Re: цензії
- 05.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, мов цвяхи, вийняті з долонь
- 05.11.2024|Ігор ПавлюкПароль до вирію
- 30.10.2024|Михайло ЖайворонВоскресіння у слові
- 30.10.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови«Хотіла б я піснею стати...»
- 28.10.2024|Олена Даниліна, філологиня, письменниця, арттерапевтиняУ війни не дитяче обличчя
- 27.10.2024|Євгенія ЮрченкоДраматично-поетичний світ Ігоря Павлюка
- 25.10.2024|Ігор ЧорнийПримари минулого
- 20.10.2024|Євгенія ЮрченкоПан на своїй землі
- 19.10.2024|Антоніна Царук, м. КропивницькийВидобувач поезії з буднів
- 17.10.2024|Альона Радецька, поетеса, літературна критикиняТрансформація життєвих істин — шлях до самопізнання
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Події
Іван Андрусяк: «Цього року з поезією було дуже сумно…»
«Буквоїд» звернувся до українських письменників та видавців із проханням підсумувати рік, що минає. Сьогодні слово поету Іванові Андрусяку.
– Яким був рік, що минає, для книжкового ринку?
– Книжковий ринок – поняття доволі умовне й химерне в наших реаліях, тому я волів би на такі обшири не замахуватись, а обмежитися винятково суб’єктивними міркуваннями. Виходячи зі своїх особистих смаків, я зазвичай оцінюю читацький рік за тим, як багато і наскільки смаковито видавали поезію. А цього року з поезією було дуже сумно… Можу назвати лише кілька книжок, які читалися мені з цікавістю і від яких я отримав насолоду: «Тінь риби» Мар’яни Савки («Видавництво Старого Лева»), «Вірші на розі» Павла Вольвача («Ярославів вал»), «Дерево навколо птаха» Тараса Девдюка («Каменяр»), антологія поезії українського зарубіжжя «Аз, два, три… дванадцять – лист у пляшці» («Піраміда»)… Направду, в інтернеті було набагато більше цікавої поезії, ніж «на паперових носіях»!
А по-справжньому «врятувала» мені рік нова серія «Сучасна дитяча поезія» видавництва «Грані-Т», до якої я як літературний редактор теж був причетний – збірки «Неслухняники» Сергія Пантюка, «Тьотя Бегемотя» Юрія Бедрика, «Віршів повна рукавичка» Василя Голобородька, «Усе підростає» Лесі Мовчун і «Зелена квітка тиші «Михайла Григоріва. Дуже сподіваюся, що не зіпсувало доброго настрою цієї серії і моє «М’яке і пухнасте»…
Також не можу не згадати ще дві дуже цікаві й важливі книжки – збірник дванадцяти українських поетів родом із Карпат «Дваnа́st’» у перекладі словацькою Валерії Юричкової (Ліра») і Малу антологію молодої української лірики «Лоза / Videira» в перекладі португальською Віри Вовк (Ріо-де-Жанейро, Бразилія). Звертаю на них увагу не через те, що там є і мої вірші, а як приклад якісного сучасного представлення української поезії іноземному читачеві.
– Який проект був найбільш вдалим (невдалим)?
– Я не мислю категоріями проектів. Книжки – інша річ… Цього року вийшла низка книжок, які я не лише прочитав із задоволенням, а й залишив їх на своїй «актуальній» полиці на майбутнє перечитування, – відзначаючи, що українська проза помалу «стає на ноги», і з нею тепер уже можна спокійно, розважливо й мисливо спілкуватися. Це романи «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко («Факт), «Дрозофіла над томом Канта» Анатолія Дністрового («Піраміда»), «Століття Якова» Володимира Лиса (КСД), «Троянда ритуального болю» («Академія») і «Руйнування ляльки» («Ярославів вал») Степана Процюка, «Джури-характерники» Володимира Рудківского (А-ба-ба-га-ла-ма-га»), збірка «Казки П’ятинки» Дзвінки Матіяш («Грані-Т»), книжка віршів і оповідань Василя Карп’юка «Мотлох» («Смолоскип»), повісті й новели «Ельза» Олега Солов’я («Треант»), збірка есеїв Сергія Грабара «Метафорфози» («Грані-Т»)…
Не можу також не відзначити два перекладних видання, до яких я був причетний як редактор, знаю їх, так би мовити, «зсередини», а тому абсолютно певен у тому, що це справжні «бомби» – роман Райнера Марії Рільке «Нотатки Мальте Лявридса Бриґґе» в перекладі Юрка Прохаська і есеїстика Маріуша Щиґла «Ґоттленд» у перекладі Богдани Матіяш (обидві книжки – «Грані-Т»).
