У львівській книгарні «Є» презентували збірку «Метаморфози. 10 українських поетів останніх 10 років», укладачем якої виступив Сергій Жадан, а її учасниками стали його друзі-поети з Києва, Харкова та Львова. На львівській презентації «поетів останнього десятиліття» було шестеро…

Торік харківське видавництво «Клуб сімейного дозвілля» відсвяткувало 10-річчя і з нагоди ювілею видало збірку «Декамерон. 10 українських прозаїків останніх 10 років». А на одній із її презентацій пролунало іронічне запитання: «А 10 поетів буде?». А чом би й ні? Іронія стала поштовхом для комерції. І, як зазначив Віктор Неборак у післямові, «Жадан об’єднав брендовість із новизною». Тож цей рік «КСД» відкрив циклом презентацій «Метаморфоз», які вийшли накладом у вісім тисяч, а це для поезії солідна цифра.

За словами Жадана, останні десять років в українській сучасній поезії – час змін, а яких саме – про це розкажуть 170 віршів у збірці «Метаморфози», які об’єднали під однією обкладинкою п’ять сучасних українських поеток та п’ять поетів, серед них – Галина Крук, Мар’яна Савка, Маріанна Кіяновська, Богдана Матіяш, Світлана Поваляєва, Остап Сливинський, Андрій Бондар, Дмитро Лазуткін, Олег Коцарев та Сергій Жадан.

- Авторів до збірки запрошував за суб’єктивним принципом – це люди, яких люблю, читаю і від яких чекаю нових віршів, – розповів Сергій Жадан. – Єдине, поети були обмежені віковими рамками, це були представники або так званого покоління «дев’яностників», або «двохтисячників». Тому «цю книжку не можна трактувати як збірку 10-ти найкращих. Зрештою, поняття «кращий-гірший» до поетів застосовувати не дуже коректно…

Усі вірші поетів у «Метаморфозах» – ексклюзивні, не публіковані ніде раніше. З чого не тішився хіба автор післямови Віктор Неборак: «Холєра, я дожив до майже п’ятдесяти років і знову став студентом – мусив написати «реферат», а навіть не мав звідки списати, кого цитувати… Бо ж усе нове, ніким не читане!».

Оце «ніким ще не читане» і зачитували поети на літературному вечорі. Першим дали мікрофон Остапові Сливинському.

– Нещодавно зустрів знайомого, а він питає: «Коли у вас там презентація отієї антології?» – розповідав Сливинський. – Питаю: «Котрої?» – «Ну цих, останніх поетів», – відповідає знайомий. Відтоді про цю книжку не можу інакше думати, як про антологію «останніх поетів».

Мар’яна Савка презентувала цикл під назвою «Пако. Сни».

– Коли Сергій запропонував мені участь у цій антології, готувала свою книжку «Тінь риби», тому «вільних» текстів не було. Але обіцяла спробувати написати щось нове, – казала Савка. – Проте вірші не пишуться просто так, коли собі забажаєш. І раптом сталося щось дивовижне – мені допоміг Пако. Цикл, який є у книзі, наснився мені, і ці вірші саме про нього – Юрка Покальчука, якого, на жаль, з нами вже немає...

– Коли ми презентували «Декамерон», сталося так, що всі написали про любов, – зазначила Світлана Поваляєва. – Коли гортала цю збірку, зрозуміла, що жоден автор не дисонує з контекстом, і ця спонтанність просто є любов…

А далі були ще «переповнена тривогою» Галина Крук і Маріанна Кіяновська, «що бачить майбутнє, та не може змінити його», а також прем’єри від Сергія Жадана.

На завершення із залу пролунало запитання: «А навіщо усе це? Чекаєте, що вас у 2012-му із бронзи виллють?». На що Жадан віджартувався: «Нас скоріше не виллють із бронзи, а заллють цементом!».

Божена Городницька