Re: цензії
- 01.12.2024|Ігор ЗіньчукТомас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Заручник Галичини…
Іван Ципердюк – це хтось пов’язаний із міфічними 90-ми. Хто саме? Важко сказати. Швидше якась Метафора. Якась надія. Молодеча романтика. Впевненість, що все буде добре. Словом, те, що не відбулося як реальність…
Так само і з Іваном. Його творчість так і залишилася «Химерами» 90-х, а «новодеґенератівський» контекст з постаттю Ципердюка взагалі не в’яжеться. Бо сьогодні це солідний галицький пан , який кращі роки свого життя поклав, аби добитися належного становиська матеріального. Якою ціною і як це вдалося Іванові, про це скажуть пізніше. Якщо його постать ще викликатиме літературний інтерес…
Ципердюкова поезія в прозі (збірочки «Химери», «Переселення квітня») привертала увагу саме отим непідробним і щирим романтизмом. Надією, що цей автор виросте у Майстра…
Одначе, після 1996 року Ципердюк «випав» із літпроцесу, хоча завдяки заангажованости в літгурт «Нова деґенерація» виринав у різних антологіях і навіть «Історії літератури».
Чи мав Ципердюк талант? Так. Талант заворожувати собою, особливо, коли Ципердюкові це було треба. Він і досі живе за принципом треба/не треба. «Хитрий галичанин», – охарактеризував колись його Ярослав Довган. Ципердюк – це справді свідчення того, що робить Галичина із талантами. Він – заручник матеріальної Галичини…
У новій книзі, а у ній власне, зібрано все, що має хоча би далекий натяк на літературу, Ципердюк розповідає про свого «найліпшого приятеля», який любить гуляти горами, коли там скресає сніг. Це є львівський літератор Ростислав Чопик (прізвище останнього не назване, але Ростислав – направду один із найяскравіших літературознавців свого покоління, з яким я колись учився). Ще є Тарас Прохасько («Місто без Тараса»). Ні Степана Процюка, ні Івана Андрусяка немає. Життя.
Чому про це говорю, бо книга, яку запропонували, є нічим іншим як Івановим спогадом про дитинство (дітьми ми є доти, поки віддані ідеям дитинства). Спогад про час, коли він був і міг дозволити собі бути собою. Се так важливо, навіть, для такого викінченого галичанина, яким є Іван Ципердюк.
Щодо літературности запропонованих есеїв, тут не йдеться про це. Хоча рівень самої розповіді є добротним. Ципердюк – природжений оповідач. Просто «Подорож крізь туман» – інтимний щоденник людини, яка згадує про часи, коли можна було бути сентиментальним, щирим і, моментами, безпосереднім.
Хоча не у всіх матеріялах книжки ці риси витримані. Є чисто «галицькі» фрази: я «дуже тішився» успіхами якогось літератора; я «захоплювався» життєвими вчинками ще когось там. Але є декілька непоганих, щемливих матеріялів: про Опанаса Заливаху, про Василя Кожелянка, про Юрка Покальчука, про Ярослава Довгана, про Марійку Микицей…
Я думаю, ця книга для багатьох буде гарним причинком для роздумів: про дитинство, про молодість, про втрати і прощання.
І тільки ті, які знають Івана Ципердюка, і були свідками його особистих метаморфоз, – із наївного хлопчини у «викінченого» галицького пана, – будуть перегортати книгу із відчуттям, мовби переглядають якийсь давній запилюжений сімейний альбом, де на старих чорно-білих світлинах зафіксувався образ друга дитинства, який, на жаль, виріс і про якого ми більше нічого не чули…
Ця рецензія надійшла на конкурс літературних критиків, який книжковий портал «Буквоїд» проводить спільно із видавничим домом «Most Publishing» , видавництвом «Грані-Т», магазином «Читайка», літературним конкурсом "Коронація слова" та Міжнародним благодійним фондом «Мистецька скарбниця».
Коментарі
Останні події
- 06.12.2024|18:41Вікторію Амеліну посмертно нагородили Спецвідзнакою Prix Voltaire
- 03.12.2024|09:25Дискурс радянського самовбивства
- 28.11.2024|14:49Видавництво Старого Лева спільно з Talents for Ukraine запускають серію подій "Читати. Говорити"
- 27.11.2024|12:11"Книгарня "Є" відновлює тури для письменників: дебютні авторки-фантастки вирушають у подорож Україною
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева