Міра Київська, Букмоль, чільне зображення - ілюстрація із книжки «Професор Астрокіт і неосяжний космос»

 

Безмежний, фантастичний, загадковий — такий далекий і водночас такий близький, такий рідний і водночас такий чужий космос вабить нас, надихає та спонукає ніколи не зупинятися досліджувати простір навколо нас, ставити складні запитання та шукати відповіді, мріяти про відкриття нових світів і вірити в існування чогось справді несподіваного. І якщо побіжно знайомитись із ним ми розпочинаємо чи не від самого народження, коли вперше бачимо небо, помічаємо на нічному небосхилі зорі, спостерігаємо за тим, як сходить і заходить Сонце та змінюється Місяць, то для того, щоби вивести стосунки з ним на новий рівень, потрібно дізнатися про нього більше. Як саме? Відповідь, як завжди, у книжках — яскравих, цікавих і захопливих дитячих енциклопедій (і не тільки!), з якими зможуть робити свої перші кроки як майбутні астрономи, так і космотуристи.

 

 

Будь-яке знання, як будинок, вимагає фундаменту. І, якщо говорити про науку про космос, то тут у ролі першої цеглинки можна без зайвих вагань узяти інтерактивну картонку «Космічний світ». Про дитячі картонки з серії «Маленькі дослідники», написаної Рут Мартін та намальованої Алланом Сандерсом, ми вже згадували не раз. Байдуже, чи мова йде про тварин, чи про тіло людини, чи про динозаврів — цьому творчому тандему завжди вдається розповісти дітям про серйозне-корисне-наукове так, щоб і навчити, і розважити, і просто зацікавити дослідженням нашого світу вздовж і впоперек. Звісно, що така і без того ласа та загадкова тема космосу з-поміж усього цього розмаїття не виняток. Тут вам і про планети, і про зірки, і про ракети та зорельоти, і про космонавтів, і, певна річ, про нашу таку рідну і таку досі малодосліджену Землю. Як і в інших книжках із серії, кожна розгортка присвячена окремій темі, кожна сторінка містить кілька «віконечок-відгорталок» (загалом їх у книжці понад 30), завдяки яким читачі можуть буквально зазирнути у серце планет, побачити, як влаштоване Сонце і стати свідками багатьох інших космічних чудес. Віконечка додають книжці інтерактивності, цупкий картон робить її стійкою до активного гортання наймолодшими дослідниками, малюнки не просто чітко та лаконічно передають інформацію, але й розважають, а короткі інформативні тексти та наукові факти не відлякують незрозумілою лексикою та містять чимало оригінальних порівнянь, завдяки яким нове сприймається легко та просто. Без вагань «Космічний світ» Рут Мартін й Аллана Сандерса можна радити як ідеальне видання для першого знайомства малечі з космосом. Першого, за яким обов’язково слідуватимуть наступні.

 

 

 

Сьогодні елементарними знаннями про космос нікого не здивуєш. Діти знають напам’ять, яка відстань від Землі до Сонця і до Місяця, а дорослі стежать у вільний час за запуском ракет Ілона Маска та ведуть суперечки щодо чорних дір. Але так було не завжди, адже все має свій початок. З чого ж починалися дослідження космосу? Про це і йдеться у книжці для наймолодшої аудиторії «Історія дослідження космосу: від сонячного годинника до польоту людини на Марс», що з’явилися у видавництві Artbooks у дитячій пізнавальній серії «Моя енциклопедія».

 

Як не важко здогадатися з назви, енциклопедія розповідає про те, як люди вперше відкривали для себе світ за межами Землі, як спостерігали за зірками та рухом небесних світил, як використовували знання про космос у «земному» житті, як збагнули, що Земля — не центр Всесвіту, як почали мандрувати космосом і знаходити можливості розширювати свої знання про світ.

 

Інформацію у книжці подано у хронологічному порядку, доповнено змістовними та водночас кумедними дещо карикатурними малюнками, яких значно більше, ніж тексту, а найважливіші слова, поняття та потенційно незрозумілі для читачів терміни виділено іншим кольором. Власне, саме читання книжки нагадує похід до музею космонавтики, у якому можна поступово занурюватися в історію відповідно до того, як вона розгорталася. Та, оскільки книжка розрахована на наймолодшу аудиторію, пірнути з нею можна не дуже глибоко — лише ознайомитись, відчути радість від пізнання нового та надихнутися для подальших досліджень. Адже відкривати таємниці нашого світу так цікаво, весело та захопливо!

 

 

 

 

Що таке Всесвіт? Що таке Сонячна система, з чого вона «складається» і як «працює»? Хто такі Сонце, Земля, Марс, Юпітер й інші «найважливіші» сусіди нашої планети небесні тіла? Якими бувають зорі, як вони народжуються і як помирають? Чи існує життя за межами нашої планети? Коли, хто і як здійснював космічні подорожі? Як влаштовано скафандр, космічний корабель і космічну станцію? Які головні здобутки космічних досліджень маємо на сьогодні? Відповіді на ці та інші запитання діти можуть віднайти у дитячій енциклопедії фізика Домініка Воллімена та художника Бена Ньюмена «Професор Астрокіт і неосяжний космос».

