Re: цензії
- 16.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяТа, що літає без крил
- 15.09.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, кандидат наук із соціальних комунікаційСамозбереження як мистецтво жити: ментальне здоров’я, спілкування і філософія довголіття Шигеакі Хінохари
- 12.09.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяКоли казка знає про дитину більше, ніж вона вміє сказати словами
- 12.09.2026|Буквоїд«Донька землі»: роман про кріпачку, чий біль перетворюється на пісню
- 09.09.2026|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськРомани Дмитра Кешелі про вселенську і всеосяжну любов
- 07.09.2026|Анна-Віталія ПалійІгор Павлюк: Між стражданнями і добром
- 04.09.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліДитяча душа дивиться на світ через казку
- 04.09.2026|Віктор ВербичВолинський контекст української художньої літератури для дітей
- 04.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЙдімо до свого виднокола, мріймо!
- 01.09.2026|Василь КузанВибір оптики
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Самсара = Нірвана
Булгаковський Воланд зауважив: після смерті кожен отримує те, у що вірував протягом життя. Чи сподобалася нова реальність Єві, головній героїні роману Вікторії Гранецької «Мантра-Омана», це питання доволі сумнівне.
Взявши до рук книжку, вивчивши анотацію і доданий видавництвом до неї відгук популярної авторки, книголюб тут же може дійти висновку, що тримає у долонях ще одну нову-стару історію про буремне життя у великому місті на кшталт «крізь терен до зірок», розраховану на загал. В принципі, це не так далеко від істини, от тільки письменниці з Вінниці треба віддати належне: на відміну від колежанок по перу, більшість з яких нещадно крають серця і очі читачів мало схожими на справжню реальність історіями, Вікторії вдалося не лише створити привабливо-хтивий образ міської і офісної жінки-вамп, а й певним чином посміятися з нього, показавши при цьому його безпорадність.
Центром «Мантри-Омани» є життєва крива Єви – сучасної жінки з натяком на гламур, яка, аби отримати своє, ніколи не гребує тим, що доля підсовує їй під ніс. Читач знайомиться з жінкою у момент її внутрішньої кризи, коли сповнені містикою сни, а точніше – один сон, вже майже не відрізняється від реальності, що у свою чергу приводить Єву до страшних наслідків.
Гламур – це відчайдушна спроба стати аристократом там, де їх не буває і не буде апріорі. У цьому визначенні і криється усе Євине життя, принаймні ота його частина, яка показана у романі письменниці. Як я вже згадував, Вікторія Гранецька добре скомпонувала обидві реальності своєї героїні, виставши на осуд читача темний і світлий бік її душі. За зовнішністю моделі, відбіленим волоссям і брендовим одягом, Єва намагається ховати усю простоту власної натури, яка періодично вилазить на світ божий у вигляді спогадів і рефлексій за минулим, давно втраченим життям. Говорячи мовою режисерів, то була лише перша серія, події якої висвітлені у серії другій, що подається читачеві у вигляді роману. Читаючи твір, він дізнається про корені нещастя і помилки молодої жінки, які і приводять до її до фатального не розуміння різниці між сновидінням і реальністю. Як наслідок – дах п’ятизіркового готелю і спроба поглузувати з демонічною особи – Ловця Снів, образ якого проростає з так званого «минулого життя».
Окремо треба згадати і про мову «Мантри-Омани». Очікуючи на звичне для української жіночої прози солов’їне щебетання, читач раптом наштовхується на стиль і жарти, варті самої Джайніс Джоплін. Письменниця не гребує ані подробицями, які належні пані зазвичай пропускають, ані міцним, влучно вписаним у текст слівцем, що вдало підкреслює емоційний стан героїні у тій або іншій ситуації. Не позбавлений твір також і здорового гумору, що лише додає впевненості у тому, якою метою керувалася авторка під час роботи. До речі, тут Вікторії знову треба віддати належне – абсолютно нічого зайвого. Межі пристойності і непристойності «Мантри-Омани» дотримані настільки грамотно і чітко, що це дозволило їй стати переможцем у найпопулярнішому конкурсі для письменників. Рукопис справді був вартий перемоги, і це можна зрозуміти вже на перших сторінках книжки.
Безсумнівно, «Мантру-Оману» Вікторії Гранецької одразу можна внести до категорії жіночих романів. Однак це буде лише плюсом, бо завдяки авторці і її дебютному твору, грані української жіночої прози значно розширилися, що по-своєму дає і підкріплює надію на появу нових поколінь письменників, які розумітимуть: проза, як і мистецтво загалом, має бути різною – солодкою, брутальною, чарівно-веселковою, трешево-огидною. Таким є життя навколо, буває і блакитне небо з яскравим сонечком, а буває і дощ з гострим камінням під ногами. Тому автор вільний користуватися найкомфортнішою для нього призмою, крізь яку він бачить навколишній світ.
Майже кожному з нас відомо, що перший роман письменник зазвичай пише про себе або про дуже близьку людину. Отож, цікаво, про кого саме писала Вікторія, розливаючи на сторінках файлу долю доволі успішної, незалежно-залежної, щасливої у кар’єрі, але глибоко нещасної у особистому житті Єви? Ймовірно, на це питання читач має відповісти сам.
P.S. Чому саме «Самсара = Нірвана», про це ви дізнаєтеся, коли прочитаєте роман.
Додаткові матеріали
- За лаштунками «Мантри-омани»
- Вікторія Гранецька: "Емоції кожного героя я пропустила через себе, навіть якщо вони суперечили моїм особистим переконанням"
- Вікторія Гранецька: «Ані критики, ані образ я не боюся»
- Виктория Гранецкая: «Хочу, чтобы мой роман экранизировал Стивен Спилберг»
- Найемоційніші книжки року
- Введення в оману
Коментарі
Останні події
- 16.09.2026|19:20У Нідерландах виходить двомовна поетична збірка Дмитра Лазуткіна "Будемо жити вічно"
- 15.09.2026|12:37«Крилатий Лев» вручив нагороди
- 12.09.2026|15:01Україна на Frankfurter Buchmesse 2026: 44 видавництва, спецпроєкти та візуальний стиль за мотивами Василя Кричевського
- 11.09.2026|19:50Боріс Джонсон презентував український переклад своїх мемуарів на BookForum у Львові
- 11.09.2026|19:41«Теплі казки Доброго лісу»: вийшла нова книга про добро
- 11.09.2026|09:28Дебютний роман французького актора Жана Рено вийшов українською
- 09.09.2026|20:36«Лікарня Святого Пантелеймона»: Артур Дронь анонсував вихід фінальної частини воєнної трилогії
- 09.09.2026|20:25Андрій Содомора та Олена Стяжкіна – лауреати Премії імені Василя Стуса-2026
- 09.09.2026|08:549 вересня у Києві відбудеться церемонія вручення Премії імені Василя Стуса
- 08.09.2026|20:30Книги, готелі, опера та гастрономія формують імідж України
