Чорнобильська дитина», Сергій Васильєв (Київ)

Експериментальна та камерна сцена

І премія (5 тис. грн.) — «Людина у підвішеному стані», Павло Ар’є (Кельн, Німеччина)

Для дітей:

І премія (5 тис. грн.) — «Цирк Івана Сили», Олександр Гаврош (Ужгород)

Номінація «Пісенна лірика»

Спеціальна відзнака — «Вітри», Марія Влад (Київ)

І премія (8 тис. грн.) — «Скляний звіринець», Ірина Цілик (Київ)

ІІ премія (4 тис. грн.) — «Навіщо я?», Юлія Мусаковська (Львів)

ІІІ премія (3 тис. грн.) — «Подаруй мені сон», Катерина Танчак (Івано–Франківськ)

Для дітей до 6 років:

І премія — «Я у мами помічниця», Микола Грабовський (Київ)

Для дітей 7—12 років:

І премія — «Равлик», Каріна Лінова (Київ)

КОМЕНТАРІ

Сергій Пантюк, 
письменник, 
член журі номінації «Пісенна лірика»:

— Цього року я був у журі, що відбирало пісенну лірику про кохання, а також пісенну лірику для дітей. Довелося прочитати 191 рукопис, й тут така цікава тенденція: першими приходили твори від нездар — це просто повна «лажа», далі траплялися просто блоки хороших текстів, які проте не мали нічого спільного з пісенною лірикою про кохання — це були якісь карколомні верлібри. Як на мене, то для них варто було би виділити якусь номінацію чи знайти інший вихід, але до цього поки що ніхто не готовий.

Олександра Коваль, 
президент Форуму видавців у Львові, член журі номінації «Романи»:

— Ми отримали до розгляду 22 романи, але з них, на мою думку, опублікування варті два–чотири. Мене стурбувала вторинність романів — як правило, вони є переспівами чи наслідуваннями того, що вже десь кимось було написано. У кращому випадку — компіляція з різних джерел, перенесена на український ґрунт, у гіршому — явне наслідування і сюжетних ліній, і характерів. У романах нема хорошого міцного реалізму. Те, що у нас намагаються видати за родинну сагу, — дуже поверхове. У цьогорічному наборі текстів майже в кожному другому як негативний персонаж задіяний психотерапевт чи психоаналітик, і взагалі багато дій відбуваються в середовищі психічно нездорових людей. Склалося враження, що конкурсанти сприйняли таку тему за виграшну, проте все описано дуже неправдоподібно. Якщо ці романи стануть популярними і впливатимуть на свідомість мас — чого ми й очікуємо від масової літератури — то вони будуть дезорієнтувати і дезінформувати.

Проте сподіваюся, що з’явиться новий вибір літератури, бо почала писати молодь, а ті кандидати, яких відібрали і нагородили, будуть наполегливо працювати над собою і випишуться.

Ірен Роздобудько, письменниця, лауреат у номінація «Кіносценарії» за твір «Садок вишневий...», 
написаний у співавторстві із Олесем Саніним:

— Я думаю, фільм на наш сценарій «Садок вишневий...» буде першим українським історичним вестерном. Основна тема — розстріл цеху кобзарів у Харкові у 1934 році, все відбувається на тлі пригод американського хлопчика, який випадково став поводирем кобзаря і пройшов із ним усі українські села, і події тягнуться аж до наших днів.

Власне, ідея твору належить Олесю Саніну, бо він походить із кобзарської родини. Олесь мав великий задум — залучати до зйомок голлівудських акторів. Думаю, це його мрія — зняти фільм про кобзарів. Він мене захопив своєю ідеєю, й мені довелося перечитати багато, вивчити лебійську мову, якою розмовляли кобзарі, аби їх ніхто не зрозумів. Це дуже цікавий пласт історії, але про це ніхто не говорить.

Вікторія Гранецька, 
переможниця в номінації «Романи», вчителька початкових класів:

— Писати я почала давно, але лише минулого року вперше написала закінчений роман і вперше взяла участь у «Коронації слова». Планую писати й далі — маю чимало ідей. Це будуть соціально–психологічні драми, можливо, з елементами містики.

Щодо роману «Мантра–омана», за який я отримала нагороду, то він про пошук людиною свого місця в житті й про те, що кохання може як врятувати, так і зламати людині долю. У творі кілька персонажів мають реальні прототипи, але загалом історії, використані там, ситуативні, й ніяких моїх особистих переживань чи трагедій там нема.

Любов Багацька