Перше, що у цій книжці привертає увагу, — це дизайн. Лаконічні геометричні та доволі схематичні ілюстрації, виконані у такому собі ретро-стилі, що апелює коміксів 20-, не лише роблять інформацію цікавішою та «смачнішою» для сприйняття, але й переносять читачів у часи перших запусків ракет, перших супутників, перших космопольотів тварин і людей, перших кроків Місяцем, буму науково-фантастичних серіалів і фільмів про міжгалактичні пригоди — тобто коли слово «космос» звучало ще загадковіше. До речі про тварин. Саме вони, про що не важко здогадатися з назви, і є героями книжки. Але не зовсім головними, позаяк харизматичний професор Астрокіт у безмежно милому капелюшку та скафандрі разом зі своїм не менш харизматичним помічником (авжеж мишкою й авжеж у скафандрі) виконують радше ролі таких собі провідників космічним світом. Мандруючи сторінками енциклопедії, вони переміщаються у часом і простором, знайомлячи юних читачів із космосом — інформативно, з гумором, зрозуміло, та водночас без сюсюкання. Крім того, сприймати та запам’ятовувати інформацію допомагає і те, що небесні тіла у ній також персоніфіковані, і те, що автор вдається до влучних аналогій. Як розповісти дітям про розміри планет Сонячної системи? Просто порівняти їх із фруктами та ягодами.

 

 

Попри те, що на перший погляд може здатися, ніби книжка розрахована на наймолодшу аудиторію (насамперед, через візуальний наратив), інформації у ній цілком достатньо для того, щоби підготувати до серйозного вивчення астрономії як дошкільнят, так і учнів молодших класів. Та і, ніде правди діти, дорослим буде цікаво погортати сторінки цієї стильної енциклопедії.

 

 

 

Космос безмежний, тож і не дивно, що інформації про нього — безмежно багато. А коли велика кількість інформації бурхливим потоком вривається у людський мозок, вона може сплутатись. Що ж робити, щоби чарівний космос не перетворився у свідомості на тотальний безладний хаос? Певна річ, закріпити знання у процесі захопливої гри. Власне, саме це й пропонує зробити книжка «Сонячна система», яку створили П’єр-Франсуа Моріо та Жеремі Клейс, а видали українською в «Artbooks». 

Якщо коротко, то уся ця велика та безсумнівно напрочуд симпатична книжка є набором лабіринтів, які водночас як розповідають читачам про нашу Галактику, Сонце, зорі, астероїди й комети, супутники та планети-супутники, польоти програми «Аполлон» і роботу в космосі, міжнародні космічні станції тощо, так і розважають яскравими головоломками, у яких читачам пропонується знаходити вірні шляхи, поєднувати правильні пари, збирати, помічати, розглядати, тим самим і собі буквально долучаючись до всього цього навколокосмічного світу.

 

 

 

 

Є час вигадувати історії — і є час розповідати історії, завдяки яким діти закохуються в науку, а Всесвіт стає трошечки — буквально на кілька кварків — зрозумілішим. І одним із найяскравішим свідчень цьому можна вважати серію книжок Стівена та Люсі Гокінґів про Джорджа, популярність якої досягла чи не космічних висот у десятках країн світу.

 

Отож перше, що варто знати про книжки «Джордж і таємний ключ до Всесвіту», «Джордж і скарби космосу», «Джордж і Великий Вибух», «Джордж і незламний код» і «Джордж і блакитний супутник», що протягом останніх кількох років з’являються в українському перекладі у «Видавництві Старого Лева», так це те, що це не зовсім та науково-популярна література, на яку більшість із вас можуть очікувати у книжках під обкладинкою з ім’ям одного з найвизначніших фізиків сучасності. Втім, науковості у цих книжках – як зірок у небі. Річ у тім, що, на відміну від усіх дорослих книжок Гокінґа та більшості дитячих видань про космос, історію Всесвіту, чорні діри тощо, книжки з цієї серії, крім купи цікавих фактів, мають захопливий фантастичний сюжет з інтригами, конфліктами та справжніми колізіями, мають справжніх героїв, яким співпереживаєш, за яких вболіваєш, хвилюєшся та радієш, і до яких, читаючи книжки серії, дуже прив’язуєшся, мають вони і філософський підтекст — з мораллю, порушенням важливих для сьогодення тем, але без однозначності та менторського тону.

І саме через таку художність цих книжок навчатися разом із ними напрочуд приємно та зручно. Адже, щоби ознайомитися з основами астрономії та фізики, дізнатися море потрібної, важливої й актуальної інформації про космос та його «мешканців», а також довідатися чимало цікавого про неймовірні людські винаходи та відкриття, не потрібно робити надзусиль — потрібно просто пірнути у пригоди разом із Джорджем і його подругою Енн.

 

Втім, не варто нехтувати тим фактом, що межа між вигадкою та реальністю в усіх книжках серії є доволі розмитою. І, якщо інформація про зорі, планети, комети, метеори, чорні діри, ДНК, комп’ютерні технології та різноманітні фізичні явища на окремих вставках одразу ж викликає довіру, то повірити в існування супер-комп’ютера із не надто вигадливми ім’ям Космос, здатного перенести героїв у будь-яку точку Всесвіту важко. Утім, для когось навіть цівка води, що тікає від наелектризованої лінійки – фантастика й магія. Тож, хтозна, може, десь на горищі в Люсі Гокінґ і справді стоїть такий надзвичайний комп’ютер.