 
 Re: цензії
- 31.10.2025|Володимир Краснодемський, журналіст, Лозанна, ШвейцаріяЯк змосковлювали ментальність українців
- 30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХудожній простір поезії Мирослава Аронця
- 27.10.2025|Ігор ЧорнийПекло в раю
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
- 19.10.2025|Ігор ЧорнийКовбої, футболісти й терористи
- 19.10.2025|Марія КравчукТретій армійський корпус представляє казку Володимира Даниленка «Цур і Пек»
- 18.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Кожен наступний політ може стати останнім...»
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Re:цензії
Самсара = Нірвана
Булгаковський Воланд зауважив: після смерті кожен отримує те, у що вірував протягом життя. Чи сподобалася нова реальність Єві, головній героїні роману Вікторії Гранецької «Мантра-Омана», це питання доволі сумнівне.
Взявши до рук книжку, вивчивши анотацію і доданий видавництвом до неї відгук популярної авторки, книголюб тут же може дійти висновку, що тримає у долонях ще одну нову-стару історію про буремне життя у великому місті на кшталт «крізь терен до зірок», розраховану на загал. В принципі, це не так далеко від істини, от тільки письменниці з Вінниці треба віддати належне: на відміну від колежанок по перу, більшість з яких нещадно крають серця і очі читачів мало схожими на справжню реальність історіями, Вікторії вдалося не лише створити привабливо-хтивий образ міської і офісної жінки-вамп, а й певним чином посміятися з нього, показавши при цьому його безпорадність.
Центром «Мантри-Омани» є життєва крива Єви – сучасної жінки з натяком на гламур, яка, аби отримати своє, ніколи не гребує тим, що доля підсовує їй під ніс. Читач знайомиться з жінкою у момент її внутрішньої кризи, коли сповнені містикою сни, а точніше – один сон, вже майже не відрізняється від реальності, що у свою чергу приводить Єву до страшних наслідків.
Гламур – це відчайдушна спроба стати аристократом там, де їх не буває і не буде апріорі. У цьому визначенні і криється усе Євине життя, принаймні ота його частина, яка показана у романі письменниці. Як я вже згадував, Вікторія Гранецька добре скомпонувала обидві реальності своєї героїні, виставши на осуд читача темний і світлий бік її душі. За зовнішністю моделі, відбіленим волоссям і брендовим одягом, Єва намагається ховати усю простоту власної натури, яка періодично вилазить на світ божий у вигляді спогадів і рефлексій за минулим, давно втраченим життям. Говорячи мовою режисерів, то була лише перша серія, події якої висвітлені у серії другій, що подається читачеві у вигляді роману. Читаючи твір, він дізнається про корені нещастя і помилки молодої жінки, які і приводять до її до фатального не розуміння різниці між сновидінням і реальністю. Як наслідок – дах п’ятизіркового готелю і спроба поглузувати з демонічною особи – Ловця Снів, образ якого проростає з так званого «минулого життя».
Окремо треба згадати і про мову «Мантри-Омани». Очікуючи на звичне для української жіночої прози солов’їне щебетання, читач раптом наштовхується на стиль і жарти, варті самої Джайніс Джоплін. Письменниця не гребує ані подробицями, які належні пані зазвичай пропускають, ані міцним, влучно вписаним у текст слівцем, що вдало підкреслює емоційний стан героїні у тій або іншій ситуації. Не позбавлений твір також і здорового гумору, що лише додає впевненості у тому, якою метою керувалася авторка під час роботи. До речі, тут Вікторії знову треба віддати належне – абсолютно нічого зайвого. Межі пристойності і непристойності «Мантри-Омани» дотримані настільки грамотно і чітко, що це дозволило їй стати переможцем у найпопулярнішому конкурсі для письменників. Рукопис справді був вартий перемоги, і це можна зрозуміти вже на перших сторінках книжки.
Безсумнівно, «Мантру-Оману» Вікторії Гранецької одразу можна внести до категорії жіночих романів. Однак це буде лише плюсом, бо завдяки авторці і її дебютному твору, грані української жіночої прози значно розширилися, що по-своєму дає і підкріплює надію на появу нових поколінь письменників, які розумітимуть: проза, як і мистецтво загалом, має бути різною – солодкою, брутальною, чарівно-веселковою, трешево-огидною. Таким є життя навколо, буває і блакитне небо з яскравим сонечком, а буває і дощ з гострим камінням під ногами. Тому автор вільний користуватися найкомфортнішою для нього призмою, крізь яку він бачить навколишній світ.
Майже кожному з нас відомо, що перший роман письменник зазвичай пише про себе або про дуже близьку людину. Отож, цікаво, про кого саме писала Вікторія, розливаючи на сторінках файлу долю доволі успішної, незалежно-залежної, щасливої у кар’єрі, але глибоко нещасної у особистому житті Єви? Ймовірно, на це питання читач має відповісти сам.
P.S. Чому саме «Самсара = Нірвана», про це ви дізнаєтеся, коли прочитаєте роман.
Додаткові матеріали
- За лаштунками «Мантри-омани»
- Вікторія Гранецька: "Емоції кожного героя я пропустила через себе, навіть якщо вони суперечили моїм особистим переконанням"
- Вікторія Гранецька: «Ані критики, ані образ я не боюся»
- Виктория Гранецкая: «Хочу, чтобы мой роман экранизировал Стивен Спилберг»
- Найемоційніші книжки року
- Введення в оману
Коментарі
Останні події
- 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
- 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
- 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
- 30.10.2025|12:15«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти
- 29.10.2025|18:12В Ужгороді започаткували щорічні зустрічі із лауреатами міської премії імені Петра Скунця
- 27.10.2025|11:2010 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові
- 26.10.2025|08:07У Львові відбудеться презентація однієї з найпомітніших книг сучасної воєнної прози: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня
- 25.10.2025|11:58Як підготуватися до Радіодиктанту національної єдности - поради від філологині Інни Літвінової
- 25.10.2025|11:51У Львові вручили премію імені Богдана Ігоря Антонича 2025 року
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій



 
        