Re: цензії

20.01.2026|Ігор Чорний
Чисті і нечисті
18.01.2026|Ігор Зіньчук
Перевірка на людяність
16.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Зола натщесерце
16.01.2026|В´ячеслав Прилюк, кандидат економічних наук, доцент
Фудкомунікація - м’яка сила впливу
12.01.2026|Віктор Вербич
«Ніщо не знищить нас повік», або Візія Олеся Лупія
Витоки і сенси «Франкенштейна»
11.01.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Доброволець смерті
08.01.2026|Оксана Дяків, письменниця
Поетичне дерево Олександра Козинця: збірка «Усі вже знають»
30.12.2025|Ганна Кревська, письменниця
Полотна нашого роду
22.12.2025|Віктор Вербич
«Квітка печалі» зі «смайликом сонця» і «любові золотими ключами»

Останні події

22.01.2026|07:19
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Софія»
21.01.2026|08:09
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Обрії»
20.01.2026|11:32
Пішов із життя Владислав Кириченко — людина, що творила «Наш Формат» та інтелектуальну Україну
20.01.2026|10:30
Шкільних бібліотекарів запрошують до участі в новій номінації освітньої премії
20.01.2026|10:23
Виставу за «Озерним вітром» Юрка Покальчука вперше поставлять на великій сцені
20.01.2026|10:18
У Луцьку запрошують на літературний гастровечір про фантастичну українську кухню
20.01.2026|09:54
Оголошено конкурс на здобуття літературної премії імені Ірини Вільде 2026 рок у
20.01.2026|09:48
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Минувшина»
19.01.2026|15:42
«Книжка року’2025»: Парад переможців: Короткі списки номінації «Дитяче свято»
14.01.2026|16:37
Культура як свідчення. Особисті історії як мова, яку розуміє світ

Інфотека - письменники

Івченко Владислав

Народився 11 грудня 1976 року у місті Києві. За тиждень був висланий до Сум, де і живе досі.

Закінчив Вищі курси літературної майстерності при Будинку-музею А.П.Чехова, за спеціальністю «Поміркований реалізм». Також вчився в Сумському держуніверситеті, на економічному факультеті. Закінчив військову катедру СумДУ за спеціальністю «офіцер-артилерист, командир взводу артилерійської розвідки».  У військових діях участі не приймав.  

До останнього часу працював редактором одної з міських газет.  

Пише з 1998-го року, з 2004-го року здебільшого українською. Перед тим, як почати писати, деякий час терпів. У творчості сповідує принципи. 

 

У доробку має:   

Російською мовою (в хронологічному порядку, назви мовою оригіналу): 

- Темнота (1999)

- Сужающиеся круги (1999-2000)

- Коварство летающих свиней (2000-2001)

- Тоска по цельности (2001)

- Братство Тунгусского метеорита (2002)

- Украинский герой (2002-2003)

- Недрийгайлов (чудовищные истории из райцентра) (2003)

- Любовь во времена страха (2004)

- Годы подвигов и свершений (2005)

- Четыре повести (2005)

- Путешествие по реке Снов (2005)

- Два пальца прокурора (2006)

- Мужчины и Женщины (2006)

- Хамло (киноповесть) (2007) 

Українською мовою: 

- Мандри втікача (роман в листах) (2005)

- Брехлива втеча (2005)

- Моя ведуча (роман пошуку) (2006)

- Дві повісті (2007)

- Рука з борщу (книга фантастичних оповідань) (2007)

- Сім років без взаємності (книга поезій) (2007)

- Дике поле (2008)

- Тарасович або Третій гетьманат (2008)

- Не можна забувати (книга історичних оповідань) (2008)

- П’ятнадцять і одне кіно (Збірка кінооповідань про кохання) (2009) 

У 2008-му році випустив сенсаційну двомовну книгу «Івченко об’єднує Україну», яка поєднала нонконформістську прозу, революційний дизайн, вірші у стилі пафосного еротизму, малюнки у стилі печерного реалізму та пухлий скандинавський офсет (авторська сторінка книги: http://superknyga.livejournal.com ).  

В інтернеті присутній на сайті Гоголівської академії, де виступає під псевдо Владюша Бар-Кончалаба.  Авторська сторінка: http://www.gak.com.ua/authors/599 

Російськомовні твори можна почитати тут: http://www.proza.ru/avtor/ivchenko 

Друкувався у журналах «Наш», «Роман-газета», «Полдень», «Київська Русь», «Нова проза», «Коміксуха» та інших.

 

Неодружений, без ш/з.



Партнери