
Re: цензії
- 21.06.2022|Марина СушкоШамани слова
- 20.06.2022|Євген Баран«Я нічого більше не хочу, лише писати…»
- 17.06.2022|Тетяна Дігай, ТернопільДиво в тому, що життя, попри все, триває
- 10.06.2022|Михайло ЖайворонЛакмусовий індикатор моралі та ученості
- 24.05.2022|Любов Ільницька, педагог, науковецьВшанування Максима Левіна в поетичних кольорах Василя Зима
- 16.05.2022|Євген БаранСюжет з багатьма можливостями
- 14.05.2022|Валентина Семеняк, письменницяВід «срібла» думок — до «Ладанки»
- 14.05.2022|Ганна Клименко-СиньоокЧеркаське літературне краєзнавство: від локального до світового
- 12.05.2022|Ганна ОсадкоЧому Україна переможе у цій війні? Відповідь дав французький мандрівник іще 170 років тому
- 06.05.2022|Любов Ільницька, педагог, науковець«Сповідь ветерана» – "невимірюваний досвід" війни Віталія Павловського
Видавничі новинки
- Як подружити дитину з емоціями розповість нова книга психологині Світлани Ройз «Ключі сили»Книги | Буквоїд
- Між укриттями і ракетами: в Україні виходить антологія "Поезія без укриття"Книги | Буквоїд
- Віра Валлє. «У пошуках Людини. Homo emoticus»Книги | Буквоїд
- Мар’ян Ґолька. «Суспільна пам’ять та її імпланти»Книги | Буквоїд
- Євгенія Завалій. «Міста, в які ти поїдеш»Книги | Буквоїд
- Леля Покотиполе. «Спартанська дівчинка»Книги | Буквоїд
- Іван Франко. «Терен у нозі»Проза | Буквоїд
- Олександр Бойченко. «Гра на вибування»Книги | Буквоїд
- Оксана Пухонська. «Поза межами бою. Дискурс війни в сучасній літературі»Історія/Культура | Буквоїд
- Петро Гаврилишин, Роман Чорненький, Ярема Кваснюк. «Військові некрополі Станиславова–Івано-Франківська (1809-2020)»Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
І один в морі – воїн
Джошуа Слокам. Навколосвітня подорож вітрильником наодинці/ Перекл. з англійської. – К.: «К.І.С.», 2011. – 240 с.
Наодинці з морем - нелегка справа. Проте Д.Слокам не вважає, що він був наодинці. Ось цитата з його книги: «...Якось мені довелося чистити щогли мого човна від гілок, після того як він, всупереч моїй волі, дрейфуючи, три рази огинав маленький острів. Це коштувало мені неабияких нервів, і щоб вберегтися від нападу, я лаяв свого човна, звертаючись до «Спрея» так, як розлючений фермер до свого вола чи коняки.
- Хіба ти не знаєш, - кричав я йому, - хіба не знаєш, що тобі не можна лазити по деревах?»
«Спрей» - це назва шлюпа, на якому подорожував автор цієї книги, а наведений жарт, звичайно, не єдиний в ній.
Хотілося б звернутися до хлопчаків юного віку (як до можливих найчисельніших читачів цієї книги) із запитаннями: Ви любите вболівати за футбол? А у футбол самі грали? До чого ці запитання? До того, що вболівати і грати - дуже різні речі. Вболівальник не має суцільних синців на ногах, у нього не терпне від удару футбольного м´яча... гм, ну те, що прикривають футболісти під час пробиття штрафного... Такою ж мірою справжнє морякування відрізняється від читання книги (чи перегляду кіно) про романтичну професію моряка. Проте цікава розповідь про моряцьку професію, тим паче - опис дивовижних мандрівок з неймовірними пригодами, захоплює і приваблює не менше, ніж вболівальника споглядання футболу на стадіоні чи по телевізору. Юним читачам перекладачі (а їх виявляється аж дев´ять чоловік) подарували не тільки переклад, але в примітках подали пояснення численних професійних термінів, що зустрічаються на сторінках книги. Забігаючи наперед, скажу, що в кінці книги подані навіть креслення того ж таки «Спрея», з розгляду яких я і раджу розпочати читання, щоб зрозумілішою була розповідь. Ще одна порада - за можливості користування Інтернетом, варто супроводжувати читання переглядом географічних карт тих місць, які описує автор (за відсутності Інтернету - просто географічних карт). Це надасть змогу отримати багато додаткової уяви про подорож.
