Re: цензії
- 31.01.2025|Олег СоловейЗалишатись живим
- 29.01.2025|Ігор ЗіньчукПрийняти себе, аби стати сильнішою
- 27.01.2025|Марія Назар, м.ТернопільКлючик до трансформації сердець
- 26.01.2025|Ігор ПавлюкМоя калинова сопілка...
- 23.01.2025|Ігор ЧорнийЖертва не винна
- 20.01.2025|Олександра СалійПароль: Маньо
- 16.01.2025|Ігор ЧорнийБориславу не до сміху
- 09.01.2025|Богдан СмолякПодвижництво, задокументоване серцем
- 07.01.2025|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськВолодимир Полєк – жива енциклопедія
- 03.01.2025|Віктор ВербичОбітниця Олександра Ковча: «Любити, вірити, чекати»
Видавничі новинки
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
Події
Світла пам’ять Імантові Аузіньшу
Осиротів літературний світ – не стало Іманта Аузіньша.
Власне, вже навіть минуло десять днів з часу його відходу (помер в ніч на 21 серпня).
Імант Аузіньш – видатний латвійський поет, перекладач, літературний критик. 1989–1992 очолював Спілку письменників Латвії. Лауреат Державної премії, премій Віліса Плудоніса та Ояра Вацієтіса, Ордена Трьох Зірок. Автор збірок «Запитав я у серця», «Поле нових світанків», «Сумний оптимізм», «Неминуче», «Гул», «Далекий голос», «Інтуїтивність» та ін. Остання поетична збірка вийшла друком 2012 року.
Українською мовою поезію Аузіньша перекладали Іван Драч, Анатолій Непокупний, Дмитро Чередниченко, Юрій Завгородній та ін.
Аузіньш багато робив для популяризації української літератури в Латвії. Ще на початку 60-х там у його перекладі вийшло «Вибране» Максима Рильського. Він завжди цікавився Україною та її культурою. Був співупорядником та писав одну з передмов (разом із Раулем Чілачавою) до книжки віршів Тараса Шевченка «Доля», що побачила світ латиською мовою (2008). Разом із тодішнім Надзвичайним і Повноважним Послом України в Латвії Раулем Чілачавою був сподвижником творення антології класичної й сучасної української поезії латиською мовою, до якої увійшли 90 авторів.
Схилімо голови на знак цієї непоправної втрати...
Рауль Чілачава, Михайло Григорів, Іван Драч, Дмитро Павличко, Петро Засенко, Олесь Лупій, Дмитро Чередниченко, Галина Кирпа, Наталка Поклад
Фото: Дмитра Чередниченка
Коментарі
Останні події
- 30.01.2025|22:46Топ БараБуки: найкращі дитячі та підліткові видання 2024 року
- 22.01.2025|11:18Англійське чаювання з Генрі Маршем: говоримо, мотивуємо, донатимо
- 22.01.2025|11:16«Інше життя» від Христини Козловської вже в книгарнях-кав’ярнях та на сайті
- 22.01.2025|09:24«Основи» перевидають фотокнигу balcony chic Олександра Бурлаки, доповнену фотографіями з 2022–2024 років
- 20.01.2025|10:41Розпочинається прийом творів на VІI Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея
- 17.01.2025|11:04Топ БараБуки: короткий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 15.01.2025|10:48FRANKOPRIZE 2025: Комітет розпочав прийом заявок
- 12.01.2025|20:21Філософські есе Олега Кришталя крізь призму відгуків
- 12.01.2025|08:23«Книжка року’2024». Парад переможців: Короткі списки номінації «Красне письменство»
- 11.01.2025|21:35«Де моє хутро»: історія про силу прийняття вперше презентували у Львові