Звісно, встиг прочитати не все, що хотілося, – скажімо, перша «доросла» книжка моєї улюбленої дитячої письменниці Лесі Ворониної, нова повість Олени Захарченко і новий роман Мирослава Дочинця все ще чекають, коли я буду трохи вільніший (певно, вже ближче до нового року)… А ось декотрі з «голосних» книжок мені відверто «не пішли» – скажімо, новий роман Сергія Жадана «Ворошиловград» я ледве «вгриз» до половини й покинув, бо для мене це виявилося чомусь страшенно нудним (прошу не робити далекосяжних висновків – це не більше ніж суб’єктивне враження, яке жодним чином не перекреслює мого загалом дуже приязного ставлення до Сергія і його творчості)…
– Ваш особистий вибір: книга року-2010.
Повна академічна збірка творів Григорія Сковороди, підготовлена професором Леонідом Володимировичем Ушкаловим («Майдан»). Мені здається, що цей вибір настільки очевидний і безсумнівний, що жодних коментарів не потребує.
Додаткові матеріали
- Поезія Івана Андрусяка на «Буквоїді»
- Латання німбів Іваном Андрусяком
- Літературний Інтернет: Сайт Івана Андрусяка
- Літературне ЖЖиття. Частина перша
- Іван Андрусяк: «Моя мрія: написати щось таке, що читалося б через сто-двісті років»
- Іван Андрусяк. «М’яке і пухнасте»
- Іван Андрусяк. «Кабан дикий – хвіст великий…»
- Іван Андрусяк. «Хто боїться зайчиків»
- Андрусяк Іван про Дмитра Туптала (святого Димитрія Ростовського), Григорія Квітку-Основ’яненка, Тараса Шевченка, Ніла Хасевича, Олексу Довбуша
- Андрусяк і його Чакалка
- М’який і пухнастий Андрусяк
- Іван Андрусяк: «Раджу «Декамерона» чи «Дон Кіхота» в перекладі Миколи Лукаша»
- Іван Андрусяк. «Хто боїться зайчиків»
- Іван Андрусяк: Колись в нас було негласне табу на вживання слова "Україна"
Коментарі
Останні події
- 30.10.2024|14:38У просторі ПЕН відбудеться зустріч із письменницею Оксаною Мороз у межах Кіноклубу Docudays UA
- 30.10.2024|13:4410 причин відвідати Фестиваль “Земля Поетів” у Львові 9-10 листопада
- 28.10.2024|13:51Оголошено довгі списки Книги року ВВС-2024
- 25.10.2024|09:29Книгарня біля Софіївського парку: "Книгарня "Є" відкрила магазин в Умані
- 19.10.2024|09:56Названі лавреати Міжнародного літературного конкурсу прози рукописів «Крилатий Лев»
- 17.10.2024|12:48У видавництві “Чорні вівці” розпочався передпродаж підліткового зимового фентезі “Різдвяний експрес” Карін Ерландссон
- 17.10.2024|11:55Розпочався конкурс на здобуття премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 17.10.2024|11:33Що читає Україна?: аналітика по областям
- 17.10.2024|11:27«Liber 24»: як Україна вперше взяла участь у книжковому ярмарку в Барселон
- 11.10.2024|18:46Киян запрошують обміняти російськомовні книжки на українські по “шокуючій знижці”