Re: цензії

14.10.2021|Богдан Смоляк
Із книг неразових
08.10.2021|Надія Гаврилюк
Звук, що торкається серця
07.10.2021|Богдан Дячишин, Львів
Світло розуму любові
05.10.2021|Валентина Семеняк, письменниця
Коли ангел із зоряним крилом, тоді у серці - сонце
03.10.2021|Роман Ткаченко, Київ
Quo vadis?
"Доторки до первісної правди слів"
02.10.2021|Ірина Фотуйма
Кого слухатися Адамові?
01.10.2021|Михайло Жайворон
Емоційно предивні історії по-павлюківськи
Старші та молодші
30.09.2021|Богдан Мельничук, Ігор Фарина
Тепле проміння бентежного слова

Re:цензії

02.04.2011|11:16|Тетяна Щербаченко

Алфавіто-звіро-вірші

Іван Андрусяк. Звіряча абетка. – К.: Грані-Т, 2008. – 72 с.

Здавалося б, що ще можна придумати в жанрі «абетки»? Можна змінювати, шукаючи ориґінального рішення, зовнішні атрибути – літери-витинанки, колажі з зображень речей та істот, додавати прописи... Але для справжнього поета зробити Абетку явищем літератури не важко. Слід просто сісти й написати.

Іван Андрусяк не боїться анаконд, павучків, гризунів у пиріжках, ґрізлі, єхидни, крокодилів, іхтіозавра і діти теж їх не боятимуться. Адже «алфавітні» розповіді про них – це цілі історії про маленькі й затишні світи. Саме про такі світи, якими живуть і в яких мешкають малюки, яким купують Абетки. 

А оця вічна морока з м’яким знаком?! Нема й не можна уявити в «Звірячій абетці» багаторічно заїжджених «кінЬ» та «тінЬ»... Педагоги сказали б про новаторський підхід поета. Знайдений ним яскраво образний «метод загадки-перевертанки» полегшить розуміння маляти цієї «дивної букви, яку не можна вимовити, тоді навіщо вона».

 

Ьнело

дивився в укір.

Дивно йому було,

що там за звір.

 

А ріка легка

забавлялася –

відобразила оленя

й усміхалася.

 

Іще одна проблемна буковка, яку не вимовляє багато абетників-початківців. Л-л-л-л... Ой, р-р-р-р.

 

(...) Ні, сказало левеня, –

я селдитий звіл.

Хто мене облазить хоце,

тому галкну «р-р-р-!»

 

Загалом же збірочка наповнена ніжності й теплих посмішок дорослого до дитини, що надає особливого флеру книжці, автор якої – чоловік.

Недоліком книжки є власне накреслення літер. Воно тяжіє до декоративності, натомість втрачається впізнаваність графічного знаку для дитини, яка тільки починає його запам’ятовувати.



Додаткові матеріали

Андрусяк Іван
Іван Андрусяк: Колись в нас було негласне табу на вживання слова "Україна"
Книжки березня: Мільйон доларів у бардачку
09.07.2009|07:29|Re:цензії
Іван Андрусяк: «Раджу «Декамерона» чи «Дон Кіхота» в перекладі Миколи Лукаша»
26.03.2011|15:17|Re:цензії
Інфікований відвертістю
03.01.2011|10:10|Re:цензії
Заручник Галичини…
10.12.2010|22:37|Новинки
Іван Андрусяк. «Кабан дикий – хвіст великий…»
19.02.2010|09:23|Новинки
Іван Андрусяк. «М’яке і пухнасте»
10.02.2010|14:25|Новинки
Іван Андрусяк. «Хто боїться зайчиків»
19.01.2009|15:25|Новинки
Андрусяк Іван про Дмитра Туптала (святого Димитрія Ростовського), Григорія Квітку-Основ’яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича, Олексу Довбуша
11.12.2008|07:57|Новинки
Томас Еліот. «Котознавство від Старого Опосума»
26.02.2011|10:51|Події
Літгурт «Нова деґенерація». 20 років потому (ФОТО)
16.12.2010|07:34|Події
Іван Андрусяк: «Цього року з поезією було дуже сумно…»
02.02.2009|21:55|Події
Іван Андрусяк: «Моя мрія: написати щось таке, що читалося б через сто-двісті років»
14.02.2011|15:52|Події
Іван Андрусяк презентує «Неможливості мови»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери