Фрагменти з книжки: Зрушити з місця інколи – найважливіший відрізок шляху, найсерйозніший виклик, що потребує найпотужніших зусиль. Не завмерти. Не атрофуватись. Не дозволити цілій системі особистого буття вийти з ладу. Життя повинне тривати! В першу чергу в людському серці, в духовних...

...Итак, ты мечтаешь стать бардом. Ты решаешься. Продаешь всё: одёжку, что мамка ночами шила-вышивала к твоей свадьбе, несколько глиняных горшков, пару ещё годных для носки сапог, и хромую кобылу. На вырученные деньги (Творцы-Создатели, как же их мало!), ты покупаешь лютню, или мандолину, или...

Львів. 1891 рік Він швидко йшов вулицею у хвилюючому передчутті зустрічі з коханою і думав про весну. Про цю весну, котра дарувала йому таке неймовірне, запаморочливе щастя! Чи знав він, що його життя так кардинально зміниться в одну мить? Зміниться, завдяки ЇЙ. Він закарбовував у...

По желтому идти, без севера и юга,И без порога - Так себе, идти. И так дышать – вне глубины, объемаИ частоты.Вот так себе дышать. И, за угол свернув, увидеть синий, Огромный синий столб до облаков. И так ему ничуть не удивиться,Что погрузиться внутрь его рукой.На синюю ладонь смотреть...

Под голубым идем мы будто так и нужноКак будто удивляться невозможно А это совершенно удивляет Как мы идем с тобой под голубым А вот смотри желтоволосый кто-то Вдруг засыпает на большой подушке Чему тут скажешь можно удивитьсяА это же совсем невероятноКак удивительно движенье пальцаКак...

Поки буде земля Каганатом амеб аскарид Я шукатиму дня Я шукатиму дна безнадії Але кажуть десь є Три печери любов і санскрит Там радіють веселики Й гордо ридають злодії Дух дороги яку Торувала крилата змія Я тривожно мовчу Як мовчала стриножена Хортиця Хай вагітні черниці Шепочуть моє ім’я...

29 грудня 2011 року поставлена остання крапка у першому українському СМС-романі «Поштаментальний роман». Участь у проекті взяв 31 автор із різних міст України та із-за кордону.  Ідея створити спільний проект виникла у Олександра Смика та Галини Вдовиченко місяць тому, 22...

…А якоїсь ночі я нарешті почув легке відлуння в своїй голові. Саме йшов ровом, що на Запоріжжі. То був підвечірок і в рові було майже темно – переплетені поміж собою крони старих дубів і грабів, що росли густо одне біля одного, майже не впускали сюди світла. Я йшов і не...

Часть 1. Между революцией и войной Час зупинився – клоуни в шоці, Ти обирай на чиєму ти боці. Останньому рай, а першому кулю, Бо хто сіє вітер той пожне бурю. Це – коли все не так, Коли сотні підіймуть у гору кулак. (А. Лобода 2013)   1. Три крови революции или пролог...