Полюбляєте таємні спільноти і розповіді про унікальні закриті товариства? Журналісти сайту 24 каналу зібрали для вас п’ять абсолютно різних книжок, які дозволять зануритись в атмосферу унікальних клубів.

"Клуб невиправних оптимістів". Жан-Мішель Ґенассія

Ця книга – розповідь дванадцятирічного парижанина про його маленький світ, який потроху починає змінюватись. В родині проблеми, в ліцеї незатишно, старший брат незрозуміло віддаляється. Єдина радість – маленький червоний м’ячик і клуб інтелектуалів, які втекли до Парижу з-за Залізної завіси, який збирається у бістро, значною мірою заради спілкування.

За цим, на перший погляд, звичайним сюжетом криється фантастичний світ. Дуже подібний на той, у якому всі ми були у підлітковому віці. У цій книзі багато післявоєнного Парижу. Саме такого, яким ви уявляєте його з кіно. У цій книзі багато фотографій, створених лише словами, від чого кожен знімок стає ще чарівнішим. У ній багато рок-н-ролу, читання, щирих емоцій та приводів подумати, що все вже колись було і закінчилось добре. Значить, і у нас все закінчиться добре. А ще у цій книзі дуже багато невиправних оптимістів, у яких є чому повчитись.

"Клуб убивць букв". Сигизмунд Кржижановський

Сигизмунд Кржижановський – київський письменник першої половини ХХ століття, якого росіяни вперто називають "російським", хоча саме завдяки їм його доробок так і лишився недооціненим. Кржижановський був енциклопедістом та геніальним майстром слова. Тому його роман схожий на багатошаровий пиріг, в якому величезна кількість інгредієнтів змішана настільки майстерно, що смакувати ним хочеться повільно, аби розтягти задоволення настільки, наскільки це лише можливо.

"Клуб убивць букв" – захоплива антиутопія-конструктор. Про книги і букви. І про те, чому книги бувають шкідливими. І про людей. І про те, чому шкідливими бувають вони. У книзі стільки неймовірних ходів, поворотів та сюжетів, що в якійсь момент навіть сучасний читач, балуваний розмаїттям фантастичних творів, захлинається від захвату. Коли зауважити, що вона написана у 1920-их – ефект підсилиться. Тому якщо відчуваєте, що час від часу букви потрібно вбивати, але ще знаєте як і чому – прочитайте. Вам точно сподобається.

"Клуб любителів книг і пирогів з картопляного лушпиння". Мері Енн Шеффер, Енні Берроуз

Ще одна книга із післявоєнною атмосферою та тими дивами, що трапляються із людьми, які пережили війну. Цього разу – післявоєнний Лондон та спроби молодої письменниці знайти красивий та небанальний сюжет для книги, яка би потішила людей, які змучені роками Другої світової війни. Ця книга – дуже британська із тим особливим післясмаком, який має якісна англійська проза.

Віддалений острів Гернсі, який тільки починає повертатися до життя після окупації. Візерунки людських доль. Трохи красивих інтриг у сюжеті. Усвідомлення того, що навіть найстрашніша війна, закінчується. І після неї все одно залишаються хороші книги, світлі люди, хороші вчинки і справжні почуття. Ну, і звісно дуже таємний, але дуже крутий клуб, учасники якого надихають.

"Клуб Дюма, або Тінь Рішельє", Артуро Перес-Реверте

Ще одна книга про таємну спільноту, яка зібрала бібліофілів, букіністів та інших прихильників. Один з яких наймає спеціального літературного детектива Лукаса Корсо, аби порівняти три відомі примірники унікального видання. І все би було добре, якби довкола цих видань на закручувались вихри драм, інтриг, таємниць, убивств та якоїсь містичної небувальщини. Яка, зрештою, мусить мати якесь логічне пояснення. Книга неквапно захоплює. І потім перекидає у ті відчуття, які виникали у дитинстві із першим знайомством зі створеними Дюма мушкетерами, їхніми пригодами та розумними інтригами підступного кардинала. Ну, як і романи Дюма, ця книга вимагає часу та спокійного читання. Щоб приналежність до закритого літературного клубу читач відчув всім тілом.

"Посмертні записки Піквікського клубу", Чарлз Діккенс

Ця книга – така собі "Гра престолів" свого часу. Не тому, що там багато відвертості, жорстокості і драконів. Тому, що на кожну нову публікацію з цієї серії чекали, так само як на нові серії цього серіалу.

"Посмертні записки Піквікського клубу" публікували окремими випусками, і вони складаються з розрізнених розповідей, об´єднаних спільними героями. Дія відбувається у 1827-1828 роках. Головний герой роману містер Семюел Піквік, есквайр — добродушний і заможний літній пан, засновник та постійний президент Піквікського клубу. Клуб містера Піквіка — це кепкування над численними науковими товариствами, популярними того часу. На одному з його засідань президент пропонує глибше проникнути в таємниці життя, здійснюючи експедиції в навколишній світ, тобто в околиці Лондона. Із цього часом виходять абсолютно нестандартні ситуації. Вся книга – атмосферна та захоплююча, насичена тим британським гумором, який можна або любити, або ні. Книга для тих, хто любить класику та знає, як отримувати від неї задоволення.