Написанню звіту про свою подорож Джошуа Слокаму, мабуть, допомогло те, що він сам дуже любив читати. Ось як він про це пише: «Але тепер, з запасом книжок на борту, я був готовий читати днями й ночами, відриваючись від цього приємного заняття лише для того, щоб випрямити судно або галс, або прилягти відпочити, доки «Спрей» поступово долав милю за милею».
Цікавий вислів «милю за милею» автор конкретизує так: «Спрей» ... о першій годині ночі 27 червня 1898 року кинув якоря, завершивши, навколосвітнє плавання у понад 46 тисяч миль, яке тривало три роки, два місяці та два дні». Якщо перевести 46 тисяч миль в кілометри, то це вийде більше 85 тисяч кілометрів. Чому так багато? Тому, що він об´їхав Землю не по екватору, а дуже нерівним маршрутом, а Атлантику при цьому перетнув тричі. Схема подорожі подана в книзі і при ознайомленні з нею все стає зрозумілим. Слід підкреслити, що мандрівник у своїй подорожі користувався найдоступнішими і простими речами, які були необхідні. Про свій годинник Слокам не без гумору пише: «Мій жерстяний годинник - єдиний пристрій, що показував час, давно вже втратив хвилинну стрілку, але після того, як я прокип´ятив його, ще показував години, і цього було майже досить на таких великих відстанях». Щоб не склалося враження, що подорож супроводжувалася одними при ємностями, ось ще одна цитата: «Так посеред суцільних небезпек я провів залишок ночі. Град і сльота під час несамовитих шквалів посікли мою шкіру так, що по обличчю вже сочилася кров, але що з того?». Можна додати, що мандрівник не уникнув і нападу дикунів, і ще багато перешкод довелося йому бороти.
Цей спіч про книгу Д.Спокама був би неповний, якщо не подякувати людям, які причетні до видання. Перш за все - ініціатору - пану Антону Санченку, який організував на сайті «Гоголівська академія» групу перекладачів (сам ініціатор та В.Чернишенко, Г.Михайловська, І.Семигаленко, В.Чумак, Д.Струнін, Захар ван дер Бюйтен, С.Мисько, О.Бережний), до цієї когорти слід додати і літературного редактора Є.Гринь. Друковану книгу приємно взяти в руки (чого тільки вартий під старовину «ретро-папір»), а для цього доклав своєї майстерності і художник І.Стронговський, і видавництво «К.І.С.»
Насамкінець - для тих юнаків, які візьмуться читати книгу, ще одна цитата із книги Джошуа Слокама:
«Тож, юнакам, що планують здійснити плавання можу, сказати - лише вперед! ...Небезпеки - так! Ні крихти не сумнівайтеся, що вони є. Та їх достатньо не лише в морі, але й на суходолі, і розум та вправність, даровані людині Богом, зводять їх до мінімуму».
Додаткові матеріали
- Як зорі перемішати з макаронами. Інструкція
- Обличчя і події літературної України-2011. ФОТО
- У Києві презентували перекладацький проект «Джошуа»
- Завен Баблоян: «Для мене в цьому році був дуже важливим вихід книжки Антона Санченка «Нариси бурси»
- Джошуа Слокам. «Навколосвітня подорож вітрильником наодинці»
- Прощавайте, мачо
- Антон Санченко: «Ефіопська січ» Кожелянка настільки несподівана й потужна, що навіть не хочеться прискіпуватися до дрібниць
- Олексій Нікітін: «Смаки у всіх різні, книг багато, а часу мало»
- Антон Санченко: Мелвілли українські - під чужими прапорами
- 10 книжок від Миколая, або Що купити у подарунок
- Антон Санченко: «Намагаюся бути ближчим до жанру суднових журналів»
- «Головний» мариніст
Коментарі
Останні події
- 23.06.2022|16:23Фільм «Щоденник гопника» виходить на великі екрани
- 21.06.2022|17:50«Для підтримки духу воюючої України»
- 21.06.2022|12:16У Києві відкривається виставка про злочини Росії проти медіа в Україні
- 20.06.2022|15:33Відбудеться форум «Музи не мовчать!»
- 16.06.2022|16:21Дорж Бату презентує продовження «Моцарта 2.0» – роман «Коко 2.0»
- 15.06.2022|15:51«Літературний Чернігів» схуд, але надолужує з надією
- 15.06.2022|15:50Соціально-освітній проєкт «Читаємо разом» зібрав 150 000 глядачів
- 09.06.2022|17:00Фільм «Щоденник гопника» вийде в українських кінотеатрах наприкінці червня
- 07.06.2022|17:11Помер автор бестселерів «Москва ординська» та «Країна Моксель, або Московія»
- 07.06.2022|15:28Український ПЕН розпочинає третій сезон проєкту "Мереживо"