Re: цензії

19.10.2018|Роксолана Жаркова, літературознавиця
Незамуровані вікна поезії Миколи Істина
18.10.2018|Ігор Зіньчук
Вижити і залишитися людиною
17.10.2018|Ірина Фотуйма
Великдень долі
16.10.2018|Оксана Нахлік
Творча вершина Надії
16.10.2018|Валентин Бердт, Харків
Сімдесят відтінків однієї вишиванки
16.10.2018|Олег Гончаренко, письменник, перекладач
Підтримка, віра, усмішка
15.10.2018|Богдан Кравченко
Війна і мир у книжці Марини Варич
12.10.2018|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
Казки для дорослих дітей
11.10.2018|Тетяна Винник, письменниця, громадська діячка
«Людина без людей»: осмислення себе у Всесвіті і Всесвіту – в собі
11.10.2018|Марина Штолько
«Зраду можна зрозуміти, але не можна виправдати»

Літературний дайджест

05.10.2018|10:40|Буквоїд

MUSTREAD: що читати під ковдрою у жовтні

Книга — такий же невід’ємний атрибут осені, як і ковдра, парасолька, гарячий чай та пухнастий шарф. 

Книга — такий же невід’ємний атрибут осені, як і ковдра, парасолька, гарячий чай та пухнастий шарф. Блог Yakaboo зібрав 10 книг, які найкраще читаються восени – вони зігрівають, коли на вулиці холодно, й ідеально підходять під ностальгійний жовтневий настрій.
 
Джон Стейнбек «На схід від Едему» (КМ-Букс, 2018, пер. Тетяна Некряч)
 
Величезна сімейна сага – якраз підійде для дощових осінніх днів. Стейнбек розповідав, що це найважливіша книга в його житті, і вона справді вдалася. На 700+ сторінках – історія трьох поколінь однієї сім’ї, стосунки батьків, дітей та братів. Книга, що дуже затягує і потім дуже довго не відпускає. Цього року її видали українською — чудовий привід, щоб перечитати (якщо вже її читали) або прочитати (якщо ні).
 
Артем Чапай «The Ukraine» (Книги XXI, 2018)
 
У новій книзі Артема Чапая зумисне порушено кордон між художнім і документальним: одні його частини буквально відтворюють реальність, інші є витвором уяви. Чи кожен читач зрозуміє, які з них які? І чи має це значення?
 
Обережно: книга може розчулити.
 
«Ворохтаріум. Літературний тріалог з діалогом і монологами»
 
Юрій Андрухович, Олександр Бойченко та Орест Друль зібралися у Ворохті та розмовляють про життя, літературу і все на світі. На двохсот сорока сторінках ви прочитаєте їх роздуми про те, як з’являються книги, як навчитися писати, не оминуть вони стороною і критику, і всілякі літературні премії. Ви дізнаєтеся, що вони розуміють під хорошим текстом, що думають про поезію і прозу, їх роздуми про російську літературу і переклад Біблії.
 
Гузель Яхіна «Дети мои» (АСТ, 2018)
 
Книги російської письменниці Гузель Яхіної розлітаються величезними тиражами. Перший її роман «Зулейха открывает глаза» викликав справжній фурор. «Дети мои» — другий роман Яхіної.
 
Поволжжя, 1920-1930-ті роки. Якоб Бах — російський німець, вчитель в колонії Гнаденталь. Він давно відвернувся від світу, ростить єдину дочку Анче на відокремленому хуторі і пише чарівні казки, які чудесним і трагічним чином втілюються в реальність. 
Карлос Руїс Сафон «Лабіринт духів» (КСД, 2018, пер. Олег Лесько)
 
Свіжий роман від Сафона – для поціновувачів цього автора і тих, хто тільки планує з ним познайомитись.
 
Молода оперативниця Алісія Ґріс розслідує загадкове зникнення міністра Маурісіо Вальса. У пошуках відповідей вона вирушає до Барселони, де зустрічається з родиною Семпере та адвокатом Бріансом. Дівчина підозрює, що Бріанс причетний до викрадення, однак, прослідкувавши за ним, розуміє: він тільки вершина айсберга. Алісія дізнається ще про кількох людей – в’язнів моторошної тюрми Монтжуїк у часи Другої світової війни, коли Вальс працював там комендантом. Їм відомо, до яких жахіть причетний міністр. Та був іще один в’язень – письменник Віктор Маташ…
 
Келлі Макґоніґал «Сила волі. Шлях до влади над собою» (Наш формат, 2017, пер. Ірина Павленко)
 
Ця книга допоможе вам вибиратись в холод з-під теплої ковдри і йти змінювати світ. Сила волі – саме те, чого так бракує в жовтні і аж до березня.
 
Авторка з наукового боку показує, як влаштовано наше мислення, чому ми уникаємо змін і сповна не використовуємо власний потенціал. Але, окрім теорії, Макґоніґал подає безліч фактів і цікавих прикладів. Та найбільша перевага книжки — це вправи. Виявляється, завдяки ним мозок можна натренувати, як м’язи.
 
Карлос Кастанеда «Вчення Дона Хуана» (Terra Incognita, 2018, пер. Анна Кравець)
 
Навіть якщо ви вже читали Кастанеду, заради такої обкладинки та україномовного перекладу, варто прочитати його ще раз.
 
До того ж, мандрувати Мексикою напрочуд приємно, поки за вікном холод і дощ – це нагода перенестись туди, де тепло, кактуси та Дон Хуан.
 
Себастіан Хаффнер «Гітлер. Примітки до біографії» (Видавництво Жупанського», 2018, пер. Роман Осадчук)
 
«Гітлер. Примітки до біографії» – найвідоміша книжка Себастіана Гаффнера, в якій він у лаконічній формі аналізує життєвий та політичний шлях Адольфа Гітлера, висуває сміливі припущення щодо неоднозначних та химерних поворотів історії Другої світової війни та намагається подати об’єктивний аналіз постаті Гітлера і його значення в історії Німеччини і всього світу, уникаючи при цьому поширеної практики сліпої та неконструктивної демонізації цієї одіозної історичної постаті, яка відвертає увагу від виваженого аналізу найпринциповіших помилок та хибних поглядів Гітлера.
 
Р.Дж.Паласіо «Диво» (Віват, 2018, С. Колесник)
 
Восени нам всім не вистачає трохи доброти. Головний герой роману «Диво» — п’ятикласник на ім’я Огест Пуллмен, хворий на рідкісну хворобу. Риси обличчя хлопчика наче переплутані. Зазвичай це викликає в людей жах… Аж ось дитина потрапляє до звичайної школи, де на неї чекають нові труднощі, знайомства та ще багато чого. Читачі дізнаються, що почуття гумору й дружба можуть створити справжнє диво.
 
Юрій Нікітінський «Будинок двірників» (Час майстрів, 2017, пер. Іван Андрусяк)
 
А ця книга мусить сподобатись дітям з 9 до 12 років. В одному місті, можливо, саме у вашому, є незвичайний будинок, у якому оселилися шість дуже важливих персон, що працюють… двірниками. У кожного власна ділянка, власні інтереси, захоплення й мрії, та всі вони абсолютно щасливі, бо наводити порядок для них не просто професія, а покликання і справа всього життя. До того ж, кожен із них здатен на справжній вчинок: врятувати незнайомця, полетіти в космос і навіть зробити щасливішим ціле місто. Тому там, де вони з’являються, світ стає світлішим, добрішим і по-справжньому чистішим.
 
Аркадій Бабченко «Війна» (Book Chef, 2018)
 
Журналіст Аркадій Бабченко, що недавно був в центрі авантюрної історії за участі СБУ, написав цю книгу у 2015 році, але російською. Цього року вона вийшла українською.
 
Бабченко брав участь в першій і другій чеченських війнах, а пізніше став військовим кореспондентом. Як журналіст він висвітлював події з фронтів Південної Осетії в 2008 році, і в Україні в 2014-му. Про що б не писав автор, це викликає відгук у читачів.
 
Ернест Гемінґвей «По кому подзвін» (ВСЛ, 2018, пер. Андрій Савенець)
 
Гемінґвей — це майже синонім осені. Коли, як не в жовтні, читати його повільні, трохи моторошні та ліричні книжки? Про те, що до Форуму видавців у ВСЛ вийшла біографія Гемінґвея, ви, ймовірно, в курсі. Тому ми пропонуємо прочитати не її, а один з найвідоміших творів Хема (чи то Гема) – «По кому подзвін».
 
До теми. Купити книжку «Прощавай, зброє»
 
Б´янка Боскер «Схиблені на вині. Мандрівка у вишуканий світ сомельє» (Наш формат, 2018, пер. Ганна Руль)
 
Вино — цілком осінній напій, особливо якщо споживати його у вигляді глінтвейну (сподіваємося, це читають лише повнолітні). В цій книжці журналістка Б’янка Боскер розповідає все про вино: чим воно відрізняється, як його вибирати та чому одна пляшка коштує 100 гривень, а інша – 10 тисяч.
Сергій Жадан «Антена» (Книги - ХХІ, 2018)
 
Осінь – найкращий час, щоб читати вірші. Ні, не так. Осінь – найкращий час, щоб читати вірші Жадана. Особливо ті, що про любов. Якщо ви раптом ще не придбали найсвіжішу збірку поезій Сергія – зараз найкращий час, щоб зробити це.
 
Борис Віан «Осінь в Пекіні» (Вавилонська бібліотека, 2018, пер. Євгенія Сарапіна)
 
Назва цієї книги говорить сама за себе. Правда, не треба очікувати, що зміст цього роману буде таким простим і прямолінійним. 
Одного ранку Амадіс Дюдю, головний герой роману, разом з іншими персонажами книжки опиняється в Екзопотамії, що, втім, не дивно, адже Екзопотамія – це пустеля, а як стверджує Борис Віан – у пустелях завжди людно, адже люди люблять збиратися там, де багато місця. У Екзопотамії з ними відбувається багато дивовижних пригод.


Додаткові матеріали

Як писати: ТОП-9 порад від авторів фентезі і фантастики
ТОП-6 нових книг, які варто прочитати цієї осенi
Від мрій до неймовірних винаходів: ТОП-4 книжки для дітей про історію технологій
ТОП-5 книжок про пізнавальне читання з дітьми
ТОП-3 книжки про психологію вбивць та жертв
«Нетрадиційні» книжкові вподобання: ТОП-7 гарних варіантів для обраних
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери