Re: цензії

28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
17.03.2024|Ольга Шаф, м.Дніпро
Коло Стефаника
15.03.2024|Ірина Фотуйма
Дух єства і слова Богдана Дячишина
14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наук
Радянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
09.03.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Інтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності

Re:цензії

17.08.2012|08:15|Микола Цибенко

І один в морі – воїн

Джошуа Слокам. Навколосвітня подорож вітрильником наодинці/ Перекл. з англійської. – К.: «К.І.С.», 2011. – 240 с.

Наодинці з морем - нелегка справа. Проте Д.Слокам не вважає, що він був наодинці. Ось цитата з його книги: «...Якось мені довелося чистити щогли мого човна від гілок, після того як він, всупереч моїй волі, дрейфуючи, три рази огинав маленький острів. Це коштувало мені неабияких нервів, і щоб вберегтися від нападу, я лаяв свого човна, звертаючись до «Спрея» так, як розлючений фермер до свого вола чи коняки.

 - Хіба ти не знаєш, - кричав я йому, - хіба не знаєш, що тобі не можна лазити по деревах?»

«Спрей» - це назва шлюпа, на якому подорожував автор цієї книги, а наведений жарт, звичайно, не єдиний в ній.

 Хотілося б звернутися до хлопчаків юного віку (як до можливих найчисельніших читачів цієї книги) із запитаннями: Ви любите вболівати за футбол? А у футбол самі грали?  До чого ці запитання? До того, що вболівати і грати - дуже різні речі. Вболівальник не має суцільних синців на ногах, у нього не терпне від удару футбольного м´яча... гм, ну те, що прикривають футболісти під час пробиття штрафного...  Такою ж мірою справжнє морякування відрізняється від читання книги (чи перегляду кіно) про романтичну професію моряка. Проте цікава розповідь про моряцьку професію, тим паче - опис дивовижних мандрівок з неймовірними пригодами, захоплює і приваблює не менше, ніж вболівальника споглядання футболу на стадіоні чи по телевізору. Юним читачам перекладачі (а їх виявляється аж дев´ять чоловік) подарували не тільки переклад, але в примітках подали пояснення численних професійних термінів, що зустрічаються на сторінках книги. Забігаючи наперед, скажу, що в кінці книги подані навіть креслення того ж таки «Спрея», з розгляду яких я і раджу розпочати читання, щоб зрозумілішою була розповідь. Ще одна порада  - за можливості користування Інтернетом, варто супроводжувати читання переглядом географічних карт тих місць, які описує автор (за відсутності Інтернету - просто географічних карт). Це надасть змогу отримати багато додаткової уяви про подорож.

Написанню звіту про свою подорож Джошуа Слокаму, мабуть, допомогло те, що він сам дуже любив читати. Ось як він про це пише: «Але тепер, з запасом книжок на борту, я був готовий читати днями й ночами, відриваючись від цього приємного заняття лише для того, щоб випрямити судно або галс, або прилягти відпочити,  доки «Спрей» поступово долав милю за милею».

Цікавий вислів «милю за милею» автор конкретизує так: «Спрей» ... о першій годині ночі 27 червня 1898 року кинув якоря, завершивши, навколосвітнє плавання у понад 46 тисяч миль, яке тривало три роки, два місяці та два дні».  Якщо перевести 46 тисяч миль в кілометри, то це вийде більше 85 тисяч кілометрів. Чому так багато? Тому, що він об´їхав Землю не по екватору, а дуже нерівним маршрутом, а Атлантику при цьому перетнув тричі. Схема подорожі подана в книзі і при ознайомленні з нею все стає зрозумілим. Слід підкреслити, що мандрівник у своїй подорожі користувався найдоступнішими і простими речами, які були необхідні. Про свій годинник Слокам не без гумору пише: «Мій жерстяний годинник - єдиний пристрій, що показував час, давно вже втратив хвилинну стрілку, але після того, як я прокип´ятив його, ще показував години, і цього було майже досить на таких великих відстанях». Щоб не склалося враження, що подорож супроводжувалася одними при ємностями, ось ще одна цитата: «Так посеред суцільних небезпек я провів залишок ночі. Град і сльота під час несамовитих шквалів посікли мою шкіру так, що по обличчю вже сочилася кров, але що з того?». Можна додати, що мандрівник не уникнув і нападу дикунів, і ще багато перешкод довелося йому бороти.

Цей спіч про книгу Д.Спокама був би неповний, якщо не подякувати людям, які причетні до видання. Перш за все - ініціатору - пану Антону Санченку, який організував на сайті «Гоголівська академія» групу перекладачів (сам ініціатор та В.Чернишенко, Г.Михайловська, І.Семигаленко, В.Чумак, Д.Струнін, Захар ван дер Бюйтен, С.Мисько, О.Бережний), до цієї когорти слід додати і літературного редактора Є.Гринь. Друковану книгу приємно взяти в руки (чого тільки вартий під старовину «ретро-папір»), а для цього доклав своєї майстерності і художник І.Стронговський, і видавництво «К.І.С.»

Насамкінець - для тих юнаків, які візьмуться читати книгу, ще одна цитата із книги Джошуа Слокама:

«Тож, юнакам, що планують здійснити плавання можу, сказати - лише вперед! ...Небезпеки - так! Ні крихти не сумнівайтеся, що вони є. Та їх достатньо не лише в морі, але й на суходолі, і розум та вправність, даровані людині Богом, зводять їх до мінімуму».



Додаткові матеріали

19.06.2012|14:20|Події
Як зорі перемішати з макаронами. Інструкція
04.01.2012|08:30|Події
Обличчя і події літературної України-2011. ФОТО
12.12.2011|10:33|Події
У Києві презентували перекладацький проект «Джошуа»
19.12.2011|08:00|Події
Завен Баблоян: «Для мене в цьому році був дуже важливим вихід книжки Антона Санченка «Нариси бурси»
18.10.2011|11:02|Новинки
Джошуа Слокам. «Навколосвітня подорож вітрильником наодинці»
24.04.2012|13:00|Re:цензії
Прощавайте, мачо
10.05.2012|11:09|Re:цензії
Антон Санченко: «Ефіопська січ» Кожелянка настільки несподівана й потужна, що навіть не хочеться прискіпуватися до дрібниць
06.06.2012|11:48|Re:цензії
Олексій Нікітін: «Смаки у всіх різні, книг багато, а часу мало»
Антон Санченко: Мелвілли українські - під чужими прапорами
10 книжок від Миколая, або Що купити у подарунок
Антон Санченко: «Намагаюся бути ближчим до жанру суднових журналів»
«Головний» мариніст
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

20.03.2024|14:23
У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
20.03.2024|14:02
В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
20.03.2024|14:00
У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
15.03.2024|16:37
У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
14.03.2024|11:27
Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
09.03.2024|14:20
Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
06.03.2024|18:34
Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
05.03.2024|11:11
У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
05.03.2024|11:09
«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
01.03.2024|13:50
«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві


Партнери