Re: цензії

Закінчила Маньківську восьмирічну, Балтське педучилище, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (українська філологія). 1972 року переїхала до Києва.

Працювала в школі, у видавництвах – Київського університету та «Веселка», в журналах – «Київ» і «Міжнародний туризм», в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України, Науково-дослідному інституті українознавства, Міжрегіональній академії управління персоналом, газеті «Вісник Чорнобиля».

Член Національної спілки письменників України (з 1988 р.) та Національної спілки журналістів України (з 2011 р.).

Вийшли друком збірки її поезій: «Акценти» (1985), «День сповіді» (1990), «Обереги надії» (1991), «Ритуальний танець волі» (1994), «Горить свіча у чорних водах» (1996), «Молоде сонце» (1999), «Всупереч» (2001), «Всього-на-всього життя» (2003), «Хліби жертовні» (2006), «Це місто – наче Господа рука» (2007), «Німбом золотим» (2011), «Голос криці» (2011); збірки віршів для дітей: «Хрущикова наука» (1993), «Абетка»(2003), «Небилиці» (2008), «Чарівні шовковиці» (2010), «Сонячні віршики» (2011); фольклорне видання «Маньківське весілля» (2003, 2011); посібник з українознавства «Слово» (2003, у співавторстві); художньо-публіцистичні видання «Майстер, або Терни і лаври Івана Гончара» (2007, упорядник, автор щоденникових нотаток) та «У всесвіті Івана Гончара» (2011); переклала з польської мови твори Даріуша Лебьоди, Данути Костевич, Нікоса Хаджиніколау, з російської – Олександра Матвєєва.

Активно виступає в пресі.

Лауреат літературних премій: ім. Євгена Маланюка (1993), ім. Михайла Коцюбинського (1999), «Благовіст» (2000), Міжнародної премії СФУЖО ім. Марусі Бек (США, 2002), ім. Наталі Забіли (2010) та «Кришталевий птах» (2012); має подяку київського міського голови (2006).

Твори Наталки Поклад перекладено білоруською, російською, польською, іспанською, німецькою мовами.