Re: цензії

01.09.2026|Василь Кузан
Вибір оптики
31.08.2026|Ігор Зіньчук
Відшукати втрачений сенс
29.08.2026|Наталія Кулинич
Душа митця на кривавому тлі доби
28.08.2026|Тетяна Граб
Три жінки: три долі
28.08.2026|Анна-Віталія Палій
Постелимо дорогу правді
28.08.2026|Тетяна Мороз, м Івано-Франківськ, письменниця, бібліотекарка, фотографиня
Восени життя починається заново
22.08.2026|Марія Федорів, письменниця, редакторка
Одного разу ти знайдеш цей щоденник: маленькі клаптики вдячності за трансформації
21.08.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Дитячий світ недитячого поета
21.08.2026|Наталія Мартинюк
Правда і вигадка у книжці Володимира Даниленка «Ліки від любовної лихоманки»
19.08.2026|Людмила Даниленко, літературознавиця
«Обійми мої – це твоє укриття»: образ прифронтового Запоріжжя в поетичній збірці «Ми є» Валентини Вісленко

Події

02.09.2013|10:15|Буквоїд

Світла пам’ять Імантові Аузіньшу

Осиротів літературний світ – не стало Іманта Аузіньша.

Власне, вже навіть минуло десять днів з часу його відходу (помер в ніч на 21 серпня).

Імант Аузіньш – видатний латвійський поет, перекладач, літературний критик. 1989–1992 очолював Спілку письменників Латвії. Лауреат Державної премії, премій Віліса Плудоніса та Ояра Вацієтіса, Ордена Трьох Зірок. Автор збірок «Запитав я у серця», «Поле нових світанків», «Сумний оптимізм», «Неминуче», «Гул», «Далекий голос», «Інтуїтивність» та ін. Остання поетична збірка вийшла друком 2012 року.

Українською мовою поезію Аузіньша перекладали Іван Драч, Анатолій Непокупний, Дмитро Чередниченко, Юрій Завгородній та ін.

Аузіньш багато робив для популяризації української літератури в Латвії. Ще на початку 60-х там у його перекладі вийшло «Вибране» Максима Рильського. Він завжди цікавився Україною та її культурою. Був співупорядником та писав одну з передмов (разом із Раулем Чілачавою) до книжки віршів Тараса Шевченка «Доля», що побачила світ латиською мовою (2008). Разом із тодішнім Надзвичайним і Повноважним Послом України в Латвії Раулем Чілачавою був сподвижником творення антології класичної й сучасної української поезії латиською мовою, до якої увійшли 90 авторів.

Схилімо голови на знак цієї непоправної втрати...

Рауль Чілачава, Михайло Григорів, Іван Драч, Дмитро Павличко, Петро Засенко, Олесь Лупій, Дмитро Чередниченко, Галина Кирпа, Наталка Поклад

Фото: Дмитра Чередниченка



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

28.08.2026|10:24
Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2026
27.08.2026|12:43
До 170-річчя від дня народження Івана Франка: Павло Табаков презентує пісню на пронизливу лірику Каменяра
27.08.2026|12:39
«Сталінка. Богемна рапсодія» — Старий Лев перевидає культові романи Олеся Ульяненка
26.08.2026|21:59
«Літературна дегустація» до Дня Незалежності України
23.08.2026|14:30
Видавці просять Зеленського скликати РНБО через критичний стан книжкової галузі
19.08.2026|13:05
Василь Терещук: «Поезія - це завжди вихід поза рамки»
17.08.2026|13:18
Дівчина, яка не витримала власного життя: Гейден Панеттьєр, Кличко і Україна
16.08.2026|21:26
Література на смак — у прямому сенсі. І це не жарт
14.08.2026|11:19
Від вікторіанської класики до богинь Олімпу: які книжки видавництво READBERRY готує на осінь 2026 року
14.08.2026|11:16
Розпочався конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2026 рік


Партнери