Re: цензії
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
- 15.03.2024|Ірина ФотуймаДух єства і слова Богдана Дячишина
- 14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наукРадянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
- 09.03.2024|Тетяна Дігай, ТернопільІнтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Re:цензії
Жінка, яка шукає щастя…
Людмила Таран. «Артеміда з ланню» та інші новели. – Львів: Срібне слово, 2010. – 184 с.
У передмові до збірки новел «Артеміда з ланню» відомої української письменниці Людмили Таран не менш відомий письменник і критик Віктор Неборак узагальнив головних героїнь збірки тезою «жінка, яка шукає», а головною проблемою книги назвав спроможність чи неспроможність українських жінок бути щасливими в Україні. І справді, чи може сучасна українка бути щасливою? Відповідь на це запитання намагаються знайти героїні Людмили Таран.
Сторінки книги оголюють перед читачем життя жінок різних поколінь,характерів, доль. Одна з найстарших героїнь знайшла сили пережити сталінські концтабори. Одна з наймолодших шукає щастя в шлюбі з іноземцем в еміграції. Ще одна – середніх літ, народжена в еміграції – прагне збагнути покинуті родинні світи своїх бабусі й мами.
«Жінки з оповідань Людмили Таран мають різні імена, вони різного віку, оволоділи різними професіями, та всі вони, сказати б, на шляху до щастя. Вони в пошуках – ідентичності, родоводу, краси, затишку, влаштованості, мистецтва,розумних і гарних чоловіків, материнства врешті-решт», – резюмує Віктор Неборак.
Кожна героїня намагається порозумітися насамперед із собою. Відтак – осягнути рівновагу в стосунках зі світом, в якому доста важливу роль відіграють чоловічі правила гри, суспільні табу, страхи й забобони. Як зауважує В.Неборак, чоловічий світ у оповіданнях Л. Таран слугує подразником, тлом, утручанням ззовні: «Цікаво, що позитивні чоловічі типи в оцінці жінок-персонажів трапляються зовсім нечасто. Вони охоче принижують жінок, гризуть їх своїми зауваженнями в побуті, паразитують на їхніх дочірних почуттях, намагаються схилити до статевих зносин, використовуючи службове становище, судять їх як відьом, удаються до сімейного насильства… Героїні Л. Таран потерпають через побутові негаразди, спільний хаос, нестачу коштів, чоловіків. Вони в’януть і старіють, так і не скуштувавши повноти жіночого щастя».
Що ж для цих жінок є тим ефемерним поняттям «щастя»? Як зауважила одна з героїнь, «Щастя – це коли тато не п’яний і не бігає за мамою із сокирою»...Так, у всіх жінок різне уявлення про щастя, однак усі вони хочуть «у закуток із книжечкою», їм би «тільки півозера спокою», щоб «згорнутися калачиком і заснути – і пріч од усіх проблем, клопотів світу, любовних хортів, які весь час біжать по сліду і пускають аж до землі довгу в’язку слину спокуси, і криволапих псів інтриг, драм і тривог».
Зачаєний жаль цих жінок дряпає до крові. Їхній світ тільки «для внутрішнього вжитку», а наперед сформованими, «як пасочки з піску, фразами» вони трепетно намагаються вберегти від чужих цей свій світ, який, як не парадоксально, часто теж побудовано на піску.
Кажуть, жінок не варто намагатися зрозуміти, їх треба просто любити. Ні, жінок таки потрібно зрозуміти і після цього зуміти полюбити. Тоді все награне, нещире, вдаване спаде. Як старе листя з дерев. Як зайвий одяг…
Ця рецензія надійшла на конкурс літературних критиків, який книжковий портал «Буквоїд» проводить спільно із видавничим домом «Most Publishing» , видавництвом «Грані-Т», магазином «Читайка» , літературним конкурсом "Коронація слова" та Міжнародним благодійним фондом «Мистецька скарбниця».
Додаткові матеріали
- Другий день фестивалю «MERIDIAN CZERNOWITZ». ФОТО
- Таран Людмила
- Людмила Таран: «Ми так мало про себе знаємо…»
- Ботанік плюс
- Не розмовляй із незнайомцем
- Гості з майбутнього
- Психо назавжди
- Людмила Таран: Прочитайте вибране Віри Вовк «Маскарада», не пошкодуєте
- Людмила Таран. «Артеміда з ланню та інші новели»
- Владислав Таранюк про Івана Пулюя, Василя Єрошенка, Василя Каразіна, Агатангела Кримського, Лазаря Заменґофа
- Людмила Таран. «Дзеркало Єдинорога»
- Людмила Таран презентує «Дзеркало Єдинорога»
Коментарі
Останні події
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
- 20.03.2024|14:02В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
- 20.03.2024|14:00У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
- 15.03.2024|16:37У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
- 14.03.2024|11:27Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
- 09.03.2024|14:20Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
- 06.03.2024|18:34Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
- 05.03.2024|11:11У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
- 05.03.2024|11:09«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
- 01.03.2024|13:50